Постанова

від 01.09.2009 по справі 13/55-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/55-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 вересня 2009 р.                                                                                    № 13/55-09  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Палій В.М.,

                                                                                Черкащенка М.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оболонь" на рішення господарського суду Херсонської області від 21.05.2009р.

у  справі                     №13/55-09 господарського суду Херсонської області

за позовом                 Закритого акціонерного товариства "Оболонь"

до відповідача          Приватного підприємства "Помощь"

про                              стягнення 4 417,14грн.

за участю представників:

ЗАТ "Оболонь" –Міскевич Р.О.;

ПП "Помощь" -  не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Закрите акціонерне товариство "Оболонь" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Приватного підприємства "Помощь" 4 417,14грн., у т.ч. 2 631,72грн. основної заборгованості в рахунок відшкодування вартості об'єкта оренди, 1 581,66грн. збитків від інфляції, 203,76грн. річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що строк дії угоди №3433 від 27.08/.2004р. на оренду холодильного обладнання закінчився 27.08.2006р., однак, відповідач не повернув об'єкт оренди –холодильник "Електролюкс У-400Т". При цьому, умовами договору передбачено, що у разі втрати обладнання відповідач зобов'язаний відшкодувати його вартість, яка визначена в угоді, що ним не виконано (а.с.2-4).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог відзиву на позов від відповідача не надійшло.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.05.2009р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ПП "Помощь" на користь ЗАТ "Оболонь" стягнуто 2 193,10грн. основної заборгованості; в іншій частині позову відмовлено (а.с.42-43).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не повернув позивачу передане йому в тимчасове користування обладнання, хоча строк такого користування закінчився;

- договором передбачено обов'язок відповідача відшкодувати вартість майна у разі його пошкодження або втрати;

- до складу вартості майна не підлягає включенню ПДВ, оскільки між сторонами не існує правочину щодо відчуження відповідного майна.

У задоволенні вимог про стягнення збитків від інфляції та процентів відмовлено з огляду на те, що відшкодування вартості втраченого майна не є зобов'язанням, відповідальність за порушення якого визначена ст.625 ЦК України у вигляді сплати процентів та збитків від інфляції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 438,62грн. основної заборгованості 1 581,66грн. збитків від інфляції, 203,76грн. процентів, ЗАТ "Оболонь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його в цій частині скасувати, а відповідні вимоги задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права (а.с.46-48).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі судом першої інстанції встановлено, що між сторонами у справі –ЗАТ "Оболонь" та ПП "Помощь" укладено угоду на оренду холодильного обладнання №3433. За умовами вказаної угоди відповідачу –ПП "Помощь", для забезпечення реалізації продукції за договором купівлі-продажу продукції, ЗАТ "Оболонь" передає в тимчасове користування за плату для охолодження та зберігання продукції холодильне обладнання –холодильник "Електролюкс У-400Т (інвентарний номер 43221038), вартістю 600доларів США  (2193,10грн.).

Об'єкт майнового найму переданий відповідачу відповідно до акта прийому-передачі 27.08.2004р.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу вартість майна,  переданого в  тимчасове користування за вказаним договором.

Заявляючи відповідні  вимоги, позивач посилався, зокрема, не те, що відповідач не повернув об'єкт найму по закінчення строку дії такого договору.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому, об'єктом оренди, що визначено ч.3 вказано норми, може бути також окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

В силу ст.291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який його було укладено.

Приймаючи рішення у даній справі по суті заявлених вимог та вважаючи, що відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідний договір припинив свою дію 27.08.2006р.

Разом з тим, такого висновку суд першої інстанції дійшов не повно з'ясувавши обставини справи, які підлягали встановленню для визначення прав та обов'язків сторін, правильного вирішення спору.

Так, строк оренди визначений сторонами п.6 угоди –один рік. При цьому, п.6.1  угоди передбачено, що у разі відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Також вказаним пунктом передбачено, що вона припиняє свою дію з часу закінчення дії двостороннього договору купівлі-продажу продукції, в забезпечення якого вона укладена.

Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом першої інстанції не з'ясовано чи направляв позивач відповідачу заяву про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку його дії –27.08.2006р.

В силу ч.4 ст.291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Такі наслідки визначені ст.785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, у разі припинення договору найму у відповідача виникає обов'язок повернути об'єкт найму, а не відшкодовувати його вартість. При цьому, обов'язок відшкодувати його вартість у відповідача виникає, в силу п.3.4.10 угоди та ч.4 ст.285 ГК України, у разі втрати або пошкодження об'єкт найму.

Між тим, заявляючи відповідні вимоги, позивач не посилається на те, що відповідне майно відповідачем пошкоджено або втрачено, відповідні обставини не з'ясовані і судом першої інстанції під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.

Однак, встановлення факту втрати або пошкодження майна входить до предмету доказування у даній справі, враховуючи, що вимоги позивача про відшкодування вартості майна мотивовані виникнення у відповідача відповідного обов'язку в силу п.3.4.10 договору, який визначає підставою виникнення такого обов'язку факт втрати або пошкодження майна, яке передано у найм.

Неповне з'ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору, є порушенням вимог ст.ст.47, 38,43 ГПК України.

Відповідні порушення не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції встановлені ст.1117 ГПК України.

Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення, рішення господарського суду Херсонської області від 21.05.2009р. у даній справі підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, крім вищевказаних обставин, суду першої інстанції необхідно витребувати дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  щодо відповідача у справі для з'ясування офіційних даних на момент розгляду справи щодо  його місцезнаходження та найменування, а також установчі документи, враховуючи, що, відповідно до довідки (а.с.19) під ідентифікаційним кодом 30196322, зазначеним у позовній заяві як ідентифікуюча ознака позивача, та печатці на угоді, зареєстровано МПП "Помощь", однак, позовні вимоги заявлені позивачем до ПП "Помощь".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оболонь" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 21.05.2009р. у справі №13/55-09 скасувати.

3.Справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

        Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                              Палій В.М.

                                                                                  Черкащенко М.М.