Постанова

від 20.04.2011 по справі 2а-1010/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.                               Справа № 2a-1010/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до приватного підприємства «Стіко» про стягнення заборгованості в розмірі 41925,65 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2011 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Стіко» (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу з сплати земельного податку, комунального податку, податку на прибуток приватних підприємств, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі – 41925,65 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не виконав податкові зобов'язання з сплати земельного податку в розмірі 3316,22 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 108,96 гривень та нарахованої пені в розмірі 339,59 гривень, зобов'язання з сплати комунального податку в розмірі 0,62 гривень, за несвоєчасне подання податкової звітності в розмірі 0,56 гривень та нарахованої пені в розмірі 0,06 гривень та зобов'язання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 34805,34 гривень, нарахованої пені в розмірі 3354,47 гривень. Загальна сума податкового боргу відповідач, яка ним не сплачена, становить 41925,65 гривень.

Представник позивача направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання заперечень проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 26.09.2006 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи – приватного підприємства «Стіко» та Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську відповідача взято на податковий облік, як платника податків і зборів.

Закон України "Про систему оподаткування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначала, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Аналогічно, статтею 16.1.4 Податкового кодексу України, чинною на момент розгляду та вирішення позовних вимог про стягнення сум заборгованості визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на прибуток та плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" комунальний податок належить до місцевих податків.

В період з січня до грудня 2009 року відповідачем сума зобов'язань з сплати земельного податку самостійно задекларована в розмірі 3658,90 гривень, з яких не сплачено 3316,67 гривень. Крім того, відповідач задекларував за перше півріччя 2009 року зобов'язання з сплати податку на прибуток підприємства в розмірі 36878,00 гривень, з яких не сплачено 34805,34 гривень.

29.07.2009 року позивачем проведено камеральну перевірку приватного підприємства «Стіко» з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 01.09.2008 року до 16.03.2009 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5, підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме здійснення несвоєчасної сплатиа земельного податку з юридичних осіб та комунального податку (а.с. 9).

31.07.2009 року позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями за № 0011451503/0 та № 0011441503/0 до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з земельного податку в розмірі 108,96 гривень та № 0011471503/0 застосовані штрафні (фінансові) санкції з комунального податку в розмірі 1,63 гривень.

Загальна сума невиконаних відповідачем зобов'язань, з сплати земельного податку, податку на прибуток приватних підприємств, застосованих (штрафних) фінансових санкцій, нарахованої пені та самостійно розрахованого комунального податку становить 41925,65 гривень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення в період виникнення відносин нарахування податкових зобов'язань з сплати податку на прибуток приватних підприємств, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та комунального податку був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу другого підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Статтею 57.3 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.154.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача нараховані контролюючим органом з сплати земельного податку, податку на прибуток приватних підприємств, застосованих штрафних (фінансових) санкцій, є узгодженими.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічно стаття 14.1.175 Податкового кодексу України визначає, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що невиконані податкові зобов'язання з сплати комунального податку, податку на прибуток приватних підприємств, земельного податку та застосованих (штрафних) фінансових санкцій в загальному розмірі 41925,65 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Стаття 129.1.1 Податкового кодексу України передбачає, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) на суму вказаного податкового боргу з сплати вказаних податкових зобов'язань нараховано пеню в розмірі 3694,12 гривень, яка відповідачем не сплачена та яка у відповідності підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є податковим богом відповідача.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 02 квітня 2009 року та другу податкову вимогу від 06 червня 2009 року, які відповідач залишив без реагування.

Стаття 87.2 Податкового кодексу України встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з сплати комунального податку, земельного податку, податку на прибуток приватних підприємств, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та пені визначених зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями в загальному розмірі 41925,65 гривень. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного підприємства «Стіко» (індекс 76000, вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний номер 34622892) в доход державного бюджету податковий борг в розмірі 41925 (сорока однієї тисячі дев'ятисот двадцяти п'яти) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                       Остап'юк С.В.

          Постанова складена в повному обсязі 26.04.2011 року.