Рішення

від 20.08.2015 по справі 926/1313/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Справа № 926/1313/15 За позовом Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Чернівці

до Киселицької сільської ради, с.Киселиця Путильський р-н

про стягнення заборгованості у сумі 25305,21 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 26.12.2014р.;

від відповідача - ОСОБА_2, сільський голова.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось з позовом до Киселицької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 28825,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів на виконання робіт щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель у межах території: с.Гробище Путильського району Чернівецької області - договір №292 від 02.04.2014р.; с.Площі Путильського району Чернівецької області - договір № 293 від 02.04.2014р. та с.Соколій Путильського району Чернівецької області - договір № 295 від 02.04.2014р. У зв'язку з вищезазначеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 28825,06 грн., з яких 25305,21 грн. сума основного боргу та 3519,85 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.08.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 20.08.2015р.

07.08.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині пені з 3519,85 грн. на 2398,44 грн.

На призначений день розгляду справи представник позивача в судовому засіданні повторно подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача тільки суму основного боргу в розмірі 25305,21 грн.

Представник відповідача не заперечував проти поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Ознайомившись із заявою представника позивача про зменшення позовних вимог, суд встановив.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

02.04.2014р. сторони уклали три договори на виконання робіт щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель у межах території:

- с. Гробище Путильського району Чернівецької області - договір №292 від 02.04.2014р.;

- с. Площі Путильського району Чернівецької області - договір № 293 від 02.04.2014р.;

- с. Соколій Путильського району Чернівецької області - договір № 295 від 02.04.2014р.

Згідно пунктів 1.1 та 2.2 договорів позивач зобов'язався виконати роботи щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель у межах території сіл Гробище, Площі, та Соколій Путильського району, а відповідач, у свою чергу, оплатити вказані роботи на підставі належним чином оформлених актів здавання-приймання виконаних робіт.

Свої зобов'язання за договорами позивач виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.10.2014р.:

- № ОУ-4882 на суму 8720,98 грн. (договір № 292);

- № ОУ-4883 на суму 8614,82 грн. (договір № 293);

- № ОУ-4885 на суму 7969,41 грн. (договір № 295).

Всього на виконання умов договорів позивачем виконано роботи на загальну суму 25305,21 грн.

Відповідно до положень ст.193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.3 договорів передбачено, що остаточна оплата вартості науково-технічної продукції здійснюється відповідачем протягом 5-ти банківських днів з дня одержання акта здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договорами не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 25305,21 грн.

Судом з достовірністю встановлено, що позивач виконав умови договору в повному обсязі, відповідач же в порушення умов договору кошти сплатив частково, а відтак суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 25305,21 грн. заснована на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду у судовому.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Киселицької сільської ради Путильського району Чернівецької області (59124, с.Киселиця, Путильського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417777) на користь Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (58013, м.Чернівці вул.Героїв Майдану, буд. 194-А, р/р 26003060353358 в Чернівецькій філії КБ «Приватбанк», МФО 356282, код ЄДРПОУ 00710167) заборгованість за договорами в сумі 25305,21 грн. та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.2015 р.

Суддя М.О. Гурин