Рішення

від 17.12.2014 по справі 918/1715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа № 918/1715/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління) до Рівненської обласної організації Української Народної Партії (далі - Організація) про стягнення заборгованості в сумі 8 001 грн. 87 коп.,

за участі представників:

позивача: ОСОБА_1 за дов. від 16 травня 2013 року № 08-357,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2014 року Управління звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між Організацією та Управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому (правонаступником якого є позивач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого останній передав відповідачу в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 192,6 м 2 , що розташовані за адресою: місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 1, які перебувають на балансі Управління. Оскільки Організація взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті орендної плати у період з 1 червня 2014 року по 2 жовтня 2014 року не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 8 001 грн. 87 коп., Управління, посилаючись на статтю 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просило суд стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1715/14 та призначено її до розгляду на 17 грудня 2014 року.

До початку призначеного судового засідання через канцелярію суду надійшла заява Управління про зменшення розміру позовних вимог від 16 грудня 2014 року № 08-1056 (а.с. 24), в якій останнє просило суд стягнути з відповідача 3 151 грн. 58 коп. основного боргу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 17 грудня 2014 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16 грудня 2014 року № 08-1056, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки на адресу суду не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що коли ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова).

Ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 3 грудня 2014 була надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33028, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 1. Проте вказане поштове відправлення було повернуто підприємством поштового зв'язку з посиланням на відсутність Організації за вказаною адресою (а.с. 21-23).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Організація завчасно та належним чином була повідомлена про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останній надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Слід також зазначити, що будь-які інші відомості щодо можливого місцезнаходження чи фактичного перебування відповідача у матеріалах даної справи відсутні.

Крім того, при поданні до господарського суду Рівненської області цієї позовної заяви Управлінням було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв'язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені Організації 2 грудня 2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв'язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі (а.с. 4-5).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву Управління.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що у матеріалах справи наявні всі документи, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, а явка уповноваженого представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі Організації.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2007 року між Управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому (правонаступником якого є позивач) та Організацією був укладений договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого, з урахуванням додаткових договорів до цієї угоди від 30 червня 2010 року № 1920 та від 4 листопада 2013 року, останній в тимчасове платне користування для розміщення політичної партії були передані нежитлові приміщення загальною площею 140,5 м 2 , розташовані за адресою: місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 1, які перебувають на балансі Управління (а.с. 7-10).

Вказаний договір, а також додаткові угоди до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

У пункті 4.2.2 спірного договору (з урахуванням додаткового договору до цієї угоди від 30 червня 2010 року № 1920) сторони погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 5.1 цього правочину (з урахуванням додаткового договору до цієї угоди від 4 листопада 2013 року) орендна ставка для визначення розміру орендної плати встановлюється відповідно до рішення Рівненської міської ради від 12 червня 2007 року № 869 "Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій". Орендна плата за місяць по цьому договору встановлюється у розмірі 573 грн. 25 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 19 вересня 2007 року також свідчить відсутність з боку Організації претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов даної угоди.

Пунктом 8.3 вищезазначеного договору передбачено, що договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням Організацією умов даної угоди, Управління звернулося до господарського суду Рівненської області з відповідним позовом про розірвання спірного договору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 3 липня 2014 року у справі № 918/754/14 за позовом Управління до Організації про стягнення 4 850 грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди від 19 вересня 2007 року вимоги позивача задоволено повністю. Стягнуто з Організації 4 850 грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов спірного договору до травня 2014 року включно, а також розірвано укладений між сторонами договір оренди комунального майна від 19 вересня 2007 року (зі змінами, внесеними до нього додатковими договорами від 30 червня 2010 року та від 4 листопада 2013 року) з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

На час розгляду даного спору вказане судове рішення набрало законної сили.

Частиною 3 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу вказаної норми вбачається, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.6 Постанови.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведеного судового рішення 2 жовтня 2014 року уповноваженими представниками сторін був складений та підписаний акт № 291 прийому-передачі нежитлового приміщення на вул. Симона Петлюри, 1, за яким спірне нерухоме майно було повернуте орендарем Управлінню.

У той же час пунктом 5.2 спірного договору було встановлено, що після закінчення строку дії даного договору орендна плата сплачується на день фактичної здачі приміщення.

Відтак, судом встановлено, що в Організації виникло зобов'язання перед Управлінням по оплаті орендної плати за укладеним між сторонами договором 19 вересня 2007 року по 2 жовтня 2014 року включно (момент фактичного звільнення спірного приміщення та передачі його позивачу).

Однак всупереч положенням даного договору Організація взятий на себе обов'язок по оплаті орендної плати у період з 1 червня 2014 року по 2 жовтня 2014 року не виконала, заборгувавши таким чином Управлінню 3 151 грн. 58 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 3 151 грн. 58 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог Управління про стягнення з Організації вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16 грудня 2014 року № 08-1056, підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Рівненської обласної організації Української Народної Партії (33028, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 1, ідентифікаційний код: 25797494) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 12 А, ідентифікаційний код: 26259563) 3 151 (три тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 58 коп. основного боргу, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 грудня 2014 року

Суддя Є.В. Павленко