Постанова

від 13.08.2015 по справі 804/8539/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 р. Справа № 804/8539/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ ГРУП" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ ГРУП" (надалі - Відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВММ-Груп» (код ЄДРПОУ 37275740) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток у сумі 70427,00 грн. та з податку на додану вартість 176826,04 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Надав заперечення на адміністративний позов від 04.08.2014, в яких зазначено, що з боку відповідача відсутнє порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, оскільки несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування податків здійснено не з вини ТОВ "ВММ Груп", а з вини банківської установи. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ «ВММ ГРУП» взято на податковий облік як платник податків Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Станом на 19.06.2015 року по ТОВ „ВММ-Груп" рахується податковий борг з податку на прибуток в сумі 70427,00 грн. та з податку на додану вартість 176826,04 грн.

До ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська були надані Відповідачем наступні декларації:

· декларації з податку на прибуток від 26.02.15 №9081093347 на суму 70433,00грн (строк сплати - 11.03.15), поданої засобами електронного зв'язку;

· декларації з податку на додану вартість від 20.05.15 №9100948871 на суму 45141,00грн (строк сплати - 30.05.15), поданої засобами електронного зв'язку;

· декларації з податку на додану вартість від 21.04.15 №9074369441 на суму ' 57920,00грн (строк сплати - 30.04.15), поданої засобами електронного зв'язку;

· декларації з податку на додану вартість від 19.03.15 №9043183619 на суму 64263,00грн (строк сплати - 30.03.15), поданої засобами електронного зв'язку:

· декларації з податку на додану вартість від 19.02.15 №9018720574 на суму 12682,00грн (строк сплати - 02.03.15), поданої засобами електронного зв'язку.

З метою погашення податкового боргу підприємству ТОВ «ВММ-Груп» у встановленому порядку направлено податкову вимогу від 31.03.15 р. №374-23 на суму податкового боргу 12682,00 грн. та яка була вручена представнику 16.04.2015 року.

Судом також встановлено, що станом на 13.08.2015 року з вини банку податок на прибуток поступив до бюджету в повному обсязі із значним запізненням, ПДВ поступило до бюджету 75 983,00 грн., не поступило до Бюджету сума у розмірі 100 843,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За визначенням п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня, згідно п.п. 14.1.162 цієї ж статті, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з тим, відповідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зі змісту наведених понять вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВММ ГРУП» та Публічним акціонерним товариством Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії Дніпропетровського регіонального було укладено договір №52 на розрахунково-касове обслуговування від 27 грудня 2011 року. Згідно предмету договору (п.1) банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №260033449101 і поточний рахунок в іноземній валюті №260033449101 в валюті долар США (далі - Рахунки) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку в порядку та на умовах визначених договором.

Станом на 06.02.2015 року вихідний залишок по рахунку відповідача складав 610 454,05 грн, станом на 25.02. 015 року вихідний залишок - 599 507,54 грн.

Доданими до заперечення копіями платіжних доручень №№ 34-36, 40-54, 65, 67, 68 підтверджено та рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1857/15 від 28.04.2015 року встановлено, що відповідачем до обслуговуючого банку Філії "ДРУ" ПАТ "Банк" Фінанси та кредит" для сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень-травень 2015 року - декларації з податку на додану вартість від 19.02.2015 року №9018720574 (строк сплати - 02.03.2015 року) від 19.03.2015 року №9043183619 (строк сплати - 30.03.2015 року), від 21.04.2015 року №9074369441 (строк сплати - 30.04.2015 року), від 20.05.2015 року №9100948871 (строк сплати - 30.05.2015 року) та податку на прибуток за 2014 рік згідно до декларації з податку на прибуток від 26.02.15 року ( строк сплати - 11.03.2015 року ) №9081093347 були направлені вищезазначені платіжні доручення.

Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив вимоги ТОВ «ВММ- Груп» щодо Банку «Фінанси та кредит». Відкрито виконавче провадження, триває примусове виконання наказів господарського суду про зобов'язання банку виконати платіжні доручення Товариства, в тому числі за бюджетними платежами.

03.03.2015 , 30.04.2015 , 02.06.2015, 01.07.2015 відповідачем було направлено на адресу податкового органу листи, в яких повідомлялось, що платежі щодо узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток сплачено з наведенням реєстру платіжних доручень та додаванням копій самих платіжних доручень, про що вже зазначено вище, і зазначено, що несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування податків здійснено не з вини ТОВ "ВММ Груп", а з вини банківської установи, що підтверджується положеннями чинного законодавства та відповідними платіжними дорученнями.

Так, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно положень пп.129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів дозволяє погодитись із висновком податкового органу, що законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.

Отже, не зважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, приписи пп.129.3.1 п.129.3 та п.129.6 ст. 129 Податкового кодексу України при їх логічному тлумаченні покладають на платника податків обов'язок погасити суму основного зобов'язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом із тим, положення п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня, згідно пп. 14.1.162 цієї ж статті, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Зі змісту наведених понять вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.

У той же час, Кодекс не наводить визначення поняття «сплата», утім відповідно до п.5.3 ст. 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Положеннями п.22.4 ст.22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Системний аналіз викладеного, свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Таким чином, наведений підхід допускає відмінне трактування моменту виконання платником податків свого податкового обов'язку ніж той, що пропонують приписи пп.129.3.1 п.129.3 та п.129.6 ст. 129 Податкового кодексу України.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, а саме: ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 року у справі №810/5307/13-а.

Відтак, слід вказати на пп. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове законодавство ґрунтується на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Встановлення рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1857/15 від 28.04.2015 року факту направлення позивачем платіжних доручень з призначенням платежу «податок на прибуток» та з призначенням платежу «податок на додану вартість» за оскаржувані періоди дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на викладені вище обставини, зобов'язання ТОВ «ВММ Груп» з податку на прибуток в сумі 70427,00 грн та податку на додану вартість 176826,04 грн є сплаченими Товариством у повному обсязі, у зв'язку із чим у позивача були відсутні підстави для подання позову до суду щодо стягнення податку на прибуток у розмірі 70427,00грн. та ПДВ 176826,04 грн.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ ГРУП" про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ ГРУП" про стягнення коштів за податковим боргом - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1