Постанова

від 03.09.2009 по справі 1/25/08-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/25/08-нр

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р. Справа № 1/25/08-НР

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.,

за участю представників сторін:

від Новобузької районної ради Миколаївської області Гафурова Н.А.,

від Новобузького районного споживчого товариства Джулай В.Б.,

від Новобузької міської ради Миколаївської області не з'явилися

розглянула апеляційну скаргу

Новобузької районної ради Миколаївської області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 28.05.2009р.

про припинення провадження

у справі № 1/25/08-НР

за позовом Новобузької районної ради Миколаївської області

до Новобузького районного споживчого товариства; Новобузької міської ради Миколаївської області

про визнання недійсними свідоцтв про право власності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2009р., яка 13.07.2009р. надіслана сторонам, прийнята до провадження та призначена до розгляду на 03.09.2009р. апеляційна скарга Новобузької районної ради Миколаївської області на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009р. про припинення провадження у справі № 1/25/08-НР.

Сторони повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте Новобузька міська рада Миколаївської області з невідомих причин не скористалась наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданні господарського суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим перегляд оскарженої ухвали здійснено за відсутності її представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Новобузька районна рада Миколаївської області звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Новобузького районного споживчого товариства та Виконавчого комітету Новобузької міської ради Миколаївської області про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нежитлові будівлі по вул. Леніна,23 (літ.А –рибний павільйон загальною площею 96,6 кв.м.) та по вул. Куйбишева,1 (літ.А –м'ясний павільйон загальною площею 108,1 кв.м.) в м. Новий Буг Миколаївської області, видані 04.04.2005р. Новобузькому районному споживчому товариству Виконавчим комітетом Новобузької міської ради Миколаївської області.

В процесі розгляду даної справи ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2008р. здійснено заміну неналежного відповідача (Виконавчий комітет Новобузької міської ради Миколаївської області) на належного (Новобузька міська рада Миколаївської області).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.03.2008р. у справі № 1/25/08, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2008р., позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2009р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2008р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.03.2008р. у справі № 1/25/08, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постанова господарського суду касаційної інстанції вмотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланням на скасування Виконавчим комітетом Новобузької міської ради Миколаївської області власного рішення „Про видачу Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі Новобузькому районному споживчому товариству” від 30.03.2005р. № 110 та наявність між сторонами спору про право власності на спірне нерухоме майно як на достатню підставу для задоволення позову, не встановили чи відповідає предмет позову встановленим законом способам захисту прав, не зазначили норму закону, яка передбачає захист прав позивача вказаним способом. При цьому судами не з'ясовано в чому саме полягає порушення прав позивача, зокрема, права власності на спірне майно в разі його наявності, чи буде відновлено порушене право у разі його захисту обраним позивачем способом.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області справу від 31.03.2009р. справі присвоєно № 1/25/08-НР.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009р. (суддя Коваль С.М.) провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Ухвала з урахуванням змісту гл.29, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України вмотивована тим, що свідоцтва, на визнанні недійсними яких наполягає позивач, не є актами державного або іншого органу, правочином тощо, а, відтак, спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Новобузька районна рада Миколаївської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції від 28.05.2009р. про припинення провадження у справі скасувати, останню передати на розгляд господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що ним як власником нерухомого майна заявлено обґрунтовані позовні вимоги, які підлягають розгляду по суті та задоволенню в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження ним обставин справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:

Статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі:

-          справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про  встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги  (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових   відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

-          справи про банкрутство;

-          справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

-          справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у т.ч. числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

За правилами ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи   відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із приписами ч.2 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Апеляційний господарський суд відзначає, що ні ст.12 ГПК України, якою визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам України, ні ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, де закріплено способи захисту порушених прав та інтересів, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачають можливості заявлення позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності, в зв'язку з чим місцевий господарський суд цілком правомірно припинив провадження у даній справі на підставі того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Доводи скаржника про те, що він є власником нерухомості, на яку Новобузькому районному споживчому товариству видано свідоцтва про право власності, не звільняють його від обов'язку захищати право власності виключно в передбачений законодавством спосіб, враховуючи зміст ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України та положення гл.29 ЦК України „Захист права власності”.

Отже, мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть спричинити зміну або скасування оскарженої ухвали, яку слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

     Керуючись ст.ст.85,99,101-105,106 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2009р. зі справи № 1/25/08-НР про припинення провадження залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.          

Головуючий суддя

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков

Повний текст постанови підписано 10.09.2009р.