Рішення

від 21.09.2012 по справі 5019/1202/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2012 р. Справа № 5019/1202/12

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_2 міської ради

до ОСОБА_2 районної ради,

про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 районної ради.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_3,довіреність №410/2-18 від 26.04.2012р.;

Від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи:

У липні 2012 року ОСОБА_2 міська рада звернулась через господарський суд Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 районної ради про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 р. "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району" в частині пункту 12 "Будинок школяра" розділу "Освіта", п.16 "Виробнича база комбінату комунальних послуг", п.18 "ОСОБА_2 ринки" розділу "Інші" додатку до вказаного рішення ОСОБА_2 районної ради.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 липня 2012 року було порушено провадження у справі № 5019/1202/12, розгляд якої призначено на 14 серпня 2012 року.

Крім того, у порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) з метою забезпечення позову ОСОБА_2 міська рада у своїй позовній заяві також просила суд про зупинення виконання рішення ОСОБА_2 районної ради № 89 від 17 квітня 2003 року в частині оформлення документів про право власності на вищевказані об'єкти.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченихстаттею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами необхідності вжиття заходів до забезпечення пред'явленого ним позову, суд дійшов висновку про те, що вищезазначене клопотання є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

У судове засідання 21 вересня 2012 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Як роз'яснено в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, а також, з урахуванням приписів ст.75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Крім того чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі граничного строку встановленого статтею 69 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 районною радою 23.09.2010 року прийнято рішення №510 "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Корецького району", 22.02.2011 року прийнято рішення № 64 "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Корецького району" та рішення №277 від 22.03.2006 року "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Корецького району". ОСОБА_2 міській раді в процесі підготовки позову про часткове оскарження зазначених рішень стало відомо про існування ще одного аналогічного рішення ОСОБА_2 районної ради від 17.04.2003 року №89, яке також порушує майнові права територіальної громади міста Корець.

Так, зазначеними рішеннями ОСОБА_2 районної ради до спільної власності територіальних громад Корецького району віднесено, зокрема: "Будинок школярів" розділу "Освіта", "Виробнича база комбінату комунальних підприємств" та "ОСОБА_2 ринки" розділу "Інші".

Проте, позивач зазначає, що приміщення будинку школярів за адресою: м.Корець, вул.Київська, 71 на сьогоднішній день не існує, так як рішенням № 347 ОСОБА_2 міської ради вказане приміщення передано під влаштування гуртожитку для загальноосвітнього ліцею. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2005 року серія ЯЯЯ №018712 дана будівля належить на праві комунальної власності ОСОБА_2 міській раді на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 25.05.2005 року № 174, яке на даний момент є чинним.

Рішенням ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 24.03.1994р. № 207 "Виробнича база комбінату комунальних послуг" передана в управління ОСОБА_2 міській раді. А тому на підставі п.10 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначене майно є власністю територіальної громади м.Корець.

Комплекс "ОСОБА_2 ринки" знаходиться за адресою: вул.Київська, 78 та вул. Є.Коновальця, 24 у м.Корець та складається із земельних ділянок та нерухомого майна (м'ясного та молочного павільйонів). Згідно свідоцтва про право власності від 19.02.2004 року серія САА № 243352 м'ясний павільйон (вул.Коновальця, 24) належить на праві комунальної власності ОСОБА_2 міській раді на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24.12.2002 року №270, яке оскаржувалось у судовому порядку ОСОБА_2 районною радою, проте рішенням господарського суду Рівненської області від 15.10.2003 року у справі № 12/283 ОСОБА_2 районній раді відмовлено в задоволенні позову. Згідно свідоцтва про право власності від 19.02.2004 року 1/2 молочного павільйону (вул.Коновальця, 24) належало ОСОБА_2 міській раді, інша частина відповідно до витягу про реєстрацію права власності №26974100 від 10.08.2010 року належало сільськогосподарському виробничому кооперативу "Головниця".

19 грудня 2011 року між ОСОБА_2 міською радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Головниця" укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності, згідно якого з метою припинення спільної часткової власності співвласники домовились провести поділ нежитлового приміщення молочного павільйону в натурі, пропорційно належним їм часткам. За результатом поділу ОСОБА_2 міська рада набуває право власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості нежиле приміщення молочний павільйон під літерою "Б-1", що в будинку № 24 по вул.. Коновальця в м. Корець, а саме: приміщення 2 торговий зал, загальною площею 60,5 кв.м., що складає 50/100 молочного павільйону.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2011 року № 384 закріплено за комунальним підприємством "Добробут" ОСОБА_2 міської ради майно міських ринків по вул. Київська, 78 та по вул. Коновальця, 24, передане на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 10.08.2010 року № 2794 на праві господарського відання.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2011р. № 424 земельна ділянка по вул.Київська, буд.78 у м.Корець надана в постійне користування комунальному підприємству "Добробут" ОСОБА_2 міської ради для обслуговування ринків, про що видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 262685 від 28.12.2011 р.

Відтак, всі спірні об'єкти є комунальною власністю територіальної громади міста Корець, а тому рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 р. в частині віднесення спірних об'єктів до спільної власності територіальних громад Корецького району є безпідставним. Тому позивач просить позов задоволити.

Відповідачем 03.08.2012 року через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечує, просить в позові відмовити.

Вказує, що до 04.11.1992 р. всі спірні об'єкти перебували у комунальній власності області. Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 04.11.1992 р. № 176 дані об'єкти передано до спільної власності територіальних громад Корецького району.

У період з 04.11.1992 р. будинок школярів і комбінат комунальних підприємств до міської комунальної власності не передавалися. "ОСОБА_2 ринки", розташовані по вул.Є.Коновальця, 24 та вул.Київській, 78 в м.Корець, до 21.02.1992 р. перебували у власності Рівненського обласного об'єднання колгоспних ринків, після ліквідації якого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 21.02.1992 року № 19 було утворено районну дирекцію ринків. Після чого відповідно до рішення ОСОБА_2 районної ради №206 від 24.03.1994 року та рішення №61 від 25.03.1999 року передавались в оперативне управління міській раді.

Крім того, відповідач зазначає, що оспорюючи рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 року "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району", позивач -ОСОБА_2 міська рада пропустила без поважних причин передбачений законом трирічний строк позовної давності.

За наведених обставин відповідач просить в позові відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

17 квітня 2003 року рішенням ОСОБА_2 районної ради №89 затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад Корецького району, до якого, зокрема, віднесено:

- п.12 "Будинок школярів" розділу "Освіта", що розташований за адресою: вул.Київська, 71, м.Корець;

- п.16 "Виробнича база комбінату комунальних послуг" розділ "Інші", що розташована за адресою: вул.Радянська, 20, м.Корець;

- п.18 "ОСОБА_2 ринки" розділ "Інші", що розташовані по адресі: вул.Коновальця, 24 та вул.Київська, м.Корець (а.с.12-13).

24 жовтня 2001 року ОСОБА_2 міська рада, розглянувши лист-прохання батьківського, учнівського та педагогічного колективів загальноосвітнього ліцею, клопотань райдержадміністрації та начальника обласного управління освіти і науки, прийняла рішення №347 про передачу ОСОБА_2 відділу освіти райдержадміністрації в оренду строком на 5 років приміщення, яке знаходиться за адресою м.Корець, вул.Київська, 71, під влаштування гуртожитку для учнів загальноосвітнього ліцею та частину приміщення дитячого садка "Ромашка"(корпус №4 перший та другий поверхи) площею 601,3 кв.м під влаштування Будинку школярів.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 27.01.2004 р. у справі № 10/375 за позовом ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 районної ради про визнання недійсним рішення № 144 від 26.06.2001 р. встановлено: "Щодо факту перепрофілювання приміщення за адресою вул.Київська, 71 під гуртожиток, то він підтверджується технічним паспортом на громадський будинок, виданим Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації 25 вересня 2003 року. Будинок школярів розміщений в приміщенні дитячого садка "Ромашка" (частина першого та другого поверхів) за адресою м.Корець, вул.Київська, 58а. Рішення ОСОБА_2 міської ради № 347 від 24 жовтня 2001 року є на момент розгляду справи чинним, у встановленому порядку не оспорювалося".

Відтак, рішенням господарського суду Рівненської області від 27.01.2004 р. у справі №10/375 встановлено факт знаходження по вул.Київській, 71 в м.Корець гуртожитку для учнів загальноосвітнього ліцею.

Відповідачем не подано доказів перепрофілювання у період з січня 2004 року по теперішній час гуртожитку по вул.Київська, 71 в м.Корець на Будинок школярів.

Відповідно до п.1.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2005 року серія ЯЯЯ №018712 приміщення гуртожитку по вул.Київська, 71 в місті Корець належить на праві комунальної власності ОСОБА_2 міській раді на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 25.05.2005р. № 174 (а.с.25).

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 25.05.2005р. № 174 на момент розгляду даної справи є чинним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.32 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Отже, станом на день розгляду справи приміщення гуртожитку по вул.Київській, 71 в місті Корець є комунальною власністю територіальної громади міста Корець, а тому рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 року в частині віднесення "Будинок школярів" розділу "Освіта" до об'єктів спільної власності територіальних громад підлягає визнанню недійсним.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" встановлено, що:

- розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів;

- розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

Рішенням Рівненської обласної ради народних депутатів від 04.11.1992 р. №176 запропоновано обласній державній адміністрації оформити передачу майна комунальної власності області у комунальну власність відповідних адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, по Корецькому району -виробниче управління комунального господарства м.Корець. При цьому зазначеним рішенням ні "Будинок школяра", ні "ОСОБА_2 ринки" у комунальну власність ОСОБА_2 районної ради не передавалися (а.с.63-104).

Рішенням ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 24.03.1994 р. № 207 ОСОБА_2 виробниче управління комунального господарства передано в управління ОСОБА_2 міській раді (а.с.14).

Відповідно до ст.31 Закону України "Про власність" (в редакції станом на 24.03.1994 р.), до державної власності в Україні належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про власність"(в редакції станом на 24.03.1994р.), суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

У відповідності до ч.1 ст.33 Закону України "Про власність"(в редакції станом на 24.03.1994р.), управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління (ч.1 ст.39 Закону України "Про власність"(в редакції станом на 24.03.1994р.).

Тобто ст.39 Закону України "Про власність" регламентувалося поняття "оперативного управління" майном державної установи.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Отже, зважаючи на зазначене вище, суд відхиляє твердження відповідача ОСОБА_2 районної ради про те, що рішенням ради від 24.03.1994 р. № 207 ОСОБА_2 виробниче управління комунального господарства було передано ОСОБА_2 міській раді не у власність, а в оперативне управління, оскільки поняття "оперативного управління" законодавчо закріплено з 01.01.2004р., тобто з набранням чинності Господарським кодексом України.

Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, який набрав чинності 12.06.1997 року, з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Оскільки ОСОБА_2 виробниче управління комунального господарства передано в управління ОСОБА_2 міській раді рішенням ОСОБА_2 районної ради народних депутатів від 24.03.1994 р. № 207, тобто до прийняття Конституції України 28 червня 1996 року, тому на підставі п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виробнича база комбінату комунальних послуг є власністю ОСОБА_2 міської ради. Відповідно рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 р. в частині віднесення "Виробнича база комбінату комунальних послуг" розділу "Інші" до об'єктів спільної власності територіальних громад слід визнати недійсним.

Сторонами визнається, що комплекс "ОСОБА_2 ринки" складається із двох ринків, що знаходяться за адресами: вул.Київська, 78 та вул.Є.Коновальця, 24 у м.Корець, та включає в себе земельні ділянки і нерухоме майно (м'ясний та молочний павільйони).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.02.2004 р. серія САА № 243352 м'ясний павільйон по вул.Коновальця, 24 в м.Корець належить на праві комунальної власності ОСОБА_2 міській раді на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24.12.2002 р. № 270 (а.с.24).

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24.12.2002 р. № 270 оскаржувалося ОСОБА_2 районною радою в судовому порядку - рішенням господарського суду Рівненської області від 15.10.2003 р. у справі № 12/283 ОСОБА_2 районній раді відмовлено в задоволенні позову. Даний факт підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 27.01.2004 р. у справі № 10/375.

ОСОБА_2 міській раді на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради 19.02.2004р., належало на праві спільної часткової власності 1/2 молочного павільйону, що знаходиться по вул.Коновальця, буд.24 у м.Корець.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності №26974100 від 10.08.2010 р. сільськогосподарському виробничому кооперативу "Головниця" належало на праві спільної часткової власності 1/2 молочного павільйону, що знаходиться по вул.Коновальця, буд.24 у м.Корець на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 21.09.2007 р. у справі № 5/53.

19 грудня 2010 року між ОСОБА_2 міською радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Головниця" укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності, згідно якого з метою припинення спільної часткової власності співвласники домовилися провести поділ нежитлового приміщення -молочного павільйону в натурі, пропорційно належним їм часткам наступним чином:

- ОСОБА_2 міська рада набуває право власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості -нежиле приміщення -молочний павільйон під літерою "Б-1", що в будинку № 24 по вулиці Коновальця в м.Корець Рівненської області, а саме: приміщення 2 -торговий зал, загальною площею 60,5 кв.м, що складає 50/100 молочного павільйону;

- сільськогосподарський виробничий кооператив "Головниця" набуває право власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості -нежиле приміщення -молочний павільйон під літерою "Б-1", що в будинку № 24 по вулиці Коновальця в м.Корець Рівненської області, а саме: приміщення 1 -торговий зал, загальною площею 60,4 кв.м, що складає 50/100 молочного павільйону.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 10.08.2010р. №2794 майно міських ринків по вул.Київська, 78, Коновальця, 24 передано комунальному підприємству "Добробут" згідно додатку (а.с.17-18).

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2011р. №384 закріплено за КП "Добробут" ОСОБА_2 міської ради майно міських ринків по вул.Київська, 78, Коновальця, 24, передане на підставі рішення ради від 10.08.2010 р. № 2794 на праві господарського відання згідно додатку (а.с.19-20).

Відповідно до п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 868, під терміном "ринок" розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі - суб'єкт господарювання).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відноситься до повноважень міської ради.

Право постійного користування земельною ділянкою по вул.Київській, 78 у м.Корець, цільове призначення -для обслуговування ринків, на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 05.05.2011 р. № 424 надано комунальному підприємству "Добробут" ОСОБА_2 міської ради, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 262685 від 28.12.2011р. (а.с.26).

Окрім цього, рішенням господарського суду Рівненської області від 27.01.2004 р. у справі №10/375 встановлено: "21 лютого 2003 року ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення № 77 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що належить територіальній громаді м.Корець", де визначено, що м'ясний та молочний павільйони міського ринку по вул.Є.Коновальця, 24 являються комунальною власністю територіальної громади м.Корця. Дане рішення прийнято у відповідності до статті 142 Конституції України, в якій зазначено, що перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади визначає відповідна сільська, селищна, міська рада. Зазначене рішення органу самоврядування не оспорене, не оскаржене та не визнане недійсним у встановленому порядку".

Проаналізувавши викладене вище суд приходить до висновку, що право власності на "ОСОБА_2 ринки", що знаходяться по вул.Київська, 78 та вул.Коновальця, 24 у м.Корець належить ОСОБА_2 міській раді.

Згідно ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ч.8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

ОСОБА_2 міською радою стверджується, що питання відчуження спірного майна (Будинок школярів, Виробнича база комбінату комунальних послуг, ОСОБА_2 ринки) на сесії міської ради, яка відповідно до чинного законодавства здійснює управління комунальним майном від імені територіальної громади, не розглядалося та рішення по даному питанню не приймалося.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 міська рада, оспорюючи рішення № 89 від 17.04.2003 року пропустила без поважних причин передбачений законом трирічний строк позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач стверджує, що дізнався про оскаржуване рішення ОСОБА_2 районної ради №89 в процесі розгляду господарським судом Рівненської області справ №5019/971/11 та №5019/975/11, тобто в період з листопада 2011 року по квітень 2012 року.

В матеріалах справи відсутні відомості, та відповідач жодним чином не довів те, що ОСОБА_2 міська рада довідалась або могла довідатись про вказане рішення ОСОБА_2 районної ради раніше періоду на який посилається позивач. Таким чином перебіг позовної давності для вирішення даного спору почався саме з листопада 2011 року і до моменту звернення з позовом до суду (18 липня 2012 року) не сплинув, тому в суду не має підстав для застосування позовної давності.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши все вищевказане господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 року в частині віднесення "Будинку школярів" розділу "Освіта", "Виробнича база комбінату комунальних послуг" та "ОСОБА_2 ринки" розділу "Інші" до об'єктів спільної власності територіальних громад Корецького району, підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі, відтак підлягають до задоволення.

Доводи відповідача спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, тому не приймаються судом до уваги.

Отже, враховуючи все вищевикладене позов слід задоволити.

Згідно ст.49 ГПУ України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення ОСОБА_2 районної ради №89 від 17.04.2003 р. "Про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад району" в частині пункту 12 "Будинок школяра" розділу "Освіта", пункту 16 "Виробнича база комбінату комунальних послуг", панкту 18 "ОСОБА_2 ринки" розділу "Інші" додатку до вказаного рішення ОСОБА_2 районної ради.

3. Стягнути з ОСОБА_2 районної ради (34700, пл. Київська, 5, м. Корець, Рівненська область, код 04057793) на користь ОСОБА_2 міської ради (34700, вул. Київська, 69, м. Корець, Рівненської області, код 26452099) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "26" вересня 2012 року.

Суддя Пашкевич І.О.