Постанова

від 16.09.2009 по справі 395/3-06/15-07(02-03/1080/2)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

395/3-06/15-07(02-03/1080/2)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 вересня 2009 р.                                                                                    № 395/3-06/15-07(02-03/1080/2)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Полянського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнської інтернаціональної профспілки студентів    

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2009

у справі№ 395/3-06/15-07 господарського суду Київської області

за позовомУкраїнської інтернаціональної профспілки студентів    

доДочірнього підприємства “Обухівське монтажне управління” ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”

треті особи1)          ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”2)          Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа Бакк О.В.3)          ТОВ “Восход”

пропримусове виконання зобов'язань за договором,

за участю представників сторін від:

позивача:Яворський В.І. –за довіреністю від 10.01.2009р.

відповідача:Дерлюк В.Д. –за довіреністю від 20.10.2008р.

третіх осіб:не з'явились

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 15.09.2009р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Полянський А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 23.11.2007р. (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2009р. (судді Зеленіна Н.І. –головуючий, Мазур Л.М., Фаловська І.М.), у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з позивача в доход державного бюджету України  1415грн. державного мита.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 07.11.2003р. між ДП Обухівське МУ ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" та Українською інтернаціональною профспілкою студентів було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого Продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність Покупця (позивач) склад обладнання (Об'єкт), який знаходиться за адресою: м.Українка, вул.Промислова, 13 та належить ДП Обухівське МУ ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" на праві власності (реєстраційний номер № 3084103 в Обухівському бюро технічної інвентаризації), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та провести його реєстрацію в БТІ.

Згідно з п.2.1 Договору ціна Об'єкта складає 150000грн., в тому числі ПДВ.

За умовами п.4.1 Договору передача об'єкта здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний термін після надходження коштів передплати на розрахунковий рахунок Продавця. Передача об'єкта Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (п. 4.2. Договору).

На виконання умов п.3.1 договору від 07.11.2003р. позивач 19.11.2003р. платіжним дорученням №18 перерахував відповідачу 100000грн. з призначенням платежу: часткова передплата за майновий комплекс за договором від 07.11.2003р.

При цьому відповідач в порушення п.4.1 Договору Об'єкт позивачу не передав.

Листом від 09.12.2003р. №10-662а відповідач запропонував позивачу розірвати договір купівлі-продажу від 07.11.2003 р. складу обладнання за взаємним погодженням сторін, у зв'язку з виникненням труднощів та гарантував повне повернення коштів передплати. Однак, відповідно до вимог ст.654 ЦК України розірвання або зміна умов договору не відбулася.

За період з 11.12.2003р. по 20.01.2004р. відповідач повернув позивачу 100000 грн. передоплати, що підтверджується платіжними дорученнями №1722 від 11.12.2003р. на суму 75000грн., №6 від 09.01.2004р. на суму 10000грн.,  №71 від 20.01.2004р. на суму 15000грн. При цьому позивач, отримавши зазначені кошти, не повернув їх відповідачу, як отримані без достатньої правової підстави.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.04.2005р. між ДП Обухівське МУ ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" (відповідач) та ТОВ "Восход" (третя особа) було укладено договір купівлі-продажу складського приміщення (склад обладнання), відповідно до п.п.1, 2 якого ДП Обухівське МУ ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" (Продавець) передав, а ТОВ "Восход" (Покупець) прийняв у власність складське приміщення (склад обладнання), яке знаходиться в м. Українка, вул. Промислова, 13 Обухівського району Київської області; загальна площа приміщення - 598,9кв.м., що складає 4/100 частини від цілого майнового комплексу ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" та належить Продавцю на праві власності (реєстраційний номер № 3084103 в Обухівському бюро технічної інвентаризації). Згідно з п. 4 Договору продаж вчинено за 240000 грн., з яких 49000 грн. Покупець перерахував на рахунок Продавця до підписання цього Договору, а решта - 191000грн. - на протязі 10 днів з моменту підписання даного Договору, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили, що право власності на майно згідно з ч. 1 ст. 697 ЦК України у Покупця виникає лише за умови сплати в повному обсязі ціни майна, що встановлена цим договором.

04.05.2005р. між Продавцем та Покупцем було підписано акт прийому-передачі складського приміщення за договором купівлі-продажу від 26.04.2005р., зареєстрованого в реєстрі за № 1035.

Спірне складське приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., м.Українка, вул. Промислова, 13, 17.05.2005р. Обухівським бюро технічної інвентаризації  було зареєстроване (реєстраційний номер № 3084103) за ТОВ "Восход" на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2005р. на праві приватної власності (частка 4/100).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  звернувся до суду з позовом у даній справі, в якому він просив суд зобов'язати відповідача виконати обов'язки за договором купівлі-продажу б/н від 07.11.2003р., тобто, передати позивачу склад обладнання, який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 13 (реєстраційний номер № 3084103 в Обухівському бюро технічної інвентаризації).

У відповідності до приписів ч.1 ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У    разі   невиконання   боржником   обов'язку   передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання (ч.1 ст.620 ЦК України).

При цьому за умовами ч.2 зазначеної ст.620 ЦК України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред'явив позов.

З огляду на встановлений судами факт передачі відповідачем ТОВ "Восход" складу обладнання, який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 13 (реєстраційний номер № 3084103 в Обухівському бюро технічної інвентаризації), суди дійшли правомірного висновку про те, що  позивач у відповідності до ч.2 ст.620 ЦК України втратив право на витребування зазначеної речі у відповідача.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій при вирішенні спору обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки  позивач не довів у відповідності до частини першої ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обставини, на які він посилався, як на підставу цих вимог.

Позивач в касаційній скарзі посилається на те, що справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів, оскільки суддя Фаловська І.М. брала участь у винесенні ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року у справі №395/3-06, яку було  скасовано постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2007р.

Колегія відхиляє, як безпідставні, доводи скарги в цій частині, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2007р. було скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 14.03.2007р. у справі №395/3-06 (суддя Коротун О.М.), а не ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року. З матеріалів справи не вбачається, що у встановленому порядку у даній справі були скасовані будь-які процесуальні документи, ухвалені за участю суддів, які приймали оскаржувану постанову від 13.05.2009р.

Також спростовуються матеріалами справи посилання позивача на те, що оскаржувана постанова прийнята не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України. Твердження заявника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, ст.ст.1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року у справі №395/3-06/15-07 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                   Д.Кривда

           Судді                                                                                       Г.Жаботина

  А.Полянський