Ухвала

від 19.08.2015 по справі 822/2170/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2170/15

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

19 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управаління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

публічне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд" звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.05.2015 форми "Р" №0002551705/590 та №0002522201/592.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 09 липня 2015 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" задовольнити частково, а саме скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 28.05.2015 форми "Р" №0002522201/592; в задоволені інших позовних вимог відмовив.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач порушує питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу аргументує тим, що оскаржене рішення не відповідає вимогам статті 159 КАС України, скільки прийняте судом з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Позивач скористався правом регламентованим статтею 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу. В своїх запереченнях (вх. №11551/15 від 19.08.2015) позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому без задоволення.

Сторони в судове засідання призначене на 19 серпня 2015 року не прибули, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. При цьому, від позивача надійшла заява (вх. №11552/15 від 19 серпня 2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження, при цьому, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом з матеріалів справи встановлено, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 форми "Р" №0002522201/592, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 354854,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 88714,00 грн., всього 443568,00 грн., стали висновки акту перевірки №1898/22-25-22-01/1269988 від 14.05.2015 року про порушення позивачем: п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198; п.201 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 374981 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем здійснено завищення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 354854,00 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: за грудень 2012 року в сумі 4404,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 162596,00 грн., за листопад 2014 року в сумі 187854,00 грн.; по операціях з придбання товарів та послуг у наступних контрагентів:. ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" (ідентифікаційний код 36016774), придбання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а саме - цегли, щебеню, піску, гравію, керамзиту, відсіву; та послуг (послуги з ремонту ТП-415) на суму ПДВ 24531,00 грн. та ТОВ БК "Євробуд", (ідентифікаційний код 38866277), придбання послуг, а саме - виконання будівельно-монтажних робіт (будівництво за адресою: м. Хмельницький, вул. П. Мирного, 29/1 (секція 1) та м. Хмельницький, вул. Чорновола, 176/1) на суму ПДВ 350450,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами проведені відповідно до вимог чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закон № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що наданими позивачем первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем, ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" і ТОВ БК "Євробуд", а саме: прослідковується рух активів між підприємствами-контрагентами, що мало наслідком зміну майнового стану позивача. Придбання позивачем у ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" будівельних матеріалів, а також придбання у ТОВ БК "Євробуд" виконаних робіт на будівельних об'єктах, на яких позивач залучив субпідрядну організацію, свідчить про зв'язок між фактом придбання товарів та послуг та господарською діяльністю ПАТ "Фірма "Хмельницькбуд".

Власне, на підтвердження правомірності включення сум до податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД", під час перевірки відповідачу надано: податкову накладну №12 від 17.12.2012 на суму ПДВ 4404,00 грн.; реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2012 року; видаткову накладну №РН-0000059 від 17.12.2012; та банківські виписки на підтвердження перерахування коштів за придбаний товар ( будівельні матеріали).

На підтвердження використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності позивачем надано суду: акти виконаних робіт за грудень 2012 року та червень 2013 року про виконання будівельних робіт в гаражному масиві та 160-квартирному житловому будинку ( після внесення змін на 73 - квартирний житловий будинок), деклараціями про готовність об`єкта до експлуатації від 01.07.2013 та від 24.01.2014.

На підтвердження правомірності включення сум до податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ БК "Євробуд" під час перевірки відповідачу надано: податкові накладні №150 від 29.09.2014 на суму ПДВ 162596,00 грн., №80 від 28.11.2014 на суму ПДВ 187854,00 грн.; реєстри отриманих податкових накладних за вересень 2014 року та листопад 2014 року; акти виконаних будівельних робіт (за вересень 2014 року - будівельні роботи по вул. П. Мирного, 29/1) на суму 975576,00 грн., в т.ч. ПДВ 162596,00 грн., (за листопад 2014 року - будівельні роботи по вул. Чорновола, 176/1) на суму 812443,00 грн., в т.ч. ПДВ 135407,00 грн., (за листопад 2014 року - будівельні роботи по вул. Чорновола, 176/1) на суму 219315,00 грн., в т.ч. ПДВ 36552,00 грн., (за листопад 2014 року - будівельні роботи по вул. Чорновола, 176/1) на суму 95367 грн., в т.ч. ПДВ 15894 грн.; договір субпідряду №СП-17/14 від 03.11.2014 року на виконання частини будівельно-монтажних робіт з добудови 80 квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 176/1; договір субпідряду №СП-050314 від 05.03.2014 року, на виконання частини будівельно-монтажних робіт з добудови житлового будинку по вул. П. Мирного, 29/1 в м. Хмельницькому (секція 1); банківські виписки №1338 від 29.09.2014 року, №1533 від 28.11.2014 року, договори на відшкодування витрат на добудову будинку №1/89-13 від 09.12.2013 року та №П-08/14 від 15.08.2014 року, акти прийому-передачі майнових прав.

Належним чином завірені копії вказаних первинних документів містяться в матеріалах справи, чинність вищезазначених договорів на виконання робіт відповідачем не спростована, первина документація, відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Твердження податкового органу про відсутність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами з підстав відсутності у вказаних підприємствах найманих працівників, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції судом першої інстанції правильно не взяті до уваги, оскільки здійснення будівельних робіт, а тим більше господарських операцій з продажу будівельних матеріалів, може здійснюватись не лише власними, а й залученими силами. Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти яким чином здійснювались роботи, оскільки кінцевою метою є факт виконання таких робіт, обсяги та їх якість або факт отримання товарів та використання їх у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується також з висновком суду першої інстанції про те, що твердження ДПІ у м. Хмельницькому про те, що позивач не мав права формувати податковий кредит з ПДВ по операціях з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД", із посиланням на матеріали порушеної в червні 2011 року кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків ТОВ "Радіосистеми" (контрагентом якого також було ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД"), з тих підстав, що особа, яка вказана у видаткових накладних, виданих ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" - ОСОБА_3, у вказаному підприємстві не працював, у справі, що розглядається не свідчать про безтоварність господарської операції, яка відбулась між позивачем та вказаним контрагентом в грудні 2012 року.

Таким чином, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надані необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним, ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" та ТОВ БК "Євробуд", а податковий статус вказаних підприємств, як платників ПДВ та надані ними податкові накладні надають позивачу право на включення 354854,00 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.