Постанова

від 18.08.2015 по справі 904/2991/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року Справа № 904/2991/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № б/н від 28.02.15,

від відповідача: не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудпартнер Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015р. у справі № 904/2991/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропром-М", м.Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудпартнер Плюс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 282 130грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2015р. у справі №904/2991/15 (суддя Рудовська І.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Дніпропром-М" задоволено, з ТОВ"Автобудпартнер Плюс" стягнуто 282130грн. боргу;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин наявності боргу відповідача у вказаній вище сумі внаслідок невиконання ним зобов"язань за договором №140901 від 01.09.2014р. в частині оплати наданих позивачем послуг;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Автобудпартнер Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що конверт з судовою повісткою, направленою 10.04.2015р., був повернутий 16.04.2015р. поштою з відміткою у зв"язку з закінченням строку зберігання, товариству не надходило повідомлення про надходження листа у зв"язку чим 03.06.2015р. відповідач звернувся до поштового відділення з заявою по наданню роз"яснень з питання ненадходження судової повістки, про те, що повістка направлялася до поштового відділення, в якому відповідач не обслуговується, про те, що господарським судом не досліджені наряди-завдання, акти геодезичного заміру та докази отримання відповідачем рахунків на оплату як підстав для здійснення оплати послуг, про розбіжності інформації, наданої позивачем стосовно кількості підписаних сторонами актів виконаних робіт, про те, що фактично позивачем надано відповідачу послуги на суму 145220грн. за актами виконаних робіт від 30.09.2015р. №№169, 170, 171 і вказані послуги оплачені відповідачем 27.02.2015р. в сумі 75000грн. та 30.04.2015р. в сумі 70220грн., про те, що підтвердженням ненадання позивачем послуг за іншими актами є те, що підпис директора ТОВ"Автобудпартнер плюс" на актах, наявних у справі на аркушах 33-40 не є підписом директора товариства ОСОБА_2, цей підпис відрізняється від підпису, наявного в договорі, печатка підприємства на актах не відповідає печатці товариства, зразок якої наявний в договорі, в печатці, яку нібито ставив відповідач в центрі зазначено "№1", в той час як на печатці товариства такої примітки не має, про те, що за відсутності необхідності отримання дозволу на виготовлення печаток позивач мав всі можливості виготовити печатку відповідача, а також про те, що в актах від 31.10.2014р. №189, від 22.12.2014р. №217 та від 22.12.2014р. №216 вказані послуги екскаватора-навантажувача, які не входили в предмет договору №140901 від 01.09.2014р.;

-18.08.2015р. представник скаржника в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання скаржник повідомлений належним чином;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що зміст актів від 31.10.2014р. №189 та від 22.12.2014р. №217 свідчить про надання відповідачу послуг екскаватора та про узгодження сторонами обсягу, ціни і вартості послуг, незважаючи на те, що сторони при укладенні договору №140901 від 01.09.2014р. не узгодили форму заявки по наданню послуг і тарифи на відповідні послуги, на те, що на підставі договору відповідачу були надані послуги загальною вартістю 357130грн. про що сторони і склали акти, представлені в матеріалах справи, всі акти підписані однією уповноваженою особою відповідача та скріплені однією печаткою останнього, що вказує на однаковий юридичний порядок їх оформлення відповідачем, на те, що послуги за договором частково оплачені відповідачем в сумі 145220грн., а також на те, що хоча в призначенні платежу відповідач помилково зазначив підставою для перерахування коштів договір без номеру від 01.10.2014р. сторони погодилися на зарахування цих послуг в рахунок сплати заборгованості за договором №140901 від 01.09.2014р., оскільки не мають інших правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014р. ТОВ"Автобудпартнер Плюс" (замовником) та ТОВ"Дніпропром-М" (виконавцем) укладено договір №140901, на підставі якого виконавець зобов"язався надати послуги роботи техніки для замовника по розробці ґрунту по заявках останнього транспортними засобами, які належать виконавцю.

Згідно з п.1.2 договору послуги вважаються наданими після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.2.1 договору замовник готує в письмовому вигляді, підписує та направляє виконавцю заявку про надання послуг, в якій зазначаються необхідні для надання послуг характеристики.

В п.3.1 договору сторонами узгоджено, що вартість послуг та порядок оплати визначаються виходячи з тарифів, вказаних у додатку №1. Підставою для оплати є виставлений виконавцем рахунок на оплату після підписання сторонами відповідного акту геодезичного заміру.

П.п.5.1.1 п.5.1 договору встановлено обов"язок замовника по оплаті послуг виконавця при належному їх виконанні, підписанню акту геодезичного заміру, в якому зазначено кількість вантажу, який перевозився та по оплаті послуг на умовах, передбачених у додатку №1 або по направленню мотивованої відмови від підписання відповідного акту.

Відповідно до п.11.1 договір діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до моменту їх повного завершення.

Сторонами підписано додаток №1 до договору, яким визначені тарифи на послуги бульдозеру DRESTА за одну годину роботи в сумі 440грн., катка SHANTUJ SD20 - в сумі 420грн..

Згідно з п.1 додатку оплата за надання послуги здійснюється на підставі підпису уповноваженими представниками сторін наряду-здавання протягом одного календарного дня з моменту підписання його сторонами.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги роботи техніки на загальну суму 357130грн., що підтверджується представленими в матеріалах справи та належним чином завіреними копіями актів надання послуг №№169, 170, 171 від 30.09.2014р., №189 від 31.10.2014р. та №№214, 215, 217 від 22.12.2014р., підписаними представниками сторін без заперечень.

Вказані акти містять посилання на номер договору, найменування сторін, відомості про техніку, за допомогою якої надавалися послуги, кількість годин роботи цієї техніки, ціну та вартість наданих послуг. Акти завірені підписами керівників підприємств та завірені печатками останніх.

Оплата наданих послуг здійснена відповідачем частково в сумі 75000грн..

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 282130грн..

Докази погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором №140901 від 01.09.2014р. в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про ненадходження товариству судової повістки та направлення господарським судом цієї повістки в поштове відділення, в якому товариство не обслуговується колегією суддів не прийняті до уваги.

В абз.3 п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У даному випадку, ухвала господарського суду від 08.04.2015р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи в судовому засіданні на 28.04.2015р. направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та повернута відділенням поштового зв"язку з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.76).

Повернуті відділенням поштового зв"язку конверт з ухвалою господарського суду та довідка відділення не містять таких підстав для повернення поштового відправлення як "за місцем обслуговування".

Тому відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений господарським судом про час і місце розгляду справи.

Посилання скаржника на те, що господарським судом не були дослідженні наряди-завдання та акт геодезичного заміру визнані колегією суддів безпідставними, оскільки акти надання послуг підписані ним без зауважень та заперечень.

Стосовно недослідження господарським судом доказів отримання відповідачем рахунків на оплату слід зазначити, що додатком №1 до договору чітко встановлені умови оплати послуг, які не передбачають попереднє надання позивачем цих рахунків.

Доводи скаржника про оплату послуг 30.04.2015р. в сумі 70220грн. є безпідставними тому, що вказана оплата здійснена скаржником після прийняття рішення господарським судом і останній не позбавлений можливості вирішити відповідне питання в процесі виконання рішення у даній справі.

Оплата послуг в сумі 75000грн., яка здійснена скаржником 27.02.2015р. врахована позивачем при розрахунку суми позову.

Доводи скаржника про те, що підпис директора на актах не є підписом директора товариства, а також про те, що печатка товариства на актах не відповідає печатці підприємства є також безпідставними, оскільки не доведені в порядку, встановленому ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, докази в обґрунтування цих доводів не надані.

Керуючись ст.ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області 28.04.2015р. у справі № 904/2991/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 21.08.2015р.