13/83-09-2035
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2009 р. Справа № 13/83-09-2035
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петров М.С.
(склад суду змінювався згідно розпоряджень голови суду №103 від 28.07.2009р. та №128 від 17.08.2009р.)
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача –Коваль М.М. за довіреністю № 5/2872 від 14.11.08р.
/відповідач про час та місце проведення судового засідання повідомлений 7.08.09р. належним чином (див. повідомлення про вручення поштового відправлення №572587 від 04.08.09р.), заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності/
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арцизького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області
на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2009р.
по справі № 13/83-09-2035
за позовом Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області
до скаржника
про стягнення 6201 грн.
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2009р. Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області /далі –Татарбунарська райадміністрація/ звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Арцизького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області /далі –Арцизький райвідділ/ про стягнення з останнього збитків у сумі 6201 грн., заподіяних дорожньо–транспортною пригодою з правовим обґрунтуванням ст.ст. 1166,1187,1192 ЦК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2009р. (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі з підстав їх обґрунтованості та підтвердження належними доказами.
Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, Арцизький райвідділ звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2009р. скасувати та прийняти нове, яким залишити позов Татарбунарської райадміністрації без задоволення.
Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суму позову відповідач вважає не доведеною у встановленому законом порядку, а також апелянту не зрозуміло, з якої підстави відбулося визначення вартості матеріальної шкоди пошкодженого транспортного засобу.
У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, Татарбунарська райадміністрація просила залишити рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2009р. без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу Арцизького райвідділу –без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.11.2008р. о 08.50 год. на 19 км автодороги Одеса - Рені відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номер ВН 4670 АА, який належить Татарбунарській райдміністрації, під керуванням водія Стоянова В.Д., та транспортного засобу ВАЗ 21074, державний номер 1116, який належить Арцизькому райвідділу, під керуванням водія Бройко В.В., внаслідок якої автомобілю ВАЗ 21099, державний номер ВН 4670 АА завдано технічних пошкоджень.
01.12.2008р. на замовлення Татарбунарської райдміністрації було проведено експертне автотоварознавче дослідження з визначення суми матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля, вартість якого склала 550 грн. Позивач сплатив вартість проведення зазначеного дослідження, що підтверджується квитанцією № 53/9 від 08.12.2008р. Вартість ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ 21099 складає 5651 грн., а саме: вартість деталей, які підлягають заміні та матеріалів складає 1913 грн., вартість робіт з ремонту складає 3738 грн., що підтверджується наданими позивачем до суду накладними від 23.11.2008р. № 22, від 29.11.2008р. № 36, розрахунковими квитанціями від 23.11.2008р. № 595114, від 29.11.2008р. № 308041.
Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 16.01.2009р. у справі № 3-9346/08 Бройко В.В. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ним п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, місцевий господарський суд, на думку колегії, повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив вину водія відповідача у скоєні ДТП, вірно пославшись при цьому на норми ст. ст. 1166, 1178, 1187 ЦК України. Дані висновки місцевого господарського суду відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам та ґрунтуються на матеріалах справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність у встановленому законом порядку визначення вартості матеріальної шкоди пошкодженого транспортного засобу, то колегія зазначає, що відповідач жодного доказу на підтвердження своїх заперечень не надав та не спростував наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження проведення відновлювально-ремонтних робіт.
Таким чином, місцевий господарський суд, враховуючи приписи цивільного законодавства, дійшов вірного висновку про доведення позивачем складу правопорушення, а саме: факту спричинення йому шкоди, як власнику транспортного засобу; протиправність поведінки водія; розмір шкоди і причинний зв'язок між діями та шкодою, та про правильність притягнення відповідача до відповідальності за заподіяну його працівником шкоду під час виконання ним службових обов'язків.
За викладених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга Арцизького райвідділу не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2009 р. підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2009 року по справі № 13/83-09-2035 залишити без змін, а апеляційну скаргу Арцизького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області –без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4888143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Разюк Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні