Рішення

від 30.07.2015 по справі 911/3004/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р. Справа № 911/3004/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м.Київ

до Фермерського господарства «Легенда-Р», с.Краснознам'янка, АР Крим

про стягнення 81230,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

Відповідача - не з'явився

Прокурора - Секретар В.В.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» до Фермерського господарства «Легенда-Р» про стягнення 81230,00 грн.

Провадження у справі № 911/3004/15 порушено ухвалою від 15.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 року.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

В судовому засіданні 30.07.2015 року позивачі та прокуратура позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Однак, відповідач у судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі №911/3004/15.

Інформація про час і місце розгляду справи №911/3004/15 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області 15.07.2015 року.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи №911/3004/15.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та прокуратури та дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 500, Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України) є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, з питань продовольчої безпеки держави, тваринництва, садівництва, насінництва, розсадництва та ін.

Відповідно до статуту ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» заснований на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства політики і продовольства України і є підзвітним йому. Підприємство створене згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року №300-р «Про утворення державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України».

Статутом Підприємства передбачено, що майно і доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктом 5.12 статуту визначено, що в установленому законом порядку Уповноважений орган управління та інші органи державної влади здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за Підприємством державного майна та коштів, здійсненням господарської діяльності Підприємства. Збитки завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Підприємству відповідно до закону.

Прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Мінагрополітики України та ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України», оскільки має місце порушення державних інтересів внаслідок несплати відповідачем коштів за Договором, обов'язок сплати яких встановлений відповідним правочином та чинним законодавством.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, під час розгляду звернення ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» прокуратурою Автономної Республіки Крим встановлено, що Фермерським господарством «Легенда-Р» неналежно виконуються зобов'язання за Договором про поставки насіння від 11.03.2013 року № 3-08 (далі - Договір), укладеним між ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» (Постачальник, позивач) та ФГ «Легенда-Р» (Покупець, відповідач).

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця протягом 10 (десяти) днів після виконання ним вимог п.3.2.1 даного договору та після укладення договору застави і страхування предмету застави, насіння: ячменю, сорту «Галактик», еліта, у кількості 13 тон по ціні 3900,00 грн./.т. з урахуванням ПДВ; ячменю, сорту «Санктрум», еліта, у кількості 18 тон по ціні 3900,00 грн./.т. з урахуванням ПДВ.

У свою чергу, за п.2.2.1-2.2.3 Договору Покупець зобов'язується оплатити вартість Насіння відповідно до умов розділу 3 цього договору та прийняти насіння тільки для власного використання, направити представника для прийому насіння з належно оформленою довіреністю, а також здійснити перевірку при прийомі Насіння по кількості, асортименту та якості, підписати товарно-транспортні накладні та (або) акти прийому-передачі Насіння.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2. Договору загальна вартість договору становить 120 900,00 грн., з урахуванням ПДВ, розрахунок проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника поетапно: суму 36 270,00 грн. на умовах 100% передоплати; суму 84 630,00 грн. Покупець сплачує наступним чином: 850 грн. до 25.04.2013 року, 850 грн. до 25.05.2013 року, 850 грн. до 25.06.2013 року, 850 грн. до 25.07.2013 року, 81 230,00 грн. до 15.08.2013 року.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу, а відповідач відповідно до довіреності № 17 від 27.03.2013 року на отримання від ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» цінностей по Договору прийняв насіння ячменю сорту «Галактик» та сорту «Санктрум» на загальну суму 120900,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ ВН-3-08, ВН-3-08/1 від 27.03.2013 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (оригінали оглянуті судом, копії долучені до матеріалів справи).

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 39 670,00 грн., внаслідок чого у нього виник борг щодо несплаченої вартості товару, який на час звернення з позовом до суду становить 81 230,00 грн.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини, з відповідача підлягає стягненню 81 230,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір з суми задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Легенда-Р» (97050, АР Крим, Красногвардійський район, с. Краснознам'янка, вул. Лікарняна, 4, код 33137364) на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 30518866) 81 230,00 грн. боргу.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Легенда-Р» (97050, АР Крим, Красногвардійський район, с. Краснознам'янка, вул. Лікарняна, 4, код 33137364) в доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик