Рішення

від 17.08.2015 по справі 910/14196/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015Справа №910/14196/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОЛЛЕР АРКА СІСТЕМС"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПУЛІНГОВА

СИСТЕМА"

Про стягнення 412 172,40 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Малета М.О. - представник (дов. № 01.08-2015 від 01.08.2015 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШОЛЛЕР АРКА СІСТЕМС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ПУЛІНГОВА СИСТЕМА" про стягнення 412 172,40 грн. за поставлений товар відповідно до видаткової накладної від 30.10.2009 р. № РН-0000438.та № РН-0000439.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2015 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) порушено провадження у справі № 910/14196/15, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2015р.

У зв'язку з тривалим лікарняним судді Трофименко Т.Ю. в результаті повторного автоматичного розподілу справи № 910/14196/15, останню передано до розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2015 р. справу № 910/14196/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.07.2015 р.

У судове засідання 20.07.2015 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 17.08.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 17.08.2015 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/14196/15 були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 6), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і інші ухвали суду вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.08.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17.08.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі домовленості між представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОЛЛЕР АРКА СІСТЕМС» (позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ПУЛІНГОВА СИСТЕМА» (відповідач) сторони домовились про поставку відповідачу пластикових контейнерів Ortus 4212.750.930 та Ortus 4212.750.481.

На підставі даної домовленості позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000470 від 20.10.2009 р. та № СФ-0000484 від 27.10.2009 р.- на оплату товару - пластикових контейнерів Ortus 4212.750.930 та Ortus 4212.750.481, що є предметом домовленості. Вказані рахунки-фактури було надано разом з супровідним листом № 27/10-5 від 27.10.2009 р., у якому позивач просив оплату здійснити до 30.10.2009 р. включно. На вказаному листі відповідач вказав, що гарантує здійснити оплату 30.10.2009 р.

На виконання вказаної домовленості, позивач здійснив поставку відповідачеві товару - пластикових контейнерів Ortus 4212.750.930 та Ortus 4212.750.481, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними № РН-0000438 від 30.10.2009 р. на суму 128 412, 00 грн. та № РН-0000439 від 30.10.2009 р. на суму 86 508, 00 грн. на загальну суму 214 920, 00 грн.

Відповідачем не здійснено оплату за поставлений позивачем товар у сумі 214 920, 00 грн., оскільки доказів іншого суду не надано. Більше того, існування заборгованості у вказаному розмірі підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за жовтень 2009 - червень 2013 р., підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.

Таким чином, станом на день подання даного позову до суду сума основної заборгованості за Договором становить 214 920, 00 грн., яку і просить стягнути позивач.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення 35 417, 64 грн. - 3% річних, суми інфляційних нарахувань - 161834, 76 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, виставлення позивачем рахунку на оплату вартості товару та прийняття такого товару відповідачем за своїм змістом є предметом договору поставки, укладеного у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 ГК України, а саме шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо поставки товару позивач виконав належним чином, в свою чергу оплату коштів за поставлений позивачем товар у встановлені строки відповідач не виконав, не зважаючи на відмітку у листі № 27/10-5від 27.10.2009 р.

Станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Договором становить 214 920, 00 грн.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 214 920, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 35 417, 64 грн. та збитків від інфляції в сумі 161 834, 76 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 161 834, 76 грн., 3 % річних - 35 417, 64 грн. та обчислюються з 31.10.2009 р. по 27.04.2015 р. (розрахунок наявний в матеріалах справи). Контррозрахунку суми інфляційних збитків та 3% річних відповідачем суду не надано.

Щодо стягнення з відповідача суми 3% річних та збитків від інфляції, суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 161 834, 76 грн. в якості збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 35 417, 64 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська пулінгова система» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 6, ідентифікаційний код 36567116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоллер Арка Сістемс» (02088, м. Київ, провулок Геофізиків, 12, ідентифікаційний код 33882818) 214 920 (двісті чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 161 834 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн. 76 коп. збитків від інфляції, 35 417 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 64 коп. 3% річних та 8 243 (вісім тисяч двісті сорок три) грн. 45 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.08.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева