Постанова

від 11.08.2015 по справі 911/235/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Справа № 911/235/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Гоголь Т.Г. за участю представників: позивачаСолнцева О.В. - довіреність від 20.05.2015 р. відповідачаВакуленко В.Л. - довіреність від 31.01.2015 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" на постановувід 09.06.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/235/15 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" простягнення 11 405,90 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 р. ПАТ "Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до СВК "Горбані" з позовом про стягнення 11 405,90 грн. вартості не облікованої електричної енергії, посилаючись на приписи статей 525, 526, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України та статті 27 Закону України "Про електроенергетику".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 квітня 2011 року представниками позивача було здійснено перевірку стану електроспоживання електроустановок СВК "Горбані", а саме: проведено контрольний огляд трифазного лічильника типу СА 4Е-5030 №21916083, який встановлено на водонапірній башті відповідача.

В ході проведення перевірки було виявлено, що не працюють котушка напруги та дві фази, спожита електроенергія не обліковується та відповідно не оплачується. За результатами проведеної перевірки було складено акт № К 014482 про виявлене порушення Правил користування електричною енергією від 28 квітня 2011 року.

18 травня 2011 року відбулося засідання комісії за присутності голови СВК "Горбані" на якому було прийнято рішення про відправлення лічильника на експертизу.

СВК "Горбані" мали придбати новий лічильник та узгодити з позивачем дату зміни лічильника для оформлення несправного лічильника №21916083 на експертизу. Втім, відповідач не поспішав змінювати несправний лічильник, а тому 27.06.2012 року відбулося повторене засідання комісії на якому було наголошено споживачу про терміновість зміни лічильника та відправлення пошкодженого засобу обліку на експертизу.

18.02.2012 року лічильник було знято і направлено на експертизу.

27.05.2013 року було отримано висновок експертного дослідження на підставі якого прийнято рішення провести нарахування суми збитків за актом № К 014482 від 28.04.2011 року. Відповідно до розрахунку, відповідачу нараховано до сплати 11405,90 грн. збитків.

У відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву СВК "Горбані" просило прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю та вважати викладене у відзиви заперечення в частині обґрунтування пропуску позовної давності - заявою про застосування позовної давності, вказуючи на те, що позивач довідався про порушення свого права 28 квітня 2011 року, у зв'язку з чим позовна давність сплила 28.04.2014 року.

При цьому, позовна заява подана до суду лише 22.01.2015 року, тобто майже через рік після спливу позовної давності.

Крім того, відповідач зазначав, що прилади обліку утримувались СВК "Горбані" належним чином, під час проведення експертизи не виявлено порушень в їх експлуатації, відповідач не міг знати про збої в роботі приладів обліку, таким чином відсутній причинний зв'язок між винними діями відповідача та недообліком електроенергії.

Крім того, весь цей час відповідач належно та добросовісно виконував свої зобов'язання передбачені пунктами 4.1. та 4.2 Договору №26, а саме своєчасно сплачував поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносив всі інші платежі за розрахунковий період, знімав та надавав в усній формі Електропостачальнику показання розрахункових електролічильників за календарним графіком. У період з 16.04.2011 року по 30.12.2012 року відповідач також кожного місяця відповідно до пункту 6.1 договору подавав звіт про використану електроенергію за розрахунковий період (місяць), подавав документи які підтверджували оплату та отримував від позивача платіжні доручення для поточної сплати.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2015 р. (суддя Заєць Д.Г.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з СВК "Горбані" на користь ПАТ "Київобленерго" 11 405,90 грн. вартості не облікованої електроенергії та 1 827,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією в розумінні статей 235-237 Господарського кодексу України, які згідно пункту 6.42 ПКЕЕ можуть бути оскаржені в суді, проте відповідачем не було надано доказів оскарження рішень комісії ПАТ "Київобленерго". Станом на день прийняття рішення у справі вартість спожитої в період з 16.04.2011 року по 18.12.2012 року та не облікованої енергії у розмірі 11 405,90 грн. сплачена не була, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача цих коштів підлягає задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про пропуск позивачем позовної давності та про застосування позовної давності у даній справі суд першої інстанції, зазначив, що рішення комісії про проведення розрахунку вартості не облікованої електроенергії було прийнято комісією 24 липня 2013 року, після повернення лічильника з експертизи та отримання висновку експертного дослідження від 27 травня 2013 року за №742/13-33/1896/13-37 отже, позивач дізнався про порушення його права з моменту отримання висновку експертного дослідження від 27 травня 2013 року за №742/13-33/1896/13-37.

Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду для захисту свого порушеного права.

За апеляційною скаргою СВК "Горбані" Київський апеляційний господарський суд (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Коршун Н.М.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 24.03.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.06.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

СВК "Горбані" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 24.03.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ПАТ "Київобленерго" відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник у касаційній скарзі, посилається на те, що судом апеляційної інстанції взагалі проігноровано обґрунтування відповідача, що стосуються застосування позовної давності.

Так, оскільки згідно наданої позивачем копії акта про виявлення порушення правил користування електричною енергіє та розрахунку боргу спожитої енергії, що не обліковується виникло саме 28.04.2011 року, то з цього дня позивач довідався про порушення свого права та як наслідок, розпочався відлік позовної давності, який сплив 28.04.2014 року.

На думку скаржника, твердження суду, що позивач дізнався про порушення свого права з моменту отримання висновку експерта є безпідставними, а позовна заява подана 22.01.2015 року, тобто майже через рік після спливу позовної давності. Зазначене, відповідно до положень частини 4 статті 267 є підставою для відмови у позові.

Також, заявник касаційної скарги звертає увагу суду на те, що лічильник нараховував електроенергію вірно, відповідач в роботу даного приладу не втручався, про що свідчить висновок експерта.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

За приписами статей 525, 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні належним чином виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку відноситься до правопорушень в електроенергетиці.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією.

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 3.2 Правил визначено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

У відповідності до пункту 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.

Пунктом 6.41 Правил визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Також, відповідно до пункту 6.38 Правил, за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

На підставі пункту 6.20 Правил, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

У відповідності до пункту 6.43 Правил, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Винятком з цього положення згідно п. 6.42 ПКЕЕ є оскарження споживачем рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань в судовому порядку.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до частини 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 01 березня 2000 року між ВАТ "Київобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "Київобленерго") та відповідачем було укладено договір №26 на користування електричною енергією (для споживання з приєднаною потужністю до 750 кВА) (том 1 а.с.11-15).

Пунктом 1 зазначеного договору визначено, що електропостачальник зобов'язався постачати електричну енергію за умовами Договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені Договором.

28.04.2011 року контролерами Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" в присутності енергетика СВК "Горбані" Крицького С.Г. було проведено перевірку стану електропостачання електричних установок СВК "Горбані" й виявлено порушення правил користування електричною енергією, про що складено акт № К 014482 про порушення правил користування електричною енергією. В зазначеному акті у якості заходів для усунення порушення вказано заміну електролічильника (том 1 а.с. 17).

18.05.2011 року комісією позивача по розгляду актів про порушення ПКЕЕ було прийнято рішення про направлення лічильника на експертизу та про продовження до розгляду акту після повернення лічильника з експертизи. Присутній на засіданні комісії керівник СВК "Горбані" з фактом вчинення правопорушення погодився, про що зазначив власноруч в протоколі №0028 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією (том 1 а.с.18).

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 червня 2012 року, у зв'язку з тим, що відповідачем не було вчинено дій щодо заміни несправного лічильника №21916083, відбулось повторне засідання комісії, на якому було прийнято рішення щодо направлення лічильника на експертизу та наголошено споживачу про необхідність замінити прилад обліку (том 1 а.с.19).

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, нарядом на роботу лічильник Росток типу СА4Е серійний №21916083 було замінено на лічильник НІК-2301АП2 серійний №0864484 лише 18 грудня 2012 року (том 1 а.с. 32).

За результатами проведення експертного дослідження, які відображені у висновку експертного дослідження за результатами проведення комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження від 27 травня 2013 року за №742/13-33/1896/13-37, здійсненого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено наступне.

Сліди, що свідчили б про втручання в бітумні пломби лічильника Росток типу СА4Е серійний №21916083, відсутні.

На корпусі, кришці та деталях внутрішнього механізму лічильника Росток типу СА4Е серійний №21916083 відсутні пошкодження та сліди впливу сторонніми предметами з метою впливу на облік електроенергії.

Причиною несправності наданого на дослідження лічильника Росток типу СА4Е заводський №21916083, є вихід з ладу резисторів та діодів у колах живлення від фаз "А та С", що при від'єднанні ввідного приводу фази "В" дає змогу безобліково споживати електричну енергію.

24 липня 2013 року на засіданні комісії з розгляду акта №014482 від 28 квітня 2011 року, порушення, що сталося, кваліфіковано як "з вини споживача", вчинене "відкритим способом" та прийнято рішення щодо проведення розрахунку згідно пункту 6.20 Правил користування електричною енергією за період 613 днів з 16 квітня 2011 року по 18 грудня 2012 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

Зазначене рішення оформлено протоколом №0113 від 24 липня 2013 року (том 1, а.с. 20).

При повторному засіданні комісії з розгляду акта №014482 від 28 квітня 2014 року, яке відбулось 20 серпня 2014 року, порушення, що сталося, кваліфіковано як "без вини споживача", вчинене "відкритим способом" та прийнято рішення щодо проведення розрахунку згідно пункту 6.20 Правил користування електричною енергією, за період 613 днів з 16 квітня 2011 року по 18 грудня 2012 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

Зазначене рішення комісії оформлено протоколом №0298 від 20 серпня 2014 року (том 1 а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до розрахунку вартості електроенергії, спожитої та не облікованої за актом порушень Правил користування електричною енергією від 28 квітня 2011 року за №К014482, вартість спожитої та не облікованої енергії становить 11405,90 грн.

Зазначений розрахунок було надіслано відповідачу 21.08.2014 року, що підтверджується фіскальним чеком №5920 від 21.08.2014 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідачем не здійснено оплати нарахованої за споживання не облікованої електричної енергії, як і не оскаржено рішень ПАТ "Київобленерго", які оформлені протоколами №0028 від 18.05.2011 року та №0235 від 27.06.2012 року, №0113 від 24.07.2013 року та №0298 від 20.08.2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією в розумінні статей 235-237 Господарського кодексу України, а позов подано в межах позовної давності виходячи з дати отримання висновку експертного дослідження від 27.05.2013 року за №742/13-33/1896/13-37.

Проте, колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи СВК "Горбані" подало до господарського суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності, посилаючись статті 256, 257, 261 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому вказана норма містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Проте, вказані приписи законодавства були залишені судами першої та апеляційної інстанції поза увагою.

Задовольняючи позовні вимоги суди не врахували та не встановили початок перебігу позовної давності відповідно до положень частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 6.20 Правил користування електричною енергією, у сукупності всіх обставин, які стали підставою для подання позову про стягнення вартості безобліково спожитої енергії.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №911/235/15 та рішення господарського суду Київської області від 24.03.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І.Алєєва

Т. Гоголь