Постанова
від 27.08.2009 по справі 9/23-07-772
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/23-07-772

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 серпня 2009 р.                                                                                    № 9/23-07-772  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Муравйова О.В.,

розглянула

касаційне подання прокуратури Одеської області (далі –Прокуратура) в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеської області (далі –Міськрада)

на рішеннягосподарського суду Одеської області

від13.02.07

у справі№ 9/23-07-772

господарського судуОдеської області

за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності Морозова Василя Васильовича (далі –Підприємець)

докомунального підприємства "Южненське міське бюро технічної інвентаризації" (далі –БТІ)

провизнання права власності та зобов'язання його зареєструвати

В засіданні взяли участь представники:

- Прокуратури:Рудак О.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 72 від 14.04.08);

- позивача:не з'явились;

- відповідача:не з'явились.

Ухвалою від 16.07.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційне подання Прокуратури № 05/1-1191-09 від 12.06.09 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.08.09.

Проте, у судове засідання 27.08.09 представники сторін не з'явились. Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 27.08.09 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Прокуратури.

У зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці, розпорядженням від 21.08.09 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду справ, призначених до перегляду в касаційному порядку на 27.08.09 колегією суддів у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів у наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Муравйов О.В., яка переглядає справу по суті.

Про вказані обставини представника Прокуратури повідомлено на початку судового засідання 27.08.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

За згодою представника Прокуратури, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.08.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 13.02.07 господарського суду Одеської області (суддя Бакланова Н.В.) позовні вимоги Підприємця задоволено.

За Підприємцем визнано право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе-дискотеки загальною площею 434,3 м2, розташовану в пляжно-парковій зоні м.Южного, що складається з: залу дискотеки, літера "А" (площа 375,2 м2); санвузлу, літера "&-1" (площа 7,00 м2); кімнати персоналу, літера "а-2" (площа 16,3 м2); кухні, літера "а-3" (площа 26,2 м2); гардеробу, літера "а-4" (площа 9,6 м2).

БТІ зобов'язано зареєструвати право власності за Підприємцем на вказану новозбудовану одноповерхову нежитлову будівлю кафе-дискотеки загальною площею 434,3 м2, розташовану в пляжно-парковій зоні м.Южного.

З БТІ на користь Підприємця стягнуто 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано тим, що земельна ділянка, на якій Підприємцем самочинно побудовано спірні об'єкти, знаходиться в користуванні Підприємця на правах оренди, а технічним висновком, виконаним приватним підприємством "Алекс", підтверджено можливість експлуатації спірної споруди.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, Прокуратура звернулась до Вищого господарського суду України з касаційним поданням в якому просить рішення від 13.02.07 господарського суду Одеської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги Прокуратура обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 331, ст. 375, ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про основи містобудування", ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Розглянувши матеріали справи, касаційне подання, заслухавши пояснення представника Прокуратури, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередньою судовою інстанцією, 01.06.05 між Южненською міською радою та Підприємцем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0620 га, відповідно до п. 2 якого земельна ділянка надається орендареві для розміщення дискотеки та торговельних лотків.

На підставі наданих сторонами доказів по справі місцевим судом встановлено, що на орендованій земельній ділянці Підприємцем зведено нежилу одноповерхову будівлю кафе-дискотеки загальною площею 434,3 м2, що складається з: залу дискотеки, літера "А" (пл. 375,2 м2); санвузлу, літера "а-1" (пл. 7,0 м2); кімнати персоналу, літера "а-2" (пл. 16,3 м2); кухні, літера "а-3" (пл. 26,2 м2); гардеробу, літера "а-4" (пл. 9,6 м2).

Вирішуючи спір, місцевий суд взяв до уваги, що відповідно до технічного висновку про можливість збереження та подальшої експлуатації нежилої будівлі, виконаного ПП "Алекс", спірна одноповерхова нежитлова будівля загальною площею 434,3 м2, що розташована в пляжно-парковій зоні м.Южного, знаходиться у задовільному технічному стані та придатна до подальшої експлуатації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 331 зазначеного Кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Проте, частиною 2 вказаної статті визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 вказаного правового положення до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ст. 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд іншим особам має власник земельної ділянки, а згідно ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку.

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст.ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено порядок набуття права власності на самочинне будівництво, згідно якого право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі –Тимчасове положення), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445. 

За змістом п. 1.3 Тимчасового положення, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.6 цього Тимчасового положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Згідно приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (чинної на момент спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що п. 6.1 Тимчасового положення визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Вичерпний перелік підстав відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно встановлено у п. 3.3 Тимчасового положення.

З огляду на вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що задовольняючи позовні вимоги у даній справі місцевий суд не надав правової оцінки питанню дотримання Підприємцем законодавчо встановленої процедури оформлення права власності на збудоване нерухоме майно.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що вирішуючи спір по суті місцевий суд мав надати правову оцінку питанню дотримання Підприємцем порядку будівництва спірного об'єкту нерухомості, зокрема, питанням наявності дозвільної документації на будівництво, та за наслідками будівництва – документам, що засвідчують здачу такого об'єкта в експлуатацію.

Крім того, з наведених положень вбачається, що з метою повного та об'єктивного вирішення даного спору суд першої інстанції мав залучити до участі у даній справі власника земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості, та його виконавчий орган.

Так, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір розглянуто судом першої інстанції без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційному поданні стверджуються факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судове рішення, ухвалене у справі, підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання касаційне подання прокуратури Одеської області № 05/1-1191-09 від 12.06.09 задовольнити.

Рішення від 13.02.07 господарського суду Одеської області у справі № 9/23-07-772 господарського суду Одеської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

О.Муравйов

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення27.08.2009
Оприлюднено08.10.2009
Номер документу4886645
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/23-07-772

Постанова від 27.08.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Ухвала від 16.07.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Рішення від 13.02.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бакланова Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні