Рішення

від 06.08.2015 по справі 925/1215/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. Справа № 925/1215/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - керівник;

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Приватного Акціонерного товариства "КанівГідропроект"

до Комунального підприємства "Управління водопровідно-каналізаційного господарства"

про стягнення 95 186 грн. 67 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 95 186 грн. 67 коп., з яких: 46 463 грн. 35 коп. основного боргу, 25 738 грн. 88 коп. інфляційних та 22 984 грн. 44 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору № 6-03/13 від 11 березня 2013 року на виконання проектно-кошторисної документації "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаської області" та додаткових договорів до нього №1 від 27.09.2013, №2 від 27.12.2013 та №3 від 30.04.2014, позивач виконав для відповідача проектні роботи, однак їх вартість останній сплатив лише частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, посилаючись на те, що заявлені вимоги є передчасними, позивач не дотримався вимог ст. 530 ЦК України. Договором сторони не передбачили строку виконання обов'язку Замовником по оплаті виконаних робіт. Звідси випливає те, що зобов'язання Замовника по оплаті за виконані проектні роботи виникають з моменту пред'явлення позивачем вимоги про їх оплату. Лист позивача №19 від 10.06.2014 року не можна вважати вимогою, оскільки у ньому іде мова про різні зобов'язання, не пов'язані між собою та в ньому не зазначено строк виконання цих зобов'язань.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 46 463 грн. 35 коп. визнав, проти штрафних санкцій (пені в сумі 22 984 грн. 44 коп. та інфляційних в сумі 25 738 грн. 88 коп.) заперечив, оскільки вважає, що обов'язок по оплаті заборгованості за виконані проектні роботи на момент пред'явлення позову не настав. Пред'явлення Виконавцем вимоги буде початком строку виконання і виконання Замовником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Замовник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а Виконавець відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків. Просить вимогу позивача про стягнення штрафних санкціях залишити без задоволення.

У судовому засіданні 06 серпня 2015 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

11 березня 2013 року між сторонами по справі було укладено договір №6-03/13 на виконання проектно-кошторисної документації «Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаська обл.» (далі - «Договір»), згідно умов якого (пункт 1.1. Договору) позивач (Виконавець) взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок відповідача (Замовник) виконати зазначені в пункті 1.2. Договору роботи - комплекс робіт згідно Технічного завдання (Додаток №1), а саме: ОСОБА_3 проект "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаська обл.", а відповідач зобов'язався прийняти результати таких робіт і сплатити позивачу вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.4 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до повного його виконання сторонами.

Згідно п. 4.1 Договору за виконання проектних робіт Замовник сплачує Виконавцю 114 963,35 грн. у тому числі єдиний податок 5% -5 748,17 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі 30%, що складає 34 489 грн.

Після підписання акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації Замовник сплачує Виконавцю залишок суми ( п. 4.3 Договору).

27 вересня 2013 року між сторонами до Договору було укладено Додатковий договір №1, за умовами якого пункти 4.1.,4.2.,4.3. Договору були викладені в новій редакції: за виконання проектних робіт Замовник сплачує Виконавцю 84 963,35 грн., у тому числі єдиний податок 5% - 4248,17 грн., Замовник сплачує Виконавцю аванс в розмірі 30%, що складає 25 489,00 грн., після підписання акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації Замовник протягом 10 робочих днів сплачує Виконавцю залишок несплаченої суми.

Також пунктами 2, 3, 4, 5 Додаткового договру №1 сторони виклали у нових редакціях :

- п.5 Додатку №1 "Технічне завдання на виконання проектно-кошторисної документації "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаської області";

- додаток №2 "Кошторис на проектні роботи";

- додаток №3 "Протокол узгодження договірної ціни на виконання проектно-кошторисної документації "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаської області";

- додаток №4 "Календарний план".

27 грудня 2013 року між сторонами до Договору було укладено Додатковий договір №2, у якому сторонами продовжили термін дії Договору до 31 грудня 2014 року та виклали в новій редакції додаток №4 "Календарний план"

30 квітня 2014 року між сторонами до Договору було укладено Додатковий договір №3, у якому сторонами внесли зміни до додатку №4 "Календарний план" - закінчення та передача кошторисної документації визначено на квітень 2014 року.

На виконання умов Договору відповідачем сплачено аванс в розмірі 18000 грн.

Позивач вказує, що він свої зобов'язання виконав у повному обсязі, виконавши для відповідача ОСОБА_3 проект "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаська обла." про що між сторонами складено та підписано 30 квітня 2014 року акт передачі проектно-кошторисної документації згідно Договору №-6-03/13 від 11.03.2013 року та додаткових договорів №№1,2,3 до нього на суму 84 963 грн. 35 коп.

Позивач направив відповідачеві листа від 10.06.2014 року за вихідним №19 з вимогою про сплату заборгованості у сумі 66963,35 грн..

Відповідач 16 грудня 2014 року та 19 січня 2015 року заборгованість частково сплатив у сумі 10 500 грн. та у сумі 10 000 грн. відповідно.

Оскільки відповідач залишок суми боргу - 46 463,35 грн. не сплатив, позивач звернувся з позовом про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 25 738,88 грн. інфляційних, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання та 22 984,44 грн. пені на підставі пункту 5.1. Договору, які просить стягнути разом із основним боргом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне:

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на виконання проектно-кошторисної документації "Споруди водопостачання південно-західного району м. Канева, Черкаська обл." №6-03/13 від 11.03.2013 року, зміст якого відповідає положенням ст. 887 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Позивачем на підтвердження факту виконання робіт подано акт передачі проектно-кошторисної документації згідно Договору №-6-03/13 від 11.03.2013 року та Додаткових договорів №№1,2,3 до нього від 30 квітня 2014 року на загальну суму 84 963,35 грн., який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача і останнім не оспорюється.

Згідно встановленого сторонами порядку розрахунків оплата по даному Договору проводиться Замовником після підписання акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації протягом 10 робочих днів (п.4.3. Договору, змінений Додатковим договором №1), тобто після 19.05.2014 року (за мінусом святкових днів).

Відповідач свої зобов'язання по Договору щодо своєчасного розрахунку належним чином не виконав, сплативши лише 38 500 грн., у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість у розмірі 46 463,35 грн.

Оскільки відповідач не виконав свого зобов'язання щодо належної оплати виконаної підрядником роботи, вимога позивача про стягнення вартості робіт у розмірі 46 463,35 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, визнаною відповідачем та підлягає до задоволення.

Відповідальність за порушення Замовником умов договору визначена, зокрема, у п. 5.2 Договору, згідно з яким за кожен день прострочення оплати за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статті 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Відповідно до п. 5.2. Договору за кожен день прострочення оплати за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем при нарахуванні пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, ним була застосована пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення в той час, як до 06.02.2015 року вона була менша 0, 1% і складала:

- з 15.04.2014 р. по 16.07.2014 р. - 0,0520 за 1 день прострочки

- з 17.07.2014 р. по 12.11.2014 р. - 0,0685 за 1 день прострочки

- з 13.11.2014 р. по 05.02.2015 р. - 0,0767 за 1 день прострочки

Таким чином, розмір пені, застосований під час нарахування позивачем пені, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період виникнення заборгованості, що не відповідає вимогам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суперечить ч. 3 ст. 6 ЦК України та ст. 627 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем пеня нарахована за більший період, ніж шість місяців. Розрахунок пені повинен був здійснюватися за період з 20 травня 2014 року по 20 листопада 2014 року.

З огляду на вищевикладене, здійснивши перерахунок розміру пені, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги 22 984 грн. 44 коп. пені підлягають задоволенню тільки в частині стягнення з відповідача 7 854 грн. 20 коп . пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач нарахував інфляційні в сумі 25 738,88 грн. за період з 08.05.2014 року по 30.04.2015 року. Розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки строк прострочення виконання грошового зобов»язання розпочалося з 20 травня 2014 року. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних у розмірі 23 768 грн. 86 коп . (за травень 2014 року інфляційні не нараховуються, менше половини місяця).

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 561,73 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" (19000, м. Канів, Черкаська область, вул.. 1-го травня, буд. 21, код ЄДРПОУ 30598710) на користь Приватного Акціонерного товариства "КанівГідропроект" (19000, м. Канів Черкаської області, вул. Леніна, буд. 121-А, код ЄДРПОУ 22790971) - 46 463 грн. 35 коп. основного боргу, 7 854 грн. 20 коп. пені, 23 768 грн. 86 коп. інфляційних, 1 561 грн. 73 коп. судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повний текст складено 21 серпня 2015 року.

Суддя В.В. Потапенко