24/4-09-52
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2009 р. Справа № 24/4-09-52
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.,
суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.
При секретарі: Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Остапов В.В., за довіреністю;
від відповідача 1: Пальонов К.І., за довіреністю;
від відповідача 2: не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року
у справі № 24/4-09-52
за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді", Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 6, кв.1
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд", м. Одеса, вул. Катерининська, 27
про: визнання договору недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд" про визнання недійсним договору оренди № 01/08 від 01.03.2008 року та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд" повернути нерухоме майно площею 15,3 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на те, що під час укладення оспорюваного договору відповідачами не було дотримано вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме не було враховано те, що орендодавцем за вказаним договором може бути лише Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, а також під час укладення договору не було застосовано "Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним.
Представник відповідачів проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
21.01.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" було надано клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2009р. строк розгляду справи було продовжено до 08.04.2009р.
06.04.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.04.2009р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву.
06.04.2009р. до господарського суду Одеської області від представників надійшло спільне клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2009р. строк справи було продовжено до 08.05.2009р.
17.04.2009р. до господарського суду Одеської області від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву.
08.05.2009р. до господарського суду Одеської області від представників надійшло спільне клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2009р. строк розгляду справи було продовжено до 08.06.2009р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №24/4-09-52 (суддя Оборотова О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №24/4-09-52 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ покласти на відповідачів.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача-2, тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 23.07.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Відповідачі не скористались своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції позов і апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.
Від відповідача-2, представник якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 17.04.2002р. між ДП „Іллічівський морський торгівельний порт”, Державним підприємством „База матеріально-технічного забезпечення” та ТОВ „Алді” укладено договір №97-0 про спільну діяльність.
Додатковою угодою №1 від 29.03.2003р. до договору №97-0 сторони внесли зміни у преамбулу договору та визначили, що сторонами договору є ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” та ТОВ „Алді”.
Відповідно до п.1.1 договору про спільну діяльність №97-0 від 17.04.2002р. сторони договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.
Згідно з п.1.2 договору реконструкція та створення комплексу здійснюється на території складу №27 порту загальною площею 2,2 га, у т.ч. 5760 кв. м. критої складської площі.
Метою спільної діяльності, зазначеною в п.1.4 договору, є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискорення виконання процедур з митного контролю і оформлення вантажів та транспортних засобів.
За п.3.1.1 договору порт зобов'язується у порядку внеску до спільної діяльності надати для здійснення спільної діяльності споруди та прилеглу територію складу №27 для реконструкції та використання комплексу.
Відповідно до п.4.1 договору, з метою здійснення спільної діяльності, порт передає у спільну діяльність на весь термін дії договору своє майно та роботи, зокрема, територію та споруди портового складу №27.
Пунктом 4.8 договору встановлено, що створене сторонами в процесі виконання даного договору нерухоме майно є загальною власністю сторін.
Актом приймання-передачі від 23.06.2003р., у порядку внеску в спільну діяльність на весь термін дії договору, порт передав, а ТОВ „Алді” прийняло в оперативне управління склад порту №27, з метою його реконструкції для створення та подальшої експлуатації на його території комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних та транспортних вантажів.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 01.03.2008р. між ТОВ „Алді”, в особі керуючого спільною діяльністю Скворцова П.Г., як уповноваженою стороною на ведення спільних справ за договором про спільну діяльність №97-0 від 17.04.2002р. (Орендодавець) та ТОВ "Філд" (Орендар), в особі директора Дяченко П.В. було укладено договір оренди нерухомого майна №01/08, відповідно до якого ТОВ „Алді” передало в користування ТОВ "Філд" нерухоме майно площею 15,7 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Як вже було зазначено вище, в позові ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” до ТОВ „Алді” та ТОВ "Філд" про визнання недійсним договору оренди № 01/08 від 01.03.2008 року та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд" повернути нерухоме майно площею 15,3 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30 було відмовлено.
Однак, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на таке.
Відповідно до преамбули договору №97-0 від 17.04.2002р. про спільну діяльність Державне підприємство „Іллічівський морський торгівельний порт” діє на підставі статуту, згідно з яким майно порту становить оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі порту. Майно порту є державною власністю і належить йому на праві господарського віддання (пункти 4.1, 4.2 ст. 4 Статуту ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” (нова редакція).
Згідно з актом приймання-передачі від 23.06.2003р. у порядку внеску в спільну діяльність порт передав, а ТОВ „Алді” прийняло в оперативне управління склад порту №27, який розташований на території порту за адресою: м. Іллічівськ вул. Транспортна, 8 (в подальшому нумерація змінена на „вулиця Транспортна, 30” на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради №902 від 17.08.2006р.)
Відповідно до акту робочої комісії про прийняття до експлуатації закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення, 30.04.2003р. робочою комісією прийнято до експлуатації адміністративну будівлю комплексу по митному оформленню вантажів „Автотермінал” на базі складу №27 Іллічівського морського торговельного порту (м. Іллічівськ, вул. Транспортна).
Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, 28.03.2007р. пред'явлений державній приймальній комісії митно-складський комплекс на території ДП „ІМТП” по вулиці Транспортній, 8 в м. Іллічівську за рішенням комісії прийнято в експлуатацію.
06.02.2009р., на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради від 29.01.2009р., видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, згідно з яким об'єкт в цілому, що розташований в м. Іллічівську вул. Транспортна, 30, належить державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України –272/625 та ТОВ „Алді” –353/625 на праві спільної власності; майно знаходиться у сумісній діяльності ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” та ТОВ „Алді”
Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Місцевий господарський суд, дійшовши висновку, що на дату укладення договору оренди № 01/08 від 01.03.2008 року передане за цим договором майно набуло статусу спільного майна, не врахував, що ТОВ „Алді”, стверджуючи про набуття права власності на об'єкт оренди з підстави виготовлення товариством нової речі, здійснило державну реєстрацію свого права власності тільки 10.02.2009 року.
Крім того, ТОВ „Алді” не надано доказів на підтвердження тих обставин, що товариство, відповідно до ч.2 ст. 761 ЦК України, було уповноважено на укладення договору оренди.
Посилання ТОВ „Алді”, з чим також погодився господарський суд першої інстанції, на довіреність №36 від 05.07.2007р., видану Державним підприємством „Іллічівський морський торгівельний порт” іншому учаснику договору про спільну діяльність №97-0 від 17.04.2002р. на вчинення дій, пов'язаних зі здійсненням оперативного керівництва спільною діяльністю, є безпідставним, оскільки вказана довіреність не свідчить про уповноваження ТОВ „Алді” на укладення оспорюваного договору оренди. Також, зі змісту договору про спільну діяльність не вбачається, що ТОВ „Алді” було наділено відповідними повноваженнями на вчинення правочинів, предметом яких є користування спірним нерухомим майном.
Зважаючи на встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини щодо статусу майна, переданого в оренду за договором №01/08 від 01.03.2008 року –майно знаходилось в державній власності, сторонами за цим договором не додержано в момент вчинення вказаного правочину: вимог ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої орендодавцем майна, що є державною власністю України, є Фонд державного майна України; вимог частин 1, 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” щодо розміру орендної плати та порядку її використання.
Окрім того, при укладенні оспорюваного договору оренди його сторонами порушено положення ст. 761 ЦК України та ст. 287 ГК України.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” про визнання недійсним договору оренди № 01/08 від 01.03.2008 року є такими, що підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відтак, вимога ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд" повернути нерухоме майно площею 15,3 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, є такою, що підлягає задоволенню з підстави визнання недійсним договору оренди № 01/08 від 01.03.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт” слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасовуванню, оскільки воно не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” слід задовольнити.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ, Одеська область на рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №24/4-09-52 задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 22 травня 2009 року у справі №24/4-09-52 скасувати.
Позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди № 01/08 від 01.03.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алді" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філд".
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Філд" повернути Державному підприємству „Іллічівський морський торгівельний порт” нерухоме майно площею 15,3 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт” 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, в тому числі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. за подачу апеляційної скарги, та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філд" на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт” 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, в тому числі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. за подачу апеляційної скарги, та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: В.М. Тофан
Суддя: О.О. Журавльов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4887553 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Михайлов М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні