Постанова

від 02.09.2009 по справі 19/140/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/140/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.09.09                                                                                               Справа №19/140/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Мойсеєнко Т. В.

при  секретарі  Акімової Т.М.

за участю представників:                                                   

- кредитора - Каськової І.Є., дов. від 06.05.2009р., і Подобуєвої С.В., дов. від 29.09.2008р.  

- боржника - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р.

у справі  № 19/140/09

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ», м.Запоріжжя

       Установив:

  Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі 12.06.2009р. звернулася до господарського суду Запорізької області в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з заявою про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «ПЕРІ» у зв'язку з наявною заборгованістю у боржника перед податковою інспекцією і його відсутністю за місцезнаходженням.            

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2009р. порушено провадження у справі № 19/140/09, призначено наступне судове засідання.

          Ухвалою місцевого господарського суду від 30.06.2009р. провадження у справі припинено у зв'язку з тим, що вимоги ініціюючого кредитора складаються з штрафних санкцій.

          Не погоджуючись з цією ухвалою, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя оскаржила її до господарського суду апеляційної інстанції.

          Вважає, що господарський суд першої інстанції виніс ухвалу з порушенням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом", при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. На думку заявника місцевий господарський суд безпідставно припинив провадження у справі, оскільки наявні докази відсутності підприємства за місцезнаходженням.

          В скарзі кредитор та у судовому засіданні його представники просять скасувати ухвалу від 30 червня 2009р., а заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника повернути суду першої інстанції для розгляду.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання. Надіслана на його адресу ухвала про прийняття апеляційної скарги та призначення справи до розгляду повернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з відміткою про причини повернення: "вибув з адреси".

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

           Відповідно до пункту 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.                                                                                

За правилами статті 52 цього Закону підстави для подання кредитором заяви про порушення  справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і у їх сукупності (з такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.02.2004р. № 04/087).

Згідно зі статтями 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від його імені.

Статтею 17 вказаного закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частин 1 та 3 статті 18 цього ж Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду вважає, що відповідно до вимог статті 34 ГПК України лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Матеріали справи містять довідку з Єдиного державного реєстру, відповідно до якої 29.02.2008року до реєстру внесена інформація про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження (а.с.6).

Також матеріали справи містять документальні докази щодо неможливості вручення податкових повідомлень-рішень ДПІ у Орджонікідзевському районі (а.с.28, 33, 38) та докази відсутності підприємства за юридичною адресою - акт від 30.08.2007р. (а.с.32), документальні докази повернутих поштових відправлень ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя з зазначенням підстав повернення: адресат вибув або організація не знаходиться (а.с.27, 36, 41).

До заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором надані довідки про відсутність в користуванні або у власності ТОВ «ПЕРІ» земельних ділянок (а.с.45) та про відсутність реєстрації за підприємством сільськогосподарської техніки (а.с.46).

Матеріали справи містять довідку від 10.05.2009р. за №102116/10/28-213, яка свідчить про те, що підприємство останню податкову звітність подавало 16.05.2007року (а.с.24).

Як вже зазначалось вище, статтею 52 Закону про банкрутство встановлено, якщо керівні органи відсутні за її місцезнаходженням, а також наявні ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Так, під підприємницькою діяльністю слід розуміти самостійну ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, здійснювану суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже характерними ознаками підприємницької діяльності є: ініціативна та майново-розпорядна самостійність; ризикованість; систематичний, професійний характер; спрямованість на систематичне отримання прибутку завдяки досягненню економічних і соціальних результатів.

Відповідно до Статуту ТОВ «ПЕРІ» підприємство утворено з метою одержання прибутку. Однак відсутні будь-які документальні докази здійснення підприємством діяльності, спрямованої на отримання прибутку або досягнення будь-якого соціально-економічного результату.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням, будь-якою діяльністю не займається з 2007 року, майна у власності немає, що в свою чергу свідчить про  правомірність звернення податкової інспекції із заявою про порушення справи про банкрутство.

Припиняючи провадження у справі, місцевим господарським судом зазначено про те, що вимоги ініціюючого кредитора є по суті штрафними санкціями, що виключає можливість здійснення провадження у справі про банкрутство.

Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» віднесена до розділу VI цього Закону, який містить у собі особливості банкрутства окремих категорій суб"єктів підприємницької діяльності, а стаття 52, зокрема, передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Так, кваліфікуючою ознакою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника є саме його відсутність за місцезнаходженням, неподання звітності та наявність ознак відсутності підприємницької діяльності, при цьому стаття не містить застережень щодо правової природи грошових вимог до боржника. Натомість у цій статті визначено, що за наявності вказаних вище обставин кредитор може подавати заяву про порушення провадження у справі підприємства-боржника. А статтею 1 вказаного Закону визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проаналізувавши «особливі» та загальні положення Закону, колегія суддів вказує на те, що норми Закону не містять будь-яких обмежень для кредитора при наявності ознак статті 52 Закону подавати заяву про порушення справи про банкрутство з грошовими вимогами до боржника, які складаються лише з штрафних санкцій.

Провадження у справі про банкрутство у даному випадку є механізмом законного погашення вимог кредитора (відповідно до порядку, встановленого Законом) і припинення юридичної особи, яка відсутня за місцезнаходженням.

При цьому також варто звернути увагу й на те, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами» встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Так, як свідчить акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, підприємство не подавало звітність до податкового органу протягом 2007року, у зв'язку з чим були нараховані штрафні санкції у розмірі 437,92грн., про що свідчать податкові повідомлення-рішення від 10.09.2007р. (а.с.29, 30). та дві податкові вимоги (а.с. 35,39).

Відтак, враховуючи положення п.17.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та цільовими державними фондами», податкова інспекція правомірно звернулась до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі ТОВ. «ПЕРІ».

 Таким чином, місцевим господарським судом передчасно прийнято рішення про припинення провадження у справі, що є у цьому разі порушенням положень чинного законодавства та підставою для скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи для подальшого провадження до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд -

            Постановив:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. у справі № 19/140/09  скасувати.

          Справу  передати  на розгляд  господарського суду Запорізької області.         

 Мойсеєнко Т. В.