Рішення

від 06.07.2012 по справі 5019/905/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2012 р. Справа № 5019/905/12

Суддя Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи за

позовом Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області

до відповідача ОСОБА_1 підприємства фірми "Гесем"

про зобов'язання боржника належним чином виконати умови мирової угоди

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 335/01 від 06.02.2012 р.

Від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області звернулось до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, в якому просить посилаючись на статті 4, 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та статті 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язати боржника - Приватне підприємство фірму «Гесем»(далі -ПП фірма «Гесем») належним чином виконати умови мирової угоди укладеної 17 червня 2002 року, затвердженою ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 червня 2002 року між Радивилівським підприємством по агропромисловому будівництву «Радивилів райагробуд»та комітетом кредиторів, та стягнути з рахунку боржника або його майна на користь управління заборгованість в сумі 14 398 грн. 63 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 7 червня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/905/12, розгляд якої було призначено на 22 червня 2012 року.

Ухвалою цього ж суду від 22 червня 2012 року розгляд справи було відкладено на 6 липня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, що суму заборгованості слід стягувати саме з рахунку боржника ПП фірми «Гесем», та наполягав на задоволенні вказаних вимог.

Відповідач не забезпечив явку своїх повноважних представників у судові засідання, призначені на 22 червня 2012 року та 06 липня 2012 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 7 червня 2012 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 22 червня 2012 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 35500, вул. О.Невського, 73, м. Радивилів, Рівненська область. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 21-22, 29-30).

З метою встановлення дійсної адреси відповідача ухвалою суду від 22 червня 2012 року у позивача було витребувано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців стосовно дійсного статусу та місцезнаходження ПП фірми «Гесем»з якого вбачається, що їх місцезнаходженням є наступна адреса: 35500, вул. О.Невського, 73, м. Радивилів, Рівненська область.

У постанові пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Слід також зазначити, що за частиною 1 статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2002 року ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 8/60, затверджено мирову угоду від 17 червня 2002 року (далі - мирова угода), яка була укладена між Радивилівським підприємством по агропромисловому будівництву В«Радивилів райагробуд»гвненської обласної виробничої кооперативно -державної асоціації по сільському будівництву «гвнеагробудВ»та комітетом кредиторів (а.с. 8).

У затвердженій судом мировій угоді сторони домовились, що погашення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Радивилівському районі (далі -Управління), яка становить 40 030 грн. 00 коп. буде здійснюватись за рахунок ПП фірми В«ГесемВ» , шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Управління 4 003 грн. 00 коп. протягом 10 банківських днів, з дня затвердження мирової угоди, а решту заборгованості в сумі 36 027 грн. 00 коп. сплачуватиметься з розстрочкою платежу до 01.01.2003 року по 6 004 грн. 50 коп. рівними частинами щомісячно.

Судом встановлено, що відповідачем було частково оплачено вищезазначену заборгованість в сумі 25 631 грн. 37 коп., що підтверджується наданою позивачем довідкою про сплату заборгованості (а.с. 33). В іншій частині мирова угода відповідачем не виконана. Таким чином, залишок несплаченої заборгованості становить 14 398 грн. 63 коп.

Відповідно до статті 35 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Стаття 37 Закону встановлює, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Крім цього, мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами.

У пункті 8 статті 39 вищевказаного Закону зазначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 №18, у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Дослідивши у судовому засіданні мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду Рівненської області від 21 червня 2002 року у справі № 8/60, суд приходить до висновку, що мирова угода не відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження", а саме: відсутнє зазначення місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційний код суб'єктів господарської діяльності, не зазначений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а також ухвала не скріплена гербовою печаткою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала господарського суду Рівненської області від 21 червня 2002 року у справі № 8/60 про визнання банкрутом та затвердження мирової угоди не є виконавчим документом в розумінні вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Оскільки відповідачем не надані докази виконання умов мирової угоди, а наявність боргу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги Управління щодо зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди у частині стягнення заборгованості в сумі 14 398 грн. 63 коп. є обґрунтованими і такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство фірму В«ГесемВ» (35500, вул. О. Невського, 73, м. Радивилів, Рівненської област, код ЄДРПОУ 25319381) виконати умови мирової угоди від 17.06.2002 року, укладеної між Радивилівським підприємством по агропромисловому будівництву В«Радивилів райагробуд»гвненської обласної виробничої кооперативно -державної асоціації по сільському будівництву «гвнеагробудВ»та комітетом кредиторів затвердженої ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06.2002 року по справі № 8/60, та стягнути з ОСОБА_1 підприємства фірми В«ГесемВ» (35500, вул. О. Невського, 73, м. Радивилів, Рівненської област, код ЄДРПОУ 25319381, р/р 260073686 в АППБ В«АвальВ» , МФО 333227) на користь Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області (35500, вул. Почаївська, 28, м. Радивилів, Рівненської області, код ЄДРПОУ 22554590, р/р 256043014377 у ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ»м. Рівне МФО 333368) заборгованість у сумі 14 398 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 63 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства фірми В«ГесемВ» (35500, вул. О. Невського, 73, м. Радивилів, Рівненської області, код ЄДРПОУ 25319381, р/р 260073686 в АППБ В«АвальВ» , МФО 333227) в доход державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 10 липня 2012 р.

Суддя Пашкевич І.О.