Постанова

від 25.08.2009 по справі 27/120-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/120-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р.                                                           Справа № 27/120-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  (доповідач), судді  ,

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Булатов В.Б.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб», м. Харків (вх. № 1757 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.09 р. по справі № 27/120-09

за позовом ТОВ "М"ясна фабрика "Фаворит" смт. Ювілейне

до ТОВ "Промснаб" м. Харків

про стягнення 12640,56 грн.

встановила:

У квітні 2009 року позивач, ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача, ТОВ "Промснаб", суму заборгованості в розмірі 11123,81 грн., інфляційних збитків в сумі 684,62 грн., пеню в розмірі 739,67 грн., 3% річних в сумі 92,46 грн., а також судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 травня 2009 року по справі № 27/120-09 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Промснаб" на користь ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" заборгованості в розмірі 11123,81 грн., інфляційних збитків в сумі 684,62 грн., пені в розмірі 739,67 грн., 3% річних в сумі 92,46 грн. суму сплаченого державного мита в розмірі 126,41 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, а також неповне з'ясування обставин справи. При цьому  зазначає, що про розгляд справи в суді першої інстанції він не був повідомлений належним чином та суд, в порушення норм процесуального права,  розглянув справу без участі його представника. Також, вважає, що сума основного боргу за договором поставки № 247 від 01.10.2008р. була завищена, що підтверджується доданими до апеляційної скарги платіжним дорученням та видатковою накладною. Крім того, посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ряд видаткових накладних не містять печаток ТОВ «Промснаб»та відсутні довіреності на прийняття відповідачем від позивача товару. Стверджує, що розрахунок пені та 3% річних зроблений невірно та є необґрунтованим.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну. В обґрунтування наданих заперечень позивач посилається на те, що заборгованість відповідача підтверджується документальними доказами, які знаходяться у матеріалах справи, а також наданим актом звірки, підписаним обома сторонами; а зазначене ним платіжне доручення було враховано при зверненні з позовною заявою до суду. Також, зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо невірної формули розрахунку штрафних санкцій.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не попередив, докази його належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а в наданій відповідачем апеляційній скарзі достатньо повно викладені всі обставини стосовно суті спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, до того, ж ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 25 червня 2009 року сторони попереджено, що в разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2009 року та прийняття нового рішення, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.05.2009р.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства  в господарських судах України, затвердженої наказом  Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, ухвала про призначення справи до розгляду  надсилається всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення про вручення  адресатові ухвали залучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала господарського суду Харківської області від 27.04.2009 р. направлена судом сторонам, згідно відмітки на зворотній стороні, 28.04.2009 р. Докази про те, що зазначена ухвала  була вручена відповідачу в матеріалах справи відсутні, а ТОВ «Промснаб»в апеляційній скарзі стверджує, що він взагалі не знав, що 21.05.2009р. повинно було відбутися засідання суду, а дізнався про винесення судом рішення, коли отримав його поштою, тобто 04.06.2009р.

Відповідно до ч. 3 статті 104 Господарського  процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування  рішення місцевого  господарського суду, якщо справу  розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої  із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, судова колегія  дійшла висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2009 р. по справі № 27/120-09 відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2008р. між ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" та ТОВ "Промснаб" був укладений договір поставки № 247. Відповідно до договору, позивач зобов"язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, вказаних в договорі поставки.

Згідно договору, позивач за видатковими накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 13123,81 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.22-74).

Відповідно до п. 2.2. договору, відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 21 календарного дня з дати передачі товару. П. 2.3. договору поставки передбачено, що в першу чергу здійснюється оплата за першою і далі за кожною наступною поставкою. Але відповідач свого зобов"язання за договором не виконав.

В свою чергу, відповідач в порушення умов Договору за отриманий товар розрахувався частково, загальна сума його боргу за вказаними накладними склала 11123,81 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач доказів погашення заборгованості не надав, сума основного боргу ним не спростована, тому місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 11123,81 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що відповідач в апеляційній скарзі сам факт існування боргу визнає, але вважає, що розмір суми заборгованості інший. В обґрунтування наведених заперечень посилається на платіжне доручення № 1470 від 17.11.2008р.  на суму 2000,00 грн. та витратну накладну на повернення товару № П-00006576 від 03.12.2009р. на суму 126,46 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги в якості доказу на підтвердження іншої суми заборгованості надане відповідачем платіжне доручення № 1470 від 17.11.2008р на суму 2000,00 грн., оскільки відповідно до акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 75-77) зазначений платіж був врахований позивачем у визначенні загальної суми заборгованості при звернення до господарського суду з позовом.

Витратна накладна на повернення товару № П-00006576 від 03.12.2009р. на суму 126,46 грн. також не може вважатися належним доказом на підтвердження зменшення суми боргу, оскільки повернення товару згідно умов Договору не допускається та дана операція не підтверджена даними бухгалтерського обліку.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує відвантаження товару за видатковими накладними № 0000279023 від 22.11.2008р. на суму 36,94 грн.; № 0000279022 від 22.11.2008р. на суму 294,05 грн. № 283217 від 10.12.2008р. на суму 191,47 грн., № 283216 від 10.12.2008р. на суму 27,70 грн., № 0000283855 від 10.12.2008р. на суму 260,72 грн., № 0000001769 від 17.01.2009р. на суму 60,26 грн., № 000003656 від 04.02.2009р. на суму 239,25 грн.

Вважає, що наведені накладні не відповідають принципам належності та допустимості доказів, оскільки на них відсутні печатки ТОВ «Промснаб».

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем до суду апеляційної інстанції наданий акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009р. з посиланням на те, що вказаний акт не було можливості надати до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що його було отримано від відповідача після прийняття рішення.

Колегія суддів приймає наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків в якості додаткового доказу, оскільки відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України заявник обґрунтував неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009р. підтверджується заборгованість відповідача в розмірі 11123,81 грн. Даний акт підписаний представником відповідача та скріплений печаткою ТОВ «Промснаб».

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, представлені позивачем документальні докази, у тому числі і акт звірки взаєморозрахунків, повністю спростовують твердження відповідача щодо іншого розміру боргу, а неналежне оформлення деяких видаткових накладних не позбавляють їх доказової сили, а свідчать про недоліки в роботі відповідальних за бухгалтерський облік на підприємстві позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання суду апеляційної інстанції, що, в свою чергу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 006605, згідно якого ухвала про призначення справи до розгляду була отримана уповноваженою особою відповідача 02.07.2009р., в судове засідання не з'явився та не надав доказів на підтвердження поважності причин його відсутності у судовому засіданні при розгляді справи.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Тобто вочевидь має місце недобросовісне використання ТОВ «Промснаб»процесуальних прав, оскільки саме з його вини даний спір був доведений до судового розгляду, та є на погляд колегії суддів, проявом неповаги до суду та одним з елементів зловживання відповідачем своїм правом.

До того ж, відповідач в апеляційній скарзі заперечує відвантаження товару, стверджує про інший розмір заборгованості, в той же час підписаний ним та завірений печаткою підприємства акт звірки взаєморозрахунків, підтверджує заборгованість в розмірі  11123,81 грн.

Таким чином, наведені обставини є підставою для висновку про недотримання ТОВ «Промснаб»вимог статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо повноти, правдивості та неупередженості інформації про рух грошових коштів підприємства.

Враховуючи безпідставність посилань відповідача в апеляційній скарзі на не правильність встановлення судом першої інстанції факту отримання ТОВ «Промснаб»товару за спірним Договором, колегія суддів дійшла висновку про наявність у діяльності підприємства відповідача недоліків внаслідок неналежного ведення бухгалтерського обліку та оформлення бухгалтерської документації щодо відображення господарських операцій.

П. 7.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Таким чином, нарахована позивачем пеня в сумі 739,67 грн. обґрунтована доданими до матеріалів справи документами, відповідає умовам Договору, а тому правомірно визнана судом першої інстанції такою, що підлягає стягненню.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховані 3% річних в сумі 92,46 грн. та інфляційні в сумі 684,62 грн. Дані вимоги також обґрунтовано задоволені господарським судом, оскільки вони підтверджені наданим розрахунком та відповідають діючому законодавству.

Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних витрат, оскільки їх застосування передбачено умовами Договору та нормами чинного законодавства, а їх розмір підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком. В свою чергу, відповідачем належним чином не спростовано нарахування пені в розмірі 739,67 грн., 92,46 грн. –3% річних та 684,62 грн., а також не надано обґрунтованого контррозрахунку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11123,81 грн., інфляційних збитків в сумі 684,62 грн., пені в розмірі 739,67 грн., 3% річних в сумі 92,46 грн. в зв'язку з їх документальною та матеріальною обґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України в разі скасування  рішення апеляційна інстанція повинна прийняти нове рішення. Таким чином, колегія суддів приймає нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 625 Цивільного кодексу України,  статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст.. 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

        Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2009 року  по справі № 27/120-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Промснаб" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, р/р 260013307 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 24124416) на користь ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, р/р 26008024855100 в ДОД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 305653, код 13451782) заборгованість в розмірі 11123,81 грн., інфляційних збитків в сумі 684,62 грн., пеню в розмірі 739,67 грн., 3% річних в сумі 92,46 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 126,41 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

           Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 25 серпня 2009 року..          

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді