Ухвала

від 15.03.2011 по справі 2а-1603/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 р. Справа № 4738/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 24 листопада 2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.10.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив поновити строк звернення до суду; визнати відмову відповідача щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати пенсійний орган нарахувати недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 23.02.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 31.09.2010р., а також нараховувати надалі, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою суду від 24.11.2010р. заявлений позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області щодо відмови позивачу у нарахуванні і виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»; зобов»язати пенсійний орган нарахувати та виплатити недоплаченого підвищення до пенсії «Дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і визначеному Законом України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, з 29 квітня 2010 року з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.

Встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Також, судом першої інстанції не встановлено кінцевої дати перерахунку пенсії, а задоволено позовні вимоги на майбутнє.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» підвищення до пенсії, оскільки дія статті не зупинялась, а тому вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., є підставними, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р.

Також, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувались виплати протягом 2009-2010р.р.

Підстав для поновлення строку, суд не вбачав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської обл.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску. Посилання на те, що про порушення своїх прав дізнався із засобів масової інформації, тому причину пропущення строку на звернення до суду вважає поважною, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про визнання відмови відповідача протиправною та зобов»язання провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 23.02.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 28.04.2010р включно, позов слід залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війни".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської обл., а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України В«Про соціальний захист дітей війниВ» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Кечко проти УкраїниВ» ).

Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч.1 ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати підвищення до пенсії надалі, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» за період з 29.04.2010р. до 30.09.2010р. включно (згідно позовних вимог), із урахуванням вимог ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , протиправними; зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ»за період з 29.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та проведених виплат за вказаний період.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195, 196, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області задоволити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 24.11.2010р. скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Відмовити в поновленні строку звернення до суду.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання відмови відповідача протиправною та зобов»язання провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., з 23.02.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 28.04.2010р включно - залишити без розгляду.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» за період з 29.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської обл. провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» за період з 29.04.2010р. до 30.09.2010р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 01 (одна) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

ОСОБА_2