Постанова

від 27.08.2009 по справі 42/15-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/15-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2009 р.                                                           Справа № 42/15-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача -Нефьодова Д.Ю. (довіреність у справі), Табачковська М.О. (довіреність у справі) –після перерви не з'явилась.

відповідача -  Поддашкіна О.Ю., Кривошеєнко О.Ю. (довіреності у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1777 Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2009 року по справі № 42/15-09

за позовом Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт", м. Харків  

про витребування майна, -

встановила:

          Позивач, Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Амкріс-Пласт", про витребування майна з незаконного  володіння, в якому просив суд вилучити з незаконного володіння відповідача майно перелік якого зазначений в позовній заяві,  в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди приміщення № 2 від 03.06.08 р. (т. 1 а. с. 2-4).

26 травня 2009 р. позивач надав уточнену позовну заяву (т. 2 а.с. 36-40) в якій просив суд витребувати із чужого незаконного володіння відповідача та передати позивачу майно зазначене в уточненій позовній заяві передане відповідачу відповідно до договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р. та додатковій угоді № 1 від 10.09.2007 р.  до зазначеного договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 червня 2009 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Прохоров С.А., судді Присяжнюк О.О., Аюпова Р.М.) по справі № 42/15-09 позов задоволено у повному обсязі. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ НВП “Амкріс-Пласт" та передано Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України шляхом складання акту приймання-передачі  наступне майно:

- реактор РКОВ-5М (інв. №21576);

- станок фрезерувальний з ФП-37-49 (інв. №21305);

- прес автомат “КUASY”26/100-11, 1 шт., (інв. №13976);

- станок координатно-расточний фрезерно-сверлільний (інв.. №336388);

- полімеризаційна камера 1820x720x1200, 1 шт., (інв. №3062281);

- полімеризатор, 1 шт., (інв. №336414);

- вакуумна сушильна шафа, 1 шт., (інв. №12897);

- апарат вибухонебезпечний ЕНУ, 1 шт., (інв. №3062586);

- стіл-візок, 1 шт., (інв. №336372);

- візок для блоків, 1 шт., (інв. №336374);

- регулятор температурний цифровий, 3 (три) шт. (інв. №№ 336403, 336404, 336405);

- підсилювач В-10-15 модернізований, 6 (шість) шт. (інв. №№ 336394, 336395, 336396, 336397,336398, 336399);

- джерело живлення, 1 шт., (інв. №336406);

- блок керування тиристорами 10-ти канальний, 2 (дві) шт., (інв. №№ 336410, 336411);

- візок розбірний, 1 шт., (інв. №5794);

- балони, 5 (п'ять) шт.;

- верстат для нарізування канавок, 1 шт., (інв. №3062575);

- технічна  лінія для соекструзії стрипів, 1 шт., (інв. №3062587);

- візок вантажна платформа ТГ - 1500, 1 шт., (інв. №3062588);

- електродвигун АІМ 90, 1 шт., (інв. №336202),

- ємність алюмінієва 3 т. (інв. № 3372896)

загальною вартістю 389 156, 75 грн.

Також стягнуто з ТОВ НВП “Амкріс-Пласт" на користь Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України державне мито у розмірі 3 891,57 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду  Харківської області від 11.06.2009 р. була виправлена описка в рішенні від 10.06.2009 р.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду  не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2009 р. по справі №42/15-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з суттєвим порушенням вимог процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права. Одночасно заявник просить задовольнити клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи додаткової угоди № 1 від 10.09.2007 р. та акту приймання-передачі від 10.09.2007 р. до додаткової угоди.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В судовому засіданні 26.08.2009 р. була оголошена перерва для виготовлення повного тексту постанови до 28.08.2009 р. до 15 год. 30 хв.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 3 січня 2007 року було укладено договір зберігання № 3-07, згідно якого позивач передав відповідачу на зберігання майно, а саме реактор РКОВ-5М (інв № 21576), станок фрезерувальний ФП-37-43 (інв № 21305), прес-автомат KUASY (інв № 13976) станок координатно-розточний фрезерно-свердлильний (інв. № 336388) зазначені в акті приймання –передачі від 03.01.2007 р. на загальну суму 159128 грн. (т.2 а.с. 41).

По акту приймання –передачі майна від 03.01.2007 р. (т. 2 а. с. 42), на який є і посилання в договорі зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р. вищевказане майно було передане відповідачеві.

Строк дії договору зберігання № 3-07 згідно п. 5.1 сторонами було встановлено до 30 грудня 2007 р.

Відповідно до п. 5.2 договору дострокове припинення договору та внесення до нього змін здійснюється за письмовою угодою сторін.

Дострокове повернення майна зберігачем без вимоги про це позивача договором зберігання № 3-07 сторонами передбачено не було.

Відповідно до ч. 3.1 договору позивач –підприємство має право в будь-який час зажадати від відповідача – зберігача повернення його майна переданого на зберігання, а згідно п. 3.3 договору зберігач повинен повернути майно на першу вимогу підприємства.

10 вересня 2007 р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до Договору зберігання № 3-07 від 3 січня 2007 року (т. 2 а. с. 43) згідно якого позивач передав відповідачу майно, а саме: полімеризаційну камеру 1820x720x1200 інв. № 3062281), полімеризатор (інв. № 336414), вакуумну сушильну шафу (інв. № 12897), апарат вибухонебезпечний ЕНУ (інв. № 3062586), стіл-візок (інв. № 336372), візок для блоків (інв. № 336374), три регулятори температурних цифрових (інв. № 336403. № 336404, № 336405), шість підсилювачів В-10-15 модернізованих (інв. № 336394. № ,336395, № 336396, № 336397, № 336398, № 336399), джерело живлення (інв. № 336406), два блоки керування тиристорами 10-ти канальних (інв. № 336410, № 3364П), візок розбірний (інв. № 5794), п'ять балонів, верстат для нарізування канавок (інв. № 3062575), техн. лінію для соекструзії стрипів (інв. № 3062587), візок вантажну платформу ТГ -1500 (інв. № 3062588), електродвигун АІМ 90 (інв. № 336202), зазначені у акті приймання-передачі від 10.09.2007 р. (далі «Майно»), на загальну суму 213 453,75 грн.

Зазначене майно передано позивачем відповідачу по акту приймання –передачі від 10.09.2007 р. (т. 2 а. с. 44)

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як зазначено в ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку встановленого у договорі зберігання.

Згідно ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, а якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився згідно ст. 953 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач повинен повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання у тому стані яка була прийнята на зберігання.

Оскільки відповідач не повернув позивачеві майно передане йому на зберігання  по договору зберігання № 3-07 від 3 січня 2007 р. та додатковій угоді № 1 від 10.09.07 р. до договору зберігання від 3.01.07 р. після закінчення строку дії договору зберігання, а саме 30 грудня 2007 року, позивачем на адресу відповідача була направлена  вимога про повернення майна № 03-01/217 від 07.04.2008 р.

Направлення позивачем відповідачу вимоги про повернення майна підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення належне засвідчена копія якою надана позивачем. (т. 3 а. с. 11)

У своїй вимозі про повернення майна № 03-01/217 від 07.04.08 р. (т. 3 а. с. 12) позивач просив відповідача негайно повернути зі зберігання обладнання, що є власністю державної бюджетної установи в зв'язку із закінченням дії договору зберігання від 03.01.2007 р. № 3-07 з додатковою угодою від 10.09.2007 р. № 1 та підписати відповідний акт.

Відповідач не надав доказів надання позивачу відповіді на вищезазначену вимогу про повернення майна від 07.04.08 р. № 03-01/217, як не надав і доказів про направлення позивачу повідомлення про необхідність прийняття майна переданого на зберігання в зв'язку із закінченням 30.12.2007 р. дії договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо повернення йому переданого на зберігання відповідачу по договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р. та додатковій угоді № 1 до нього від 10.09.2007 р. майна та прийняв рішення у відповідності до матеріалів справи та діючого законодавства.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що додаткова угода № 1 від 10.09.2007 р. до договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р. ним не укладалась та його представниками не підписувалась, як не підписувався і акт приймання-передачі від 10.09.2007 р. не приймаються до уваги, оскільки з наданих позивачем на огляд в судове засідання оригіналів додаткової угоди № 1 від 10.09.2007 р. та акту приймання-передачі до неї від 10.09.2007 р. слідів їх підробки не вбачається, а відповідачем, крім-того не надані і докази звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами про вчинення злочину.

Що стосується посилання відповідача на повернення позивачу майна отриманого на зберігання по договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р. та акту приймання-передачі від 03.01.2007 р. по акту повернення від 3 травня 2007 р. (т. 2 а. с. 21), то колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення обґрунтовано не прийнято до уваги в якості доказів підтвердження частини майна по акту повернення від 3.05.2007 р. (т. 3 а. с. 21) виходячи з наступного.

Як вбачається із договору зберігання № 3-07 від 3.01.2007 р. позивачем відповідачу передано майно із зазначенням конкретних інвентарних номерів. (т. 2 а. с. 41)

Відповідно до п. 5.1 договору зберігання строк його дії встановлено до 30.12.2007 р.

Як зазначено в п. 5.2 вищевказаного договору дострокове припинення договору та внесення в нього змін здійснюється за письмовою угодою сторін, а згідно п. 3.1 та п. 3.3 договору достроково майно може бути повернуте лише на вимогу позивача.

Відповідачем не подана як до суду першої інстанції, так і до апеляційного господарського суду вимога позивача  на підставі якої відповідачем 3 травня 2007 р., тобто до закінчення строку дії договору зберігання № 3-07, повернуто по акту повернення майно, хоча відповідно до умов договору та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, дострокове повернення майна можливе лише за вимогою поклажодавця.

Не подані сторонами і докази в підтвердження наявності укладеної ними угоди про дострокове розірвання договору зберігання.

В акті повернення від 3.05.2007 р. не зазначено, що майно повернуте на вимогу позивача, що повертається майно яке було передане по договору зберігання № 3-07 від 03.01.2007 р., не зазначені інвентарні номери майна, відсутнє і посилання на те, що майно повертається в зв'язку із закінченням дії договору зберігання № 3-07 від 3.01.2007 р.

Крім того, позивач заперечує щодо отримання ним від відповідача майна переданого саме по договору зберігання № 3-07 від 3.01.2007 р. в якому були зазначені як інвентарні номери, так і термін дії договору та умови дострокового повернення майна із зберігання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області викладеним в оскаржуваному рішенні, що акт повернення майна від 3.05.2007 р. не може бути належним доказом повернення майна переданого позивачем відповідачу по договору зберігання № 3-07 від 3.01.2007 р.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог зазначивши «шляхом складання акту приймання-передачі»не можуть бути прийняті до уваги оскільки предметом позовних вимог згідно уточненої позовної заяви (т. 2 а. с. 40) було витребування майна із чужого незаконного володіння які і були задоволені місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Щодо інших обставин на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, а саме необґрунтовану, на думку відповідача, зміну позивачем позовних вимог, незадоволення судом клопотань відповідача то колегія суддів дійшла висновку, що зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2009 р. по  справі № 42/15-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення у справі та у відповідності до діючого матеріального і процесуального законодавства і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 червня 2009 р. по справі № 42/15-09 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Токар М.В.  

                                 Судді                                                                    Івакіна В.О.  

                                                                                                               Терещенко О.І.