Постанова

від 23.06.2015 по справі 804/5049/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р. Справа № 804/5049/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудпром» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

09.04.2015 прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач, Криворізька центральна ОДПІ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудпром» (далі - відповідач, ТОВ «Техбудпром»), про стягнення до бюджету з відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб на загальну суму 103562, 72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб.

Ухвалою суду від 15.04.2015 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

15.06.2015 до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій Криворізька центральна ОДПІ просить стягнути до бюджету грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудпром» (код ЄДРПОУ 30949544) податковий борг орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 49 658, 23 грн. та пеню за прострочення сплати податкового боргу в сумі 5944, 71 грн.

Прокурор та позивач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбудром» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 09.06.2005 та перебуває на податковому обліку у Криворізькій центральній ОДПІ як платник податків та інших обов'язкових платежів.

До прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу надійшов лист з Криворізької центральної ОДПІ № 4500/10/04-81-25 від 18.03.2015 року щодо вирішення питання про можливість вжиття прокурором Довгинцівського району заходів представницького характеру в інтересах Криворізької центральної ОДПІ та стягнути з ТОВ «Техбудпром» заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 103 562,72 грн.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Положеннями підпунктів 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;

У відповідності до підпунктів 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до статті 269 Податкового кодекс України відповідач є платником земельного податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (ст. 285 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно вимог пункту 288.7 статті 287 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із статтею 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати в установлені законом строки грошових зобов'язань згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) НОМЕР_1 від 14.01.2014; НОМЕР_2 від 19.05.2014; НОМЕР_3 від 30.05.2014; НОМЕР_4 від 10.07.2014; НОМЕР_5 від 10.02.2015.

Станом на 11.03.2015 за ТОВ «Техбудпром» обліковувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму - 103 562, 72 грн., в тому числі - 100 158, 23 грн. сума податкового боргу за податковими зобов'язаннями та залишок несплаченої пені в сумі - 3 404, 49грн.

Проте, позивачем надано до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 50 500, 00 грн. ТОВ «Техбудпром», що підтверджується платіжним дорученням №22 від 23.03.2015 (міститься в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом (пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

У відповідності до вказаної норми відповідачу також нараховано пеню в розмірі 5 944,71 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача всього становить 55 602, 94 грн.

Заборгованість відповідачем в установлені законодавством терміни не сплачена.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями підпункту 59.4, пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано податкову вимогу №2537-25 від 05.06.2014, яка отримана відповідачем 16.01.2015, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що при наявності у суб'єкта господарювання податкового боргу зарахування сплачених коштів (в рахунок боргу) проводиться згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, а спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує факт наявності заборгованості та частково сплатив суму заборгованості.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості підприємства, про що податковим органом, у відповідності до статтей 71,72 Кодексу адміністративного судочинства України, надано достатньо доказів.

Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу у повному обсязі відповідачем не надано.

Керуючись статтями 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудпром» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути до бюджету грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудром» (код ЄДРПОУ 30949544) з розрахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбудром» податковий борг орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 49 658, 23 грн.

Стягнути до бюджету грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудром» (код ЄДРПОУ 30949544) з розрахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбудром» пеню за прострочення сплати податкового боргу у сумі 5 944, 71 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 23.06.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2