Постанова

від 22.09.2009 по справі 29/65-09-1991

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/65-09-1991

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р. Справа № 29/65-09-1991

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О. О.,

за участю представників:

позивача –Мазур В. Л.,                                                                                   

відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ПП „Мрія”, с. А. –Іванівка Миколаївського району Одеської області,

на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р.                    

у справі №29/65-09-1991                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Котовських електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, м. Котовськ,  

до ПП „Мрія”, с. А. –Іванівка Миколаївського району Одеської області,

про стягнення 31799,36 грн.,

     ВСТАНОВИЛА:

17.04.2009 р. (вх. №2874) у господарському суді Одеської області ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Котовських електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (далі - позивач) пред'явлено позов до ПП „Мрія” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по актах про порушення ПКЕЕ №004913 від 05.02.09р. - 18417,92 грн., індексу інфляції - 7966,88 грн., 3% річних - 1130,48 грн., пені - 4509,56 грн. (а.с. 2-4). Свої вимоги він мотивував наступним.

Позивач і відповідач знаходяться в договірних відносинах по постачанню електроенергії з 2002 року. Між сторонами діє договір №Н-136 від 19.07.2006 р. На підставі укладених договорів, відповідачеві в Миколаївському РЕМ був відкритий особовий рахунок №Н-136, по якому проводився облік спожитої і сплаченої електроенергії. Котовські електричні мережі через Миколаївські районні електричні мережі зобов'язані відпускати відповідачеві електроенергію в об'ємах, визначених сторонами, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний проводити оплату за спожиту електроенергію та інші нарахування, пов'язані з постачанням електроенергії. 05.02.2009 р. при здійсненні перевірки законності споживання електричної енергії і дотримання споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами №910 від 17.10.2005 р., №1497 від 22.11.2006 р., №1449 від 25.12.2008 р.), уповноваженими представниками Миколаївського РЕМ в присутності представника споживача - завідуючого фермою Коваленко Сергія Миколайовича був складений акт №004913 про порушення ППЕЕ. Актом зафіксовано, що відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії, самовільно підключився до мереж, що належать позивачу. Акт №004913 від 05.02.09р. - енергоспоживаючий об'єкт „промисловий комплекс”, що розташований в с. Анастасіївка. Акт про порушення ПКЕЕ підписаний трьома повноважними представниками Миколаївського РЕМ. Представник споживача - завідувач фермою Коваленко Сергій Миколайович від підпису вищевказаного акту відмовився, про що складений відповідний акт. 19.02.2009 р. акт №004913 від 05.02.2009 р. розглянутий на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Миколаївського РЕМ. Представник відповідача - директор ПП „Мрія” Черненко Л. Н. на засіданні комісії був присутній. Протокол №188 від 19.02.2009 р. підписав із запереченням: „В ході засідання комісії 19.02.09р. було виявлено, що самовільне підключення провів працівник ферми ПП „Мрія” Коваленко Сергій Миколайович, проживаючий в с. Ісаєво Миколаївського р-ну. Вказівок від керівництва відповідача про підключення промислового комплексу не отримував, про що свідчить його пояснення. Його дії вважаю протизаконними і злочинними. Акт відносно відповідача не визнаю”. Згідно виводам комісії, акт №004913 від 05.02.2009 р. складений правомірно. Розрахунок заподіяних енергопостачальній організації збитків проведений відповідно до Методики визначення об'єму і вартості електроенергії, недорахованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, які введено в дію постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р. із змінами, внесеними постановою НКРЕ №1384 від 18.12.2008 р. Розрахунок проведений, відповідно до підпункту 5 п.2.1 формулами 2.8 та 2.10. При розрахунку збитків постачальник керувався: підпунктом     5 пункту 2.1 Методики - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або   електричної проводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача; час роботи струмоприймачів - 12 годин; кількість днів в місяці - 30, 31; період розрахунку від дня складання попереднього акту з 31.10.2007 р. по 05.02.2009 р. - 464 дні; допустимий тривалий струм кабелю 2x4, яким було проведено самовільне підключення 38А; Рсп = 7,52 кВт/ч. Всього до оплати по акту 18417,92 грн., в т.ч. ПДВ - 3069,65 грн. 19.02.2009 р. повноважному представникові споживача був вручений рахунок №136/А з терміном оплати до 23.02.2009 р. Зобов'язання по оплаті даного рахунку відповідачем не виконані. Окрім цього, відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті рахунку №136/1 від 25.04.2005 р. на суму 12903,18 грн., виставленого відповідачеві по акту про порушення ПКЕЕ №004555 від 22.03.2005 р. Дана сума заборгованості стягнута з відповідача рішенням господарського суду Одеської області, справа №4-29/356-05-10495. Рішення суду не виконане; рахунки №136/1 від 25.05.2007 р. на суму 1737,42 грн., виставленого відповідачеві по акту про порушення ПКЕЕ №004900 від 04.05.2007 р. Дана сума заборгованості стягнута з відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5/5-08-101 від 02.10.2008 р.;          рахунки №136/1 від 16.11.2007 р. на суму 22939,03 грн., виставленого відповідачеві по акту про порушення ПКЕЕ №004919 від 30.10.2007 р. Дана сума заборгованості стягнута з відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5/5-08-101 від 02.10.2008 р. Відповідно до договору на постачання електроенергії, постачальник при невиконанні споживачем зобов'язань, передбачених п.п.2.2.3 - 2.2.4 договорів, має право на нарахування пені на суму невиконаних зобов'язань у розмірі 0,5%, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобов'язання. Всього не виконані зобов'язання: з 25.04.2005 р. по 23.05.2007 р. в сумі 12903,18 грн., з 24.05.2007 р. по 15.11.2007 р. в сумі 14640,60 грн., з 16.11.2007 р. по 15.02.2008 р.  в сумі 37579,63 грн. Розрахунок пені на суму заборгованості, відповідно до п.4.2.1. договорів №Н-136 від 19.07.2006 р. і ст. 232 ГК України, проведений за останні шість місяців невиконання зобов'язання, тобто з 15.09.2008 р. З 30.04.08р. облікова ставка НБУ складає 12%, кількість днів з 15.09.08р. по 14.03.09р. складає 183 дні: 37579,63 х 24% х 183 : 366 = 4509,56 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України, індекс інфляції складає 7966,88 грн., 3% річних - 1130,48 грн. Всього до стягнення: по акту №004913 про порушення ПКЕЕ - 18417,92 грн., в т.ч. ПДВ 3069,65 грн., пеня - 4509,56 грн., інфляція - 7966,88 грн., 3% річних - 1130,48 грн. Загальна сума заборгованості складає 32024,84 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р. (суддя Аленін О. Ю.) з цієї справи позов задоволено, а саме стягнено з відповідача на користь позивача   заборгованість за недораховану електричну енергію в сумі 18417,92 грн., інфляційні збитки у сумі 7966,88  грн., 3% річних у сумі 1130,48 грн., пеню у сумі 4509,56 грн., держмито у сумі 318 грн. та 118 грн. за ІТЗ судового процесу (а.с. 62-63). У своєму рішенні суд  зазначив, що відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Саме ж рішення суд мотивував тим, що 19.07.06р. між позивачем і відповідачем було укладено договір на користування електричною енергією №Н-136. Відповідно до умов даного договору, позивач постачає електроенерію, а відповідач оплачує її вартість. 05.02.09р. в присутності відповідача - завідуючого фермою Коваленко С. М. уповноваженими представниками позивача, на підставі п.9.1.1 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96р. №28 (зі змінами, внесеними постановами НКРЕ від 12.10.2006 р. №1325 та від 22.11.2006 р. №1497), була проведена перевірка дотримання відповідачем Правил та виявлено наступне порушення: „самовільне підключення електроустановок споживача до електромережі після відключення електроустановку споживача підключена поза межами прибору обліку”. Зазначене порушення було зафіксовано актом №004913 від 05.02.09р. „Про порушення ПКЕЕ підприємствами, організаціями та фізичними особами - приватними підприємцями”. Даний акт був складений та підписаний представниками позивача, представник відповідача від підпису відмовився, про що в акті зроблено відповідний запис. 19.02.09р. комісією позивача було розглянуто порушення, зазначене в акті №004913, та прийняте рішення щодо донарахування споживачу недорахованої електричної енергії, згідно з Методикою обчислення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженою Постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р., про що було складено протокол засідання комісії. Згідно п.6.40 Правил, у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку, тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Перерахунок здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених НКРН у відповідності до наданих законодавством повноважень, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням. На підставі акту №004913 та відповідно до п.6.40 ПКЕЕ, п.п.2.1,2.6,2.9,9 Методики обчислення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами, відповідачу була нарахована сума недорахованої електричної енергії та виписаний рахунок №136-А від 13.02.09р. на суму 18417,92 грн. Вказаний рахунок був вручений повноважному представникові споживача з терміном оплати до 23.02.09р. Таким чином, заборгованість відповідача за недораховану електричну енергію по акту №004913 від 05.02.09р. становить 18417,92 грн. Проте, відповідач суму боргу за недораховану електричну енергію не оплатив, у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню 18417,92 грн. Крім цього, відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті по: рахунку №136/1 від 25.04.05р. на суму 12903,18 грн., який був виставлений відповідачу, згідно акту про порушення ПКЕЕ №004555 від 22.03.05р. Вказана суму заборгованості була стягнута з відповідача рішенням господарського суду Одеської області по справі №34-29/356-05-10495. Втім вказане рішення залишається не виконаним відповідачем; по рахунку №136/1 від 25.05.07р. на суму 1737,42 грн., який був виставлений відповідачу, згідно акту про порушення ПКЕЕ №004900 від 04.05.07р. Дана сума заборгованості стягнута з відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5/5-08-101 від 02.10.08р.; по рахунку №136/1 від 16.11.07р. на суму 22939,03 грн., який був виставлений відповідачу, згідно акту про порушення ПКЕЕ №004919 від 30.10.07р. Дана сума заборгованості стягнута з відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №5/5-08-101 від 02.10.08р. Оскільки відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання, позивач просить стягнути і суму боргу із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких за розрахунком позивача становить, відповідно, 7966,88 грн. та 1130,48 грн. Враховуючи ст. 625 ЦК України,  позивачем правомірно нараховані втрати від інфляції та 3% річних. Пунктом 4.2.1 договору №Н-136 встановлено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати складає 4509,56 грн.  В обґрунтування свого рішення суд також послався на ст.ст. 525,526 ЦК України.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у позові, з тих підстав, що в оскарженому рішенні судом зазначено, що самовільне підключення електроустановок, яке зафіксовано актом №004913 від 05.02.2009 р., який був складений та підписаний представниками позивача у присутності представника відповідача - Коваленко С. М. Місцевий господарський суд не встановив, що завідувач ферми не може представляти інтереси підприємства, оскільки він не уповноважений ані довіреністю, ані дорученням, а є тільки звичайним працівником. Згідно ч.2 ст. 237 ЦК України, не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. В даному випадку, Коваленко С. М. перевищив свої повноваження, згідно яких на нього були покладені обов'язки завідувати фермою, а не представляти інтереси підприємства перед третіми особами. Також, у відповідності до ч.1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Схвалення вищевказаних дій Коваленко С. М. з боку підприємства не було. Представляти інтереси підприємства може тільки директор або інша особа, якій делеговані відповідні повноваження відповідним документом. Зазначене вище складання акта №004913 є порушенням п.6.41 ПКЕЕ, де говориться, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Оскільки працівники ферми не повідомили керівництво про вищезазначений випадок, а також представники позивача не звернулись до директора відповідача з проханням складання двостороннього акту, то вищезазначений акт про порушення Правил вважається незаконно складеним і, відповідно, нарахована сума збитків також є незаконною. На підставі викладеного, відповідач вважає, що складений позивачем 05.02.2009 р. акт №004913 є незаконним, оскільки був складений не в присутності відповідача, а тому нарахована на цій підставі сума збитків також є незаконною. Крім того, скаржник просив суд відновити йому строк на подання  апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 р. скаржнику відновлено строк для подання апеляційної скарги її прийнято  до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2009 р., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.

Представник скаржника (відповідача) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Враховуючи те, що у матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи, тобто, на думку колегії суддів, немає необхідності заслуховувати усні пояснення представника відповідача, колегія суддів прийняла рішення про її розгляд за відсутністю представника відповідача.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити рішення без змін.

За згодою представника позивача, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, єдиною підставою необґрунтованості позовних вимог позивача та висновків місцевого суду скаржник зазначив ту обставину, що акт №004913 від 05.02.2009 р. про порушення ПКЕЕ підписано з боку відповідача завідуючим фермою Коваленко С. М., який не є повноважним представником відповідача (ні згідно посадовому стану, ні доручення), а тому зазначений акт не може підтверджувати факт порушення з боку відповідача правил користування електричною енергією, а відтак і стягнення вказаної позивачем у позові суми.

Проте, з зазначеною позицію погодитись не можна, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, і ці обставини визнав відповідач у своєму письмовому запереченні на протокол №188 (а.с. 17), самовільне підключення промислового комплексу (ферми), а саме електроустаткування ферми, до електромережі (після відключення та минаючи прилад обліку (а.с. 16)) було здійснено працівником відповідача - завідуючим цієї ферми –Коваленко С. М.

З обставин справи вбачається, що вказане підключення завідуючий фермою Коваленко С. М. здійснив з метою здійснення фермою виробничої діяльності, тобто для потреб відповідача, а не особистих потреб, та виконуючи свої трудові обов'язки.

Слід зазначити, що промисловий комплекс - ферма є підрозділом відповідача і, відповідно, завідуючий ферми відповідає за діяльність цього підрозділу, оскільки в іншому випадку призначення особи завідуючим фермою теряє сенс.

Керівництво відповідача не могло не знати про вказані дії, принаймні повинно було про них знати, оскільки ферма здійснювала виробничу діяльність, що без підключення електроенергії, враховуючи специфіку діяльності ферми, було б неможливо, проте не зупинила діяльність ферми (в т.ч. шляхом відключення електропостачання), тобто керівництво відповідача своєю бездіяльністю фактично погодилось з діями завідуючого ферми Коваленко С. М. щодо самовільного підключення.

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду завдану її працівником при виконання своїх службових обов'язків.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що вказаний скаржником  довід не може бути підставою для визнання відсутності встановлення факту порушення відповідачем правил користування електроенергією.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку,  що факт порушення відповідачем правил користування електроенергією встановлено і доведено належними та достатніми передбаченими чинним законодавством доказами, а відтак у позивача були всі правові підстави для пред'явлення цього позову.

Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України  №02-5/422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” (з наступними змінами та доповненнями), рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова  кваліфікація  відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому необхідно мати  на увазі, що у відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці в їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду зазда легідь встановленої сили. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України  №11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення”.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На думку судової колегії, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав для скасування цього рішення, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.

Наведений відповідачем в апеляційній скарзі довід, як зазначалось вище, не спростовує висновків місцевого суду та не доводе їх помилковість, а тому не може бути підставою для скасування судового  рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначеного та визнаного апеляційною інстанцією необґрунтованим та безпідставним, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, законність і обґрунтованість  рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для  скасування рішення місцевого суду.

  Керуючись ст.ст. 99,101-105  ГПК  України, колегія суддів -ПОСТАНОВИЛА:

  Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р. у справі №29/65-09-1991 –залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Мрія” на зазначене рішення - без задоволення.  

              Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                   Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                  Бєляновський В. В.

                                                                                                              Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 22.09.2009 р.