Постанова

від 20.08.2009 по справі 11/129-09-2542

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/129-09-2542

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" серпня 2009 р. Справа № 11/129-09-2542

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,

                                         Журавльова О.О.

При секретарі:               Бузіян А.І.

за участю представників сторін:

від позивача:  Шаманська К.І., за довіреністю; Короткий В.А., за паспортом;

від відповідача: Фурман Н.В.,  за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 11/129-09-2542

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олерон", Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Калініна, 16/1

до Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів", Одеська обл., Балтський р-н, с. Білине, вул. Щорса, 29

про: стягнення 185 816,8 грн.,-

                                              ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Олерон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" про стягнення з останнього 165 999,99 грн. боргу, 16 751,38 грн. інфляційних за час прострочення,  3065,43 грн. - трьох процентів річних - всього 185 816,80 грн.

Ухвалою від 07.07.2009 року господарським судом було порушено провадження у справі та присвоєно справі № 11/129-09-2542.

Разом із позовною заявою, позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд в порядку забезпечення позовних вимог накласти арешт на грошові суми, що належать відкритому акціонерному товариству "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" та знаходяться на його банківських рахунках.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року по справі № 11/129-09-2542 (суддя Власова С.Г.) вжито заходи до забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти на рахунках Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" (66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, код 04689582) в сумі 185 816,80 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістнадцять грн., 80 коп.).  

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Відкрите акціонерне товариство "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року по справі № 11/129-09-2542 про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які належать Відкритому акціонерному товариству "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" в межах ціни позову на суму185 816,80 грн.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що зазначена ухвала не обґрунтована, незаконна порушує вимоги матеріального та  процесуального законодавства та не відповідає обставинам справи.

18.08.2009 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року по справі № 11/129-09-2542 без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 20.08.2009 року скаржником було надано додаткові пояснення до апеляційної скарги та оригінал довідки від 14.08.2009 року № 564/2300-08-2. Вищезазначені додатки та копія довідки були залучені до матеріалів справи.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, господарським судом Одеської області від 09 липня 2009 року по справі № 11/129-09-2542  вжито заходи до забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти на рахунках Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" (66161, Одеська область, Балтський район, с. Білине, код 04689582) в сумі 185 816,80 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістнадцять грн., 80 коп.).  

Вказана ухвала винесена місцевим господарським судом на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується     господарським судом,  визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом,  зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві  вчиняти певні дії.

Така ж правова позиція наведена і у п.1.1, 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову".

Умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову є достатньо  обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери   тощо),  яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову   на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК). Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно  визначити,  які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Таке правило повинно застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі ст.67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Така ж правова позиція викладена у п.п. 3, 8 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 23.08.1994 р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" з наступними змінами та доповненнями.

Також відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував, що прострочення відповідача по оплаті вартості поставлених паливно-мастильних матеріалів триває з листопада 2008 року. За весь період часу з моменту виникнення заборгованості і по дату звернення до господарського суду з позовом, борг було погашено лише частково на незначну суму - 20 000,00 грн., від сплати більшої частини боргу (165 999,99 грн.) відповідач ухиляється.

Враховуючи значний розмір заборгованості, тривалий строк прострочення, загальновідомий стан економіки в Україні: падіння рівня виробництва, масове явище неплатежів, банкротств, підвищення цін на товарну продукцію, тощо, позивач припускає можливість невиконання рішення господарського суду, оскільки за час розгляду справи господарським судом фінансовий стан відповідача може суттєво змінитись, гроші, які є у відповідача можуть зникнути або зменшитись за кількістю, що унеможливить виконання рішення суду.

Однак судова колегія вважає за необхідно зазначити, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 20.08.2009 року скаржником було надано додаткові пояснення до апеляційної скарги та оригінал довідки від 14.08.2009 року № 564/2300-08-2, в обґрунтування того, що Відкрите Акціонерне товариство "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих   продук тів" працює та продовжує випускати продукцію, не приховується від своїх контрагентів, зокрема з ТОВ "Олерон" керівництво ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих   продук тів" вели неодноразові переговори з приводу реструктуриза ції боргу. Підприємство в умовах світової фінансової кризи відчуває певні фінансові труднощі, але це не означає, що ці проблеми унеможливлять чи ускладнять виконання рішення,  так як на раху нку Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат" постійно наявні кошти.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову зазначені лише припущення не підкріплені належними доказами про неможливість виконання рішення суду, а в оскаржуваній ухвалі суду від 09 липня 2009 року суд першої інстанції взагалі не мотивував та не навів жодних обґрунтувань, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас необхідно зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,  зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу  відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із  застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги доводи скаржника про те, що накладення арешту на грошові кошти в сумі 185 816,80 гри. за ухвалою суду в си туації, що склалася, значно погіршить фінансовий стан підприємства та може призвести до часткової або повної зупинки виробництва, що потягне за собою масове вивільнення працівників в зв'язку з скороченням штату та інших негативних наслідків, і аж ніяк не сприятиме подальшому виконанню рішення суду, що є порушенням вищевказаних приписів законодавства.

Отже  судова колегія дійшла до висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано зазначені обставини, а позивачем не було обґрунтовано зв'язок між прийнятими заходами та предметом позову, та не було вказано, як само не прийняття такого забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти на рахунках Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" в сумі 185 816,80 грн.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновків про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

З огляду на викладене, ухвалу господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року не можна визнати законною, обґрунтованою та прийнятою у відповідності з нормами процесуального права, фактичними обставинами справи, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Отже, господарським судом Одеської області неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є  неправильне  застосування  норм матеріального  права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що  апеляційна скарга  підлягає  задоволенню,  ухвала  господарського  суду  скасуванню, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олерон" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.   99, 101, 103-106 ГПК України, апеляційний господарський суд -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів", Одеська обл., Балтський р-н, с. Білине, на ухвалу господарського суду Одеської області від 09 липня 2009 року по справі № 11/129-09-2542 про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити,  ухвалу   господарського  суду  скасувати, в  задоволенні клопотання  про забезпечення  позову відмовити.

Справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                               М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                             В.М. Тофан

  Суддя:                                                                                      О.О. Журавльов