Постанова

від 25.08.2009 по справі 32/138-08-4828

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/138-08-4828

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 серпня 2009 р.                                                                                    № 32/138-08-4828  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогосуддівУдовиченка О.С.Міщенка П.К. (доповідач), Грека Б.М.

розглянувши  касаційну скаргу і додані до неї документиДержавної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси

на постанову

господарського суду Одеської області від 26.12.2008 року

у справі за заявою№ 32/138-08-4828ТОВ"Скаволайнинг Групп"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

- заявника (боржника): не з'явився;

- скаржника: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської  області від 17.12.2008р. за заявою боржника –ТОВ "Скаволайнинг Групп" порушено провадження у справі № 32/138-08-4828 про його банкрутство відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Одеської  області від 26.12.2008 р. (суддя Грабован Л.І.) визнано ТОВ "Скаволайнинг Групп" банкрутом в порядку ст. 51 Закону про банкрутство та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної  комісії боржника Курова О.О.

Ухвалою господарського суду Одеської  області від 26.12.2008 р. затверджені звіт та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись, зокрема, на положення ст. 107 ГПК України, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати  постанову господарського суду Одеської області від 26.12.2008 року  та ухвалу господарського суду Одеської області від 23.02.2009 року , справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 23, 51 Закону про банкрутство, ст. ст. 60, 210 Господарського  кодексу України та ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.  

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи боржника, що ліквідується власником, банкрутом на підставі ст. 51 Закону про банкрутство, суд першої інстанції виходив з недостатності вартості майна  боржника –юридичної особи щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредитора боржника та фактичного припинення боржником підприємницької діяльності.

В силу ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Отже, для визнання боржника, який ліквідується, банкрутом за вказаною статтею необхідно як недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, так і наявність самих грошових вимог.

Під час розгляду заяви боржника про порушення справи про банкрутство судом першої інстанції встановлено, що сума визнаних боржником грошових вимог становить заборгованість перед ПП "Адекс" у розмірі 21000 грн.

Втім, обґрунтованість грошових вимог кредитора, що були самостійно визнані боржником,  перевірена, як того вимагає Закон про банкрутство, судом першої інстанції не була.

Між тим, матеріали справи містять лише акт здачі-прийняття робіт від 30.09.2008 р., складений ПП "Адекс" та боржником (а.с. №30), а також договір надання послуг б/н від 31.08.2008 р.

Крім того, в наданому боржником разом з заявою про порушення справи про банкрутство балансі (а.с. №23) відсутня вказівка про наявність заборгованості перед бюджетом.

Однак, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був  направлений на адресу господарського суду Одеської області лист № 1451/10-018 від 16.01.2009 з додатками, зокрема, акт "Про результати виїзної планової перевірки " ТОВ"Скаволайнинг Групп", декларації з податку на прибуток підприємства, податкові декларації з податку на додану вартість та інше.

Все це свідчить про те, що при поданні заяви про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство боржником були надані недостовірні та необґрунтовані відомості про неоплатність, тобто недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, у  зв'язку з чим, не можна вважати, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини справи, що є підставою для визнання боржника банкрутом  в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.

Зокрема, ТОВ"Скаволайнинг Групп" було повідомлено про проведення планової виїздної перевірки повідомленням ДПІ від 21.07.2008р. № 1204/23-225, яке фактично отримано директором підприємства Куровим О.О. -18.08.2008р., що підтверджується актом № 405/23-213/337-204 від 16.10.2008р.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство  ТОВ "Скаволайнинг Групп"  порушена  неправомірно,  без належного  з'ясування  обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у  господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 26.12.2008 року боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону   та припинення провадження у справі.

Враховуючи наведене,  касаційна скарга ДПІ у Малиновському м. Одеси підлягає задоволенню, постанова  та ухвалу суду першої інстанції –скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до цього ж суду.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та      ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському   районі міста  Одеси задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області  від 26.12.2008р. та  ухвалу  господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. у справі                     № 32/138-08-4828 –скасувати, а справу передати до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                             Удовиченко О.С.

С у д д я                                                                                    Міщенко П.К.

С у д д я                                                                                                Грек Б.М.