Рішення

від 03.08.2012 по справі 5019/1068/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2012 р. Справа № 5019/1068/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1/12 від 20.06.2012 року;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" (далі ПСП "Колос") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" (далі ТОВ "Полісся-Агро")

про стягнення в сумі 21 034 грн. 48 коп.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи : Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" про стягнення 17 670 грн. 00 коп. основного боргу, 1 252 грн. 35 коп. пені, 1 760 грн. 00 коп штрафу, 3% річних в сумі 270 грн. 45 коп. та 81 грн. 68 коп. збитків від інфляції та суму судового збору.

Ухвалою суду від 25 червня 2012 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 10 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 24 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 24 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 3 серпня 2012 року.

23 липня 2012 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання, в якому останній повідомляє, що 12 червня 2012 року порушено провадження у справі про банрутство ТОВ "Полісся-Агро" та просить провадження по справі № 5019/1068/12 припинити. Аналогічні вимоги містяться у відзиві поданому відповідачем через канцелярію суду 2 серпня 2012 року.

Представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі з підстав зазничених в позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судові засідання 10 липня 2012 року, 24 липня 2012 року та 3 серпня 2012 року не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПСП "Колос" (продавець) та ТОВ "Полісся-Агро" (покупець) 30 листопада 2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 30/11 та договір купівлі продажу (без номера) (далі Договори), що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 1.1 Договорів Продавець зобов'язується передати у власність Покупця кукурудзу фуражну врожаю 2011 року (товар) а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити її вартість у відповідності до умов договору.

У пункті 3.1 Договорів сторони погодили, що ціна товару складає 1 550,00 грн. в тому числі ПДВ 258,33 грн. за 1 тонну.

Пунктом 5.1 Договорів встановлено, що Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в термін до 25 грудня 2011 року.

Додатковими угодами від 1 грудня 2011 року до Договорів було внесено зміни щодо загальної кількості товару та умов поставки (п.2.1 та п. 4.1 відповідно).

На виконання умов Договорів 21 грудня 2011 року позивач поставив відповідачу товар в кількості 121,4 тонн на загальну суму 188 170 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 31 361 грн. 67 коп., що підтверджується актами приймання-передачі та видатковою накладною № 109 від 21 грудня 2011 року, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 11, 15, 16).

Відповідач прийняв товар та не оплатив його в повному обсязі.

Відповідно до банківських виписок наданих позивачем (а.с. 18-20), ТОВ "Полісся-Агро" здійснювало часткові проплати за отриманий згідно Договорів товар, проте на момент подачі позову відповідачем не сплачено 17 670 грн. 00 коп. боргу, що підтверджується матеріалами справи.

21 березня 2012 року позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія № 20 з вимогою сплати вищезазначену заборгованість, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач, у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 червня 2012 року порушено провадження у справі про банрутство ТОВ "Полісся-Агро" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відтак посилаючись на статтю 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить провадження у даній справі припинити.

Дана вимога відповідача не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ПСП "Колос" являється конкурсним кредитором боржника ТОВ "Полісся-Агро".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкротство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно з Рекомендаціями Президії ВГСУ від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди у встановленому ГПК України порядку мають приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство . Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 ст. 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.

Судом, відповідно до ЗУ "Про доступ до судових рішень" (п.5 ст. 4 Судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону), було встановлено, що ухвалою суду від 12 червня 2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полісся-Агро" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Та з наявних процесуальних документів вбачається, що оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі не опубліковано.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином відповідно до умов договору купівлі-продажу № 30/11 від 30.11.2011 р., та договору купівлі-продажу (без номера) від 30.11.2011 року проте відповідач за поставлений товар належним чином не розрахувався. Тобто він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договорами, позивач просив суд стягнути з останнього штраф в розмірі 10 % від суми простроченого грошового зобов'язання у сумі 1 760 грн. 00 коп., нарахований на підставі пункту 6.3 Договорів.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вищезазначеної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, за порушення відповідачем умов оплати товару позивачем нараховано штраф в сумі 1 760 грн. 00 коп.(а.с. 3). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Також у зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 26.12.2011 року по 22.03.2012 року в розмірі 1 252 грн. 35 коп.

Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договорів передбачено, що у разі якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару, за кожний день прострочення.

Розрахунок пені наведений позивачем перевірено судом і визнано вірним (а.с. 2 зворот).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період з 26.12.2011р. по 12.06.2012р. в розмірі 270 грн. 45 коп. та інфляційні з урахуванням встановленого індексу інфляції з січня 2012 року по травень 2012 року, в сумі 81 грн. 68 коп. (розрахунок а.с. 3).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17 670 грн. 00 коп., штрафу в сумі 1 760 грн. 00 коп., пені в сумі 1 252 грн. 35 коп., 3% річних в розмірі 270 грн. 45 коп. та інфляційних витрат в розмірі 81 грн. 68 коп., стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 21 034 грн. 48 коп.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України в сумі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" (35314, вул. Лісова, 1а, с. Олишва, Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 31894444) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" (35715, с. Гільча Друга, Здолбунівський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 30563074) - 17 670 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 00 коп. штрафу, пеню в сумі 1 252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 35 коп., 3% річних в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 45 коп., інфляційних витрат в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 68 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "3" серпня 2012 року.

Суддя Пашкевич І.О.