Постанова

від 22.09.2009 по справі 21/133-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/133-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2009 р.                                                           Справа № 21/133-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  (доповідач) ,

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Гладир В.М.

відповідача -  Кулешів В.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП «Восток-Агромаш»ТОВ «Фірма «Восток», м. Харків (вх. № 2279 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.09 р. по справі № 21/133-09

за позовом ТОВ "Орбіта-Сервіс"  м. Кременчук

до Дочірнього підприємства "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" м. Харків

про  стягнення 33500,00 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 33500,00 грн. заборгованості та судові витрати, посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі сплатив вартість колінчатого валу, поставленого по видатковій накладній № РН-0000002 від 17.04.2006р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2009р. по справі                  № 21/133-09 (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33500,00 грн. основного боргу, 335,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а також надав додаткові пояснення до неї, в яких не погоджується з рішенням суду у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що поставка колінчатого валу відбувалась на підставі Договору № ДГ-0000062 від 06.04.2006р. та посилається на сплив строку позовної давності. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з наведеними відповідачем доводами, вважає  оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своєї позиції посилається на існування між сторонами по справі без договірних відносин, яким було присвоєно № ДГ-0000062, вважає, що надані ним до позовної заяви рахунок-фактура, видаткова накладна та бухгалтерська відомість розрахунків  до ДП "Восток -Агромаш" є підтвердженням боргу відповідача в розмірі 33500,00 грн за поставлену продукцію.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. розгляд справи відкладено та зобов”язано сторони надати додаткове письмове обґрунтування своєї позиції по справі, а саме, позивачу: надати докази (первинні документи) на підтвердження договірних відносин між сторонами за спірний період, обґрунтувати належними доказами, чому саме у видатковій накладній № РН-0000002 від 17.04.2006р. в якості підстави замовлення продукції зазначений Договір № ДГ-0000062 від 06.04.2006р.

Відповідача зобов'язано надати письмові пояснення та докази на підтвердження того, чи були між сторонами інші стосунки, ніж ті, що зазначені у позові; докази в підтвердження наявності договірних відносин за Договором № ДГ-0000062 від 06.04.2006р.; правові підстави перерахування коштів позивачу за рахунками-фактурами, зазначеними у платіжних дорученнях (належним чином засвідчені копії цих рахунків).; вказати, з якого періоду слід застосовувати строк позовної давності з правовою аргументацією; надати докази в підтвердження наведених сумнівів щодо підробки первинних документів; інші докази, які мають суттєве значення для справи.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції позивачем надані додаткові пояснення по справі з документальним обґрунтуванням, в яких він зазначив, що виписка документів на реалізацію товарів проводилась по програмі «ІС:Підприємство». За програмою,  при відсутності письмового договору з номером реєстрації, програма виставляє, по умовчанню, номер договору, у даному випадку №Дг-0000062 від 06.04.2006р., який і вказаний у видатковій накладній № РН-0000002 від 17.04.2006р. Крім того, позивач стверджує, що будь-яких письмових договорів між сторонами з визначенням термінів та строків оплати не укладалось, що підтверджується наданим позивачем документальним витягом та довідкою.

Відповідач вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. не виконав, не надав додаткових пояснень по справі та доказів наявності договірних відносин між сторонами по справі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2009р. –без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач   передав   відповідачеві колінчатий вал  31-04 С9 у кількості 75  штук  на  загальну суму  344999,7грн. по видатковій  накладній №РН-0000002 від 17.04.2006р., та виставив  відповідачеві  рахунок - фактуру  на оплату №СФ-0000006 від  17.04.2009р. на суму  344999,70грн.,  відповідачем   товар  було  прийнято  через свого  представника, що діяв  за довіреністю  ЯЛМ №693308 від  17.04.2006р., однак свої зобов'язання  щодо  оплати  товару, здійснив частково  в сумі  311 499,70грн., не оплаченим  залишився  товар  на суму  33500,0грн.

Оскільки сторонами  не визначено  строк  оплати  товару, позивачем пред”явлена вимога  на оплату  №12 від 27.02.2009р. в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України, яка згідно повідомленню про вручення поштового відправлення була вручена представнику відповідача 04.03.2009р. (а.с. 30-31).

Однак, вимог претензії позивача про сплату заборгованості за договором в семиденний строк відповідач не виконав, відповіді не надав.

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що вказана сума  боргу,  відповідачем не оспорювана, відповідач  не надав  суду  доказів погашення суми  боргу, а  також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, тому суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача 33500,0грн. основного боргу  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає.

Не приймаються колегією суддів до уваги доводи заявника апеляційної скарги про те, що відносини між позивачем та відповідачем виникли начебто з договору № 21/2006-П від 01.11.2006р., оскільки в порушення обов'язку доказування, який законодавчо покладений на сторони, відповідач не представив як суду першої так і апеляційної інстанції жодних доказів щодо існування договірних відносин між сторонами по справі за спірний період, не надав письмові пояснення та докази на підтвердження того, чи були між сторонами інші стосунки, ніж ті, що зазначені у позові; доказів в підтвердження наявності договірних відносин саме за Договором № ДГ-0000062 від 06.04.2006р., на який посилається відповідач; не навів інших правових підстав перерахування коштів позивачу за рахунками-фактурами, зазначеними у платіжних дорученнях, ніж ті, що є предметом позовних вимог по даній справі, а саме: оплата колінчатого валу по видатковій  накладній №РН-0000002 від 17.04.2006р.

Не змінюють обґрунтованих висновків господарського суду по суті спору твердження відповідача про сплив строку позовної давності по заявленим позовним вимогам, оскільки перебіг  позовної давності  є процесом   безперервним . Згідно   з вимогами ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності  переривається  вчиненням  особою, дії , що свідчить  про  визнання  нею свого  боргу  або  іншого обов'язку. Після   переривання  перебіг  позовної давності  починається  заново. Відповідачем   здійснювалась   оплата  колінчатого  валу  по  платіжним  дорученням  протягом   2006р. та 2007р. Оплата  колінчастого  валу   є визнанням  боргу відповідачем, що є дією, що перериває перебіг строку позовної давності.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. А частиною 5 даної статті передбачено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги. Перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідачем не доведено належними доказами існування між сторонами по справі договірних правовідносин, в той час як по закінченню семиденного терміну після отримання від позивача вимоги (претензії №12 від 27.02.2009р), він не здійснив остаточний розрахунок з позивачем, тому тільки з 11.03.2009р. право позивача на отримання оплати за поставлену продукцію за видатковою накладною № РН-0000002 від 17.04.2006р. є порушеним та починає спливати строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На думку колегії суддів, позивач обґрунтував та належним чином  довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від   08.07.2008 р. по справі № 21/133-09 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 526, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу ДП «Восток-Агромаш»ТОВ «Фірма «Восток», м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2009 р. по справі                  № 21/133-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 22 вересня 2009 року.                                                                                                                     

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді