Постанова

від 29.09.2009 по справі 32/181-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/181-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 року                                                                   Справа №  32/181-09

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;   

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.

       За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.09.2009 року:

від позивача:  Малова А.С., представник, довіреність № б/н  від 14.05.09;

від відповідача-1:  Маслова М.О., представник, довіреність № б/н  від 01.07.09;

від відповідача-2:  Лазуренко К.О., юрисконсульт, довіреність №4/11-541  від 26.12.08.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Гільдія”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року у справі № 32/181-09

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Гільдія”, м. Дніпропетровськ

до відповідача - 1: Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг”,    м. Дніпропетровськ   

до відповідача - 2: Дніпропетровської міської ради ,м. Дніпропетровськ

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Закрите акціонерне товариство “Гільдія”, м. Дніпропетровськ   звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг”, м. Дніпропетровськ та  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про визнання недійсним додаткового договору до договору оренди землі від 14.08.2004 року, посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. 23.09.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 6241.

      Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року (суддя Васильєв О.Ю.)  в задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач  подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року у справі № 32/181-09 скасувати та прийняти нове рішення яким позов Закритого акціонерного товариства “Гільдія” задовольнити.

          Позивач вважає рішення господарського суду необґрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню в силу неповноти встановлення судом обставин, які мають значення по справі, невідповідності  висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права.

       Скаржник зазначає, що порушене   право   позивача,   як   і   інших   акціонерів   відповідача, виражається безпосередньо в тому, що оскаржувана в позові угода має безпосереднє відношення до акціонерів та їх прав, оскільки внаслідок цієї угоди відповідач несе збитки, його вартість зменшується. Це безумовно впливає на ринкову вартість акцій, на можливість отримання акціонерами дивідендів та їх розмір.

          Позивач зазначає, що п. 3.2 Положення про Наглядову раду відповідача, затвердженого протоколом загальних зборів відповідача від 28.04.2004 р. №7, передбачено право Наглядової ради звертатися до суду для захисту прав акціонерів і акціонерного товариства.

        Позивач зазначає, що він правомірно звернувся з даним позовом з метою запобігання виникнення можливих збитків та виникнення ускладнень у своїй господарській діяльності для захисту свого інтересу, який є законним, не суперечить Конституції і законам, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004.

       У відзиві на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг” просить задовольнити апеляційну скаргу позивача у повному обсязі. Вважає, що у позивача було право звернення до суду, окрема в положенні про Наглядову раду відповідача, а саме в ч.4 п.3.2 визначено, що Наглядова рада має право звертатися із позовом до суду за захистом прав та інтересів акціонерів і акціонерного товариства.

          Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав.

     Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.09.2009 року.

 У судовому засіданні 15.09.2009 року було оголошено перерву до 29.09.2009 року.

 Представником  Дніпропетровської міської ради 18.09.2009 року подано клопотання про залучення  до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпропетровської міської ради, нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П.

         Розглянувши клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке:

         Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

      Оскільки рішення з господарського спору про визнання недійсною додаткової угоди, укладеної відповідачами, не може вплинути на права та обов'язки нотаріуса щодо відповідача-2, правові підстави для залучення до участі у справі нотаріуса у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, відсутні.

       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Гільдія” з огляду на наступне:

        Позивач є акціонером відповідача-1 - Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг”.

          14.08.2004 року між відповідачем-1 –орендар та Дніпропетровською міською радою –орендодавець був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:054:0016), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстром № 5739 (державна реєстрація здійснена 22.10.2004 року за № 5729), за яким орендар отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,9554 га, що розташована за адресою пр. Праці, 9 в м. Дніпропетровську.

         Підставою для надання земельної ділянки в оренду стали рішення Дніпропетровської міської ради від 18.02.2004 року № 133/15 та від 14.07.2004 року № 132/18.

           Пунктом 1.2 договору визначено цільове використання земельної ділянки за договором (УКЦВЗ) –оптова торгівля та складське господарство.

          Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення зазначеного договору становила 16 848 737 грн.76 коп. (п.2.3 договору).

        Відповідно до п.4.1 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, тобто 168 487,37 грн. (п.4.1 договору).

           Договір від імені орендаря підписаний  головою правління  Богоявленською Л.Г.

          23 вересня 2008 року між орендарем та орендодавцем був укладений додатковий договір до договору оренди земельної ділянки, яким внесені зміни до розділу 2 (п.2.3) договору, яким визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення додаткового договору –34 741 264 грн. 14 коп.; внесені зміни в розділ 4 договору, яким зазначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі" (п.4.1 договору).

           Внесено зміни до п.5.2 договору, визначено категорію цільового призначення земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови.

         Як зазначено в додатковому договорі, підставою для укладення цього договору є рішення міської ради від 13.02.2008 року № 31/28 та від 06.08.2008 року № 39/35.

         Позивач у позовній заяві посилався на те, що спірний додатковий договір підписаний від імені орендаря головою правління Богоявленською Л.Г., з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки  Статутом Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг” голові правління надано право самостійно укладати будь-які договори (угоди, правочини), контракти на суму, що не перевищує 100 000 грн.(п.9.4.6 Статуту).

        Розділом 9.3 Статуту товариства до компетенції Наглядової ради віднесено затвердження за поданням товариства правочинів, що стосуються діяльності товариства, вартість яких перевищує суму 100 000 грн., що здійснюється шляхом видачі відповідного погоджувального документу.

    Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

     Виходячи з цього, як зазначила Президія Вищого господарського суду України у Рекомендаціях від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з  корпоративних відносин, слід з'ясовувати, чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

        Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", ст.88 Господарського кодексу України, ст.116 Цивільного кодексу України визначені права учасників товариства.

        Зазначеними нормами законодавства  встановлено, що учасники товариства мають право:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

       Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

      Позивач у позовній заяві не зазначив, які конкретно права позивача, як акціонера відповідача-1, порушені укладенням спірного додаткового договору.

     Президія Вищого господарського суду України у п.2.2.1 наведених Рекомендацій зазначила, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

          У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

       Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

          Акціонер товариства, Закрите акціонерне товариство “Гільдія” не був уповноважений на представництво інтересів відповідача-1 –акціонерного товариства.

      Як вбачається з позовної заяви і наданих позивачем документів, позовні вимоги були пред'явлені позивачем як акціонером Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг”, а не як членом Наглядової ради акціонерного товариства, в зв'язку  з чим колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання позивача на п.3.2 Положення про Наглядову раду відповідача-1, яким передбачено право Наглядової ради звертатися до суду для захисту прав акціонерів і акціонерного товариства.

       Слід зазначити, що Статут Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг” такого права Наглядовій раді не надає.

       Як вже зазначалося, в силу ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

            Наглядова рада акціонерного товариства не є особою, визначеною наведеною нормою процесуального законодавства, яка має право звертатися до суду.

     Таким чином, позивач, як член  Наглядової ради, мав би право звернутися до господарського суду лише в інтересах Відкритого акціонерного товариства “Товарно-сировинна фірма “Дніпрооблоптторг”, який є відповідачем у справі, за умови надання йому такого права Статутом акціонерного товариства або в межах відносин представництва.

           Верховний суд України у Постанові  від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснив, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

        З урахуванням викладеного, рішення прийнято господарським судом з правильним застосуванням норм права, в зв'язку з чим відсутні передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для його скасування.

   Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Гільдія”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року у справі № 32/181-09 залишити без змін.

      Головуючий суддя                                                            Л. О. Лотоцька

      Суддя                                                                                   Р. М. Бахмат

      Суддя                                                                                   О.С.Євстигнеєв