Постанова

від 03.09.2009 по справі 4/82

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/82

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.09.2009 р.                                                                   справа №4/82

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Запорощенка М.Д.    

суддів:

Акулової Н.В.Діброви Г.І.

за участю  представників сторін:

від позивача:Прядко О.І. –директор, Дейнека І.Г. –дов. від 10.04.09., Скрипник Т.В. –10.04.09.

від відповідача :Дмитрієва Н.О. –дов. від 18.08.09.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор”                     м. КраматорськВідкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ

на рішення господарського суду

Донецької області

від25.06.2009 року

у справі№4/82                                             

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор”                     м. Краматорськ

до відповідача :Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ

простягнення збитків в сумі 66293,64 грн.

   ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2009 року у справі                №4/82 (суддя Гринько С.Ю.) частково задоволений позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор” м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ про стягнення збитків в сумі 93757,81 грн.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор”                       м. Краматорськ збитки в розмірі 25865,09 грн., 258,65 грн. - державне мито та 32,56грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в решті позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сектор” м. Краматорськ, звернувся з апеляційною скаргою про часткове скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права. Позивач наполягає на тому, що  ним повністю доведені понесені з вини відповідача збитки. Скаржник стверджує, що відповідачем не виконані його зобов'язання щодо повного виконання замовлення у передбачений договором строк після надання позивачем необхідних заготовок та матеріалів і, що він безпідставно з грудня 2007 року припинив роботу, виконавши тільки її частину, що й зумовило виконання зварювальних робіт підприємством позивача самостійно на заводі відповідача. Заявник скарги вважає підтвердженим той факт, що працівники його підприємства доставлялись на завод відповідача автомобілем, на що було використано 550 л бензину, але його вартість не стягнута з відповідача. Позивач зазначає, що саме невиконання відповідачем покладених на нього договором обов'язків зумовило укладання товариством позивача договору №25/01/08 від 31.01.2008 року з ТОВ “БМЗ”, на виконання якого позивачем перераховано ТОВ “БМЗ” 52973,98 грн., що  на думку заявника скарги є збитками, понесеними ним, які мають бути стягнені з відповідача. Скаржник наполягає на доведеності того, що всі роботи за договором з ТОВ “БМЗ” повинні були виконуватись відповідачем, що підтверджується наданими ним до матеріалів справи доказами.  Невиконання відповідачем умов  розділу 1.1 Договору №57/01 від 01.08.2007 року стало підставою для доручення виконання відповідних робіт третій особі, для чого їй необхідно було доставити деталі, заготовки, загалом весь незавершений виробництвом вузол станин, за що позивачем сплачено перевізнику 8040 грн., що на думку позивача є збитками, які понесені ним у зв'язку з додатковим перевезенням  вузла станин з м. Артемівська до м. Бахмач. Заявник апеляційної скарги посилається на необґрунтований висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимов в частині стягнення витрат, пов'язаних з відрядженням керівника підприємства до ТОВ “БМЗ”, оскільки невиконання відповідачем договірних зобов'язань за Договором №57/01 стало причиною для укладання договору з ТОВ “БМЗ”. Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення господарського суду Донецької області та стягнути з відповідача завдані збитки в повному обсязі, в сумі 93757,81 грн.  Від заявника апеляційної скарги надійшло уточнення, в якому він просить скасувати  рішення господарського суду у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач,  Відкрите акціонерне товариство “Артемівський завод “Доріндустрія”   м. Артемівськ, також не погодився з рішенням господарського суду Донецької області у даній справі та звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, оскільки вважає, що рішення господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що господарським судом безпідставно стягнута  з нього сума збитків в розмірі 4713,53 грн., пов'язаних з направленням позивачем своїх працівників на завод відповідача для ведення зварювальних робіт, оскільки це не підтверджується належними доказами. Всі отримані від позивача матеріали та заготовки були використані в повному обсязі. Позивач здійснив оплату за договором на загальну суму 59190,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Сектор” систематично порушувались  зобов'язання за договором №57/01. Заявник апеляційної скарги стверджує про виконання ним всіх зобов'язань за договором №57/01 від 01.08.2007 року, тому шкода, понесена позивачем саме з його самого вини. Відповідач вказує на те, що позивач безпідставно стверджує про вину відповідача, матеріальна шкода позивачем не підтверджена. Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Донецької області та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач та відповідач проти апеляційних скарг одне одного заперечують.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявників апеляційних скарг, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сектор” звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” про стягнення збитків в сумі 66293,64 грн.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 19.05.2009 року позивач просив суд стягнути з відповідача збитки, спричинені невиконанням договору №57/01 від 01.08.2007 року, в сумі 93757,81 грн., із яких:

-  8583,53 грн. - збитки, понесені у зв'язку з витратами, понесеними в результаті виконання роботи замість відповідача із зварювання верхньої та нижньої станини;

- 3025,00 грн. –витрати, пов'язані з доставкою працівників від підприємства позивача на завод відповідача;

- 8040,00 грн. –витрати, пов'язані з доставкою незавершеного вузла станини з заводу відповідача до м. Бахмач Чернігівської області;

-          52973,98 грн. –витрати, які пов'язані з виконанням робіт на ТОВ “БМЗ” м. Бахмач  по виготовленню вузлів та комплектуючих деталей вузла станини;

- 17281,56 грн. –збитки, пов'язані з неповерненням відповідачем невикористаної частини металу;

- 3853,74 грн. –збитки, пов'язані з відрядженням робітників на завод “БМЗ”                м. Бахмач для укладання договору, забезпечення авторського контролю та відвантаженням готового вузла в Росію.

Відкритим акціонерним товариством “Артемівський завод “Доріндустрія” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сектор” (замовник) 01.08.2007 року був укладений Договір №57/01 (далі Договір №57/01), за умовами якого постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність замовника вузли та комплектуючі деталі, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію. Виготовлення вузлів та комплектуючих  деталей, з їх наступною механообробкою здійснюється з матеріалу замовника, за взаємно погодженим графіком поставки заготовок та строків виготовлення та на підставі конструкторсько-технологічної документації, наданої замовником. Постачальник постачить вузол станини загальною сумою 63060,00 грн. (розділ 1 Договору №57/01).

Згідно з пунктом 2.1 Договору №57/01 постачальник зобов'язаний поставити продукцію через 15 днів після надходження передплати на розрахунковий рахунок постачальника та повного укомплектування замовлення заготівками та матеріалами. Замовник зобов'язаний оплатити виставлений постачальником рахунок протягом 10 банківських днів (п.2.2.) Замовник зобов'язаний отримати продукцію протягом 3-х днів з моменту повідомлення про її виготовлення. Якість продукції повинна відповідати встановленим ДСТУ, ТУ та іншій нормативно-технічній документації заводу-виробника (п.3.1), а приймання продукції по кількості та якості здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. №П-6, та згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції та товарів народного споживання по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р. №П-7 (п.3.2). Загальна сума договору складає 63060,00 грн.(п.4.1.). Оплата продукції здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах передплати 70%. Остаточний розрахунок в розмірі 30% здійснюється замовником після отримання повідомлення постачальника про готову продукцію (п.4.1., п.4.2. Договору №57/01).  

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2008 року у справі №38/163, залишеним без змін постановою господарського суду Донецької області від 10.02.2009 року, встановлено, що на виконання умов договору постачальник, ВАТ “АЗДІ” виготовив та передав ТОВ “Сектор” верхній та ніжній вузли станини та заготовки втулок у кількості 8 штук, що підтверджується актами №26 від 06.02.2008року та № 85 від 02.04.2008 року.;

-     за довіреностями  серії ЯКР № 260444 від 06.02.2008р. та серії НБК № 409352 від 02.04.2008р., позивач отримав продукцію;

-    банківськими виписками підтверджено перерахування замовником на рахунок постачальника грошові кошти 02.08.07р. –сумі 40000,00грн., 29.02.08р. –12300,00грн. та 14.05.08р. –6890,00грн., всього 59190,00грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №29 від 21.05.2008р. щодо відшкодування збитків, спричинених невиконанням договору. Листом №931 від 30.05.2008р. відповідач повністю відхилив претензію позивача, як безпідставну.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі частково не відповідає вимогам матеріального права та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тобто збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобов'язання .

Відповідно  до  частини першої  статті  22 Цивільного  кодексу  України  особа,  якій завдано  збитки  в результаті  порушення  її цивільних  прав,  має  право  на  їх відшкодування.

Об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У відповідності до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлені підстави господарсько-правової відповідальності. Названою статтею передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ч.3.ст.225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Таким чином, позивач повинен  довести порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності ; причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та збитками, які понесла сторона; розмір збитків.

Щодо задоволених господарським судом вимог про стягнення 8583,53 грн. - збитків, понесених позивачем у зв'язку з оплатою ним своїм працівникам на заводі відповідача за зварювання ними верхньої та нижньої станини та купівлею дроту на зварювання, які він обґрунтовує накладними та відомостями обліку заробітної плати за січень - березень 2008р., виплаченими працівникам підприємства замовника, які виконували цю роботу замість постачальника, то судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Господарський суд Донецької області в оскаржуваному рішенні зазначив, що за договором № 57/01 від 01.08.07р. постачальник взяв на себе зобов'язання поставити замовнику виготовлений вузол станини. Як вбачається з накладних (т.1, арк.48-52) постачальник 06.02.2008р. передав замовнику комплектуючи деталі: за накладною №77 стяжку в кількості 4 шт., гайку –8 шт., корпус –1шт. і заготівку плунжера –1 шт.; за накладною №ДИ-026 від 06.02.08р. –ел-т станини (ніжній вузол) вартістю 40273,20 грн.; за накладною №ДИ-085 від 02.04.08р. –частини верхнього вузла станини: пружина верхня РВВ.1001.001 –2шт., пружина верхня РВВ.1001.002 –2шт., корпус РВВ.1001.003 –4шт., фланець РВВ.3001.003 –1шт., шайба сферична РВВ.4001.003 –8шт., шайба сферична РВВ.4001.004 –8шт., колонка РВВ.5001.000 –4шт., фланці на колонку –8 шт на загальну суму 49218,00грн. та включена послуга по виготовленню заготовок втулок в кількості 8шт на суму 220,80грн.

Відповідачем часткового виконано роботу за договором, а саме: виконано обробку комплектуючих деталей станини верхньої, восьми фланців для колон, восьми сферичних шайб, чорнову обробку восьми гайок, фланця, корпусу та плунжера. Виконано обробку комплектуючих деталей нижньої станини, а також частково виконані зварювальні роботи на цій станині.

Порушуючи терміни виконання договору, відповідачем з грудня 2007 року взагалі були припинені усі роботи по виготовленню замовлення.

Листом № 2357 від 29,11.2007р. постачальник сам звернувся до замовника з проханням виконати силами Замовника механічну обробку деталей вузлів за кресленнями: РВВ.4001.001 –8шт., РВВ.4001.002 –4шт., РВВ.3001.001 –1шт., РВВ.3001.002 –1шт., за роботу якої гарантував сплату виконаний робіт.

На цей лист Замовник дав відповідь, в якої погодився виконати ці роботи на умовах поставки гайок, стяжок, плунжера та корпуса –“EXW” м. Артемівськ РМЦ № 2 ТОВ “Донецькенергоремонт” з формою оплати шляхом перерахування передплати в розмірі 50% від вказаної вартості та 50% в термін 10 банківських днів після підписання приймальний документів на складі виконавця зі строком виконання робіт –в межах 60 днів з моменту передплати і надання заготовок до роботи.

          В підтвердження вимог щодо стягнення 8583,53грн. збитків, понесених позивачем у зв'язку з затратами на зварювання ним верхньої та нижньої станини позивач посилається на накладні № 2 від 28.02.08р., № 3 від 07.03.08р., № 4 від 24.03.08р., № 5 від 31.03.08р. , які підтвердили суду факт того, що відповідач дійсно одержав від позивача дроти зварювальні в кількості 450кг загальною вартістю 3870,00грн., яку до наступного часу не сплачено за вимогою позивача, якою є заявлена 21.05.08р. претензія (л.с.101).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  ці витрати доведені позивачем як реально понесені внаслідок невиконання зварювальних робіт відповідачем за  умовами договору, господарський суд задовольняє ці вимоги в розмірі 3870,00грн.

Однак, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком господарського суду, оскільки матеріали справи не містять належних доказів вини відповідача у порушенні  виконання умов договору, що унеможливлює стягнення збитків, тобто  позивачем не надано належних доказів в підтвердження вказаних вимог.

Посилання позивача на наказ про відрядження своїх робітників на завод відповідача для зварювальних робіт та табель обліку робочого часу цих робітників на заводі відповідача також не можуть бути прийняті до уваги в підтвердження стягнення з відповідача 4713,53 грн., оскільки вказані документи не є первинними та позивачем не обґрунтовано, чому заробітна плата є для нього збитками.

Щодо стягнення 3025,00 грн. –витрат, пов'язаних з доставкою працівників від підприємства позивача на завод відповідача, то господарський суд правомірно відмовив в задоволенні вказаних вимог в зв'язку з їх недоведеністю, оскільки не надано доказів в підтвердження вини відповідача в понесенні позивачем вказаних витрат.  

Щодо стягнення 52973,98 грн. –витрат, які пов'язані з виконанням робіт на ТОВ “БМЗ” м. Бахмач  по виготовленню вузлів та комплектуючих деталей вузла станини, то господарський суд також правомірно відмовив в їх задоволенні з огляду на таке.

ТОВ “Бахмацький машинобудівельний завод” (постачальник) та ТОВ “Сектор” (замовник) 31.01.2008 року уклали договір поставки №25/01/08, предметом якого є проведення механічної обробки заготовок станини в зібраному вигляді. Вказаним Договором та Додатками до нього сторони визначили  ціну роботи, що становить 52973,98 грн., яку і вимагає позивач стягнути з відповідача у справі як понесені збитки в результаті невиконання ним своїх зобов'язань за договором № 57/01 від 01.08.2007р.

Однак, як зазначалось, позивачем не доведена вина відповідача у порушенні  виконання умов Договору № 57/01 від 01.08.2007р. Крім того, із наданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що  всі ці роботи, які були запропоновані “БМЗ” за договором № 25/01/08 від 31.01.2008р. були зобов'язанням відповідача за договором № 57/01 від 01.08.2007р., тобто не доведені реальні збитки, які виникли в наслідок невиконання саме відповідачем по справі своїх зобов'язань, так як в договорі відсутні взяті обов'язки відповідачем по виконанню саме цих робіт і крім цього не доведено, що визначена ціна роботи за договором з “БМЗ”, яка становить 52973,98грн., яку і вимагає позивач стягнути з відповідача, реально сплачена “БМЗ”.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 8040,00 грн. –витрат, пов'язаних з доставкою незавершеного вузла станини з заводу відповідача до м. Бахмач Чернігівської області, то судова колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні, оскільки вони є недоведеними, так як із наданих позивачем доказів (договору № 4 від 05.02.2008р. на перевезення приватним підприємцем Давидовим Н.В. деталей станини на “БМЗ” та актами приймання-передачі послуг (т.1,арк. 62-64)) не вбачається, що збитки понесені позивачем  в результаті невиконання відповідачем за договором         №57/01 від 01.08.2007р. своїх зобов'язань за цим договором.

Щодо стягнення 3853,74 грн. –збитків, пов'язаних з відрядженням робітників на завод “БМЗ” м. Бахмач для укладання договору, забезпечення авторського контролю та відвантаженням готового вузла в Росію, то вони також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що такі витрати позивача пов'язані з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 57/01 від 01.08.07р. та мають прямий причинний зв'язку між  порушенням зобов'язання і завданими збитками.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 17281,56 грн. – збитків, пов'язаних з неповерненням відповідачем невикористаної частини металу.

Господарський суд вказані вимоги позивача визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.  

Як на доказ в підтвердження вказаних вимог позивач посилається на накладну №331  від 04.09.2007р., за якою він  придбав у приватного підприємства “ТД Сталекс”                        м. Дніпропетровськ  лист 40 ст.3 і лист 50 ст.3 загальною вагою 18600кг, вартістю 78744,97грн.; на накладну №18 від 05.09.2007р. (т.1,арк.30), за якою позивач передав відповідачу в якості давальницької сировини: три штуки металевих листів ст.3 розміром 50х6300х2300, 50х6900х2300, 40х8000х2400; на специфікації комплектуючих деталей, вирізаних з цих листів для верхньої та нижньої станин; на розрахунок кількості та вартості матеріалів, які залишились після виготовлення комплектуючих деталей; платіжним дорученням №105 від 03.09.2007 року на суму 81054,97 грн.

У Договорі №57/01 передбачено, що виготовлення вузлів та комплектуючих  деталей, з їх наступною механообробкою здійснюється з матеріалу замовника, за взаємно погодженим графіком поставки заготовок та строків виготовлення та на підставі конструкторсько-технологічної документації, наданої замовником. Повернення відповідачем невикористаної частини металу позивачу Договором не передбачено. Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 17281,56 грн. –збитків, пов'язаних з неповерненням відповідачем невикористаної частини металу задоволенню не підлягають, оскільки не надано належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та з огляду на надані до матеріалів справи документи, судова колегія вважає, що позивачем не доведено та не надано належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, господарський суд помилково задовольнив позов частково.

 Враховуючи вищевикладене, обставини справи та зважаючи на надані сторонами докази, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду –частковому скасуванню, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський  суд, -         

                                                П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор”                     м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2009 року  у справі №4/82 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2009 року  у справі №4/82 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2009 року у справі №4/82 скасувати частково.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор”                     м. Краматорськ в частині стягнення збитків в розмірі 25865,09 грн. відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор” м. Краматорськ-84313, вул. Шкадинова, 63-25, ЗКПО 22005794, свідоцтво №06291990, ІПН 220057905156, р/р 2600618983 “Райффайзен банк “Аваль”, м. Київ, МФО 380805 на користь Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод “Доріндустрія” м. Артемівськ-84500, вул. Сибірцева, 3, ЗКПО 03443703, свідоцтво №05936903, ІПН 034437005026, р/р 26001190701990  в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк державне мито в сумі 129,32 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор” м. Краматорськ-84313, вул. Шкадинова, 63-25, ЗКПО 22005794, свідоцтво №06291990, ІПН 220057905156, р/р 2600618983 “Райффайзен банк “Аваль”, м. Київ, МФО 380805 на користь державного бюджету України державне мито в сумі 339,47 грн.

Доручити господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом місяця.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

          Повний текст постанови підписаний 02.09.2009 року.

Головуючий          

Судді:          

                                                                              Надруковано 7  прим.:

                                                                                           1 прим. –у справу;

                                                                                           2  прим. - сторонам;

                                                                                           1 прим. –ГСДО;

                                                                                                                                                                                                                          3 прим. –ДАГС