Постанова

від 18.08.2015 по справі 916/174/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року Справа № 916/174/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А., суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Аквасервіс Україна" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 р. та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. у справі№ 916/174/15-г господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Юг" (надалі - ТОВ "Авангард Юг") доПриватного підприємства "Аквасервіс Україна" (надалі - ПП "Аквасервіс Україна") простягнення 49 750 грн. за участю представників: від позивачане з'явилися від відповідачане з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ТОВ "Авангард Юг" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Аквасервіс Україна" та просило суд стягнути з останнього 49 750 грн., обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору від 01.06.2014 р. про надання охоронних послуг № 01/06-2014, свої зобов'язання, які передбачені п. 4.3 Договору, не виконував неналежним чином, а саме не оплачував надані послуги охорони об'єктів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у період з серпня 2014 року - по листопад 2014 року у сумі 49 750 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. (суддя Панченко О.Л.) позов задоволено частково, стягнуто з ПП "Аквасеріс Україна" на користь ТОВ "Авангард Юг" заборгованість у сумі 47 500 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 р. (головуючий суддя Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Петров М.С.) рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПП "Аквасервіс Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. (головуючий суддя Татьков В.І. (доповідач), судді: Демидова А.М., Шевчук С.Р.) касаційну скаргу ПП "Аквасервіс Україна" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 18.08.2015 р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.08.2015 р. № 02-05/586 у зв'язку з виходом з відпусток суддів Плюшка І.А. та Самусенко С.С., для розгляду справи № 916/174/15-г сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плюшка І.А., суддів: Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2014 р. між ТОВ "Авангард Юг" ("Охорона") та ПП "Аквасервіс Україна" ("Замовник") укладено договір № 01/06-2014 про надання охоронних послуг (надалі - Договір), відповідно до умов якого на умовах, визначених цим договором, Охорона надає Замовнику охоронні послуги на об'єкті, зазначеному в додатку № 1 до договору ("Об'єкт").

Згідно з п.1.3. Договору охорона вкінці кожного місяця надає Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг щодо охорони об'єкту за минулий місяць, який підписується повноважними представниками сторін

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору передбачено, що він набуває чинності з 01.11.2013 р. і діє до 01.11.2014 р. У випадку, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договірні відносини, які витікають із договору, то він вважається автоматично продовженим на один рік і на тих же умовах, які були передбачені цим договором (п. 3.2 договору). При бажанні достроково в односторонньому порядку припинити дію цього договору одна зі сторін, яка є ініціатором розірвання договору, зобов'язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за 10 календарних днів. В такому випадку договір буде вважатися припиненим з дати, вказаної у повідомлені про розірвання договору. Оплата послуг охорони здійснюється за фактично відпрацьований час до моменту дострокового розірвання договору

У відповідності з п. 4.1 Договору щомісячна вартість послуг Охорони узгоджена при укладанні договору та визначається згідно з Додатком № 1 до цього договору.

Замовник здійснює оплату щомісячної вартості послуг Охорони за поточний місяць з 25-го числа по останній день поточного місяця (п. 4.3 Договору).

Додатком № 1 до договору сторонами визначена дислокація постів та розрахунок вартості охорони об'єкта.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, вартість цілодобової охорони об'єктів відповідача у загальній сумі складають 22 500грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за надані послуги охорони об'єктів, якою просив погасити суму боргу за Договором № 01/06-14 від 01.06.2014 р. у розмірі 47 500 грн. та зазначив, що у випадку непогашення заборгованості будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу у судовому порядку.

Дана вимога була залишена ПП "Аквасервіс Україна" без виконання, що і стало підставою для звернення ТОВ "Аванград Юг" до суду з відповідним позовними вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Беручи до уваги зазначене, суди дійшли правомірних висновків, що відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, за надані послуги з позивачем не розрахувався за період з серпня 2014 року по жовтень 2014 року, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 47 500 грн., враховуючи те, що недоплата за серпень 2014 року становить тільки 2 500 грн., що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у даній справі посилався на відсутність у нього зобов'язання з оплати за послуги по охороні об'єктів, оскільки позивачем не були надані Акти надання послуг за спірний період, як це передбачено п. 1.3 Договору, а отже, ТОВ "Аванград Юг" не доведено факту надання послуг з охорони.

Так, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено, що складання виконавцем Актів надання послуг є підставою для оплати цих послуг, при цьому, пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що оплата послуг, фіксована вартість яких визначена Додатком № 1 до договору, сплачується замовником щомісячно за поточний місяць з 25 числа по останній день поточного місяця.

Суд погоджується з позицією місцевого та апеляційного господарських судів стосовно того, що надання охоронних послуг підтверджується, серед іншого, також листом від 30.10.2014 р. № 88 директора ПП "Аквасервіс Україна", яким повідомлено про розірвання Договору надання охоронних послуг з 03.11.2014 р., що, фактично, свідчить про визнання відповідачем факту надання охоронних послуг до 30.10.2014 р. включно.

З огляду на вищевикладене, суди дійшли підставних та правильних висновків про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони за укладеним договором за спірний період.

При цьому, суди попередніх інстанцій вірно вказали на безпідставність стягнення 2 250 грн. заборгованості за надані послуги з охорони за листопад 2014 року, у зв'язку з тим, що укладений між сторонами у справі Договір припинив свою дію з 01.11.2014 р.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами були прийняті рішення та постанова з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням всіх обставин справи та правильним встановленням відповідних фактів на підставі поданих до суду доказів, з огляду на що вказані судові акти підлягають залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Аквасервіс Україна" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 р. та рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2015 р. у справі № 916/174/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков