Постанова

від 08.09.2009 по справі 18/65/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/65/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р. Справа № 18/65/09

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

 (Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 17.08.09 р. для розгляду справи № 18/65/09 колегію суддів у складі: Лавренюк О.Т, Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф. замінено на колегію суддів у складі: Петров М.С., Разюк Г.П., Колоколов С.І.)    

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Штокало О.В., довіреність №01/33-113 від 30.12.08 р.

від відповідача: Янчев М.С., довір. №101 від 07.09.09 р.

                             Трушніков М.М., довір. №102 від 07.09.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання „Тор”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.07.2009 року

по справі № 18/65/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва

до Закритого акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання „Тор”

про  стягнення 2935,21 грн.

                                                        В С Т А Н О В И В:

        28.05.09 р. ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ЗАТ НВО „Тор” про стягнення з останнього заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 2935,21 грн. відповідно до договору про постачання електричної енергії № 44/109 від 12.02.07 р. та графіку погашення заборгованості за вказану реактивну електроенергію.

      Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.07.09 р. (суддя Давченко Т.М.) позов ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” задоволено, з відповідача стягнуто 2935,21 грн. заборгованості, 102 грн. держмита, 312,5 грн. витрат на ІТЗ судового процесу з огляду на те, що позивач довів належними доказами наявність заборгованості відповідача за реактивну електричну енергію у сумі 2935,21 грн., а тому відповідно із ст.ст. 525, 526 ЦК з відповідача стягнуто вищезазначений борг.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду 1 інстанції, ЗАТ НВО „Тор” звернулося з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржене рішення, оскільки воно прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання від 02.07.09 р., що згідно ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.

Крім того, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд помилково стягнув з нього заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 2935,21 грн., оскільки вказана сума за реактивну електроенергію була нарахована позивачем ще у 2004 році і оспорювалася ЗАТ НВО „ТОР”, так як ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” безпідставно їх нарахувало та не навело будь-яких доказів на її підтвердження. За таких обставин ЗАТ НВО „ТОР” звертаючись до ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” із листом №156 від 21.11.08 р. про розстрочення заборгованості за спожиту електроенергії відповідно до акту про порушення Правил користування електричною енергією від 14.11.08 р. просило розстрочити лише 16822,64 грн. нарахованих за цим актом, про розстрочення інших сум у даному листі ЗАТ НВО „ТОР” не просило.

ЗАТ НВО „ТОР” також вказує на те, що після отримання листа ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” від 25.12.08 р. із графіком погашення заборгованості по акту від 14.11.08 р.  у сумі 16822,64 грн. та 4395,21 грн. за реактивну електроенергію, яка позивачем була нарахована до сплати ще у 2004 р., ЗАТ НВО „ТОР” направило 16.01.09 р. лист №4, в якому повідомило ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” про те, що не погоджується із графіком погашення заборгованості в частині реактивної електроенергії, оскільки ця сума оспорювалася ним ще у 2004 році і нічим не підтверджена ВАТ „ЕК Миколаївобленерго”. Крім того, якщо й існувала ця заборгованість, то по ній сплив строк позовної давності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення —без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

12.02.07р. між ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” (Постачальник) та ЗАТ НВО „Тор” (Споживач), укладено договір про постачання електричної енергії № 44/109 (Договір).

Згідно із п.9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.07 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В наявних матеріалах справи відсутні таки заяви сторін, тому договір є чинним.

Відповідно до умов вказаного Договору під час його виконання, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установлену порядку.

Згідно із п.1 Договору ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 120 кВА, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

31.05.07 р. сторонами Договору підписано додаток № 5 до договору, в якому сторони визначили порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який складено відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, погодженої НКРЕ, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.02 р. № 19, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.02.02. за № 93/6381. та згідно з п.17 якого кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок енергопостачальної організації  протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 25.12.08 р. №13/20-2829 ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” у відповідь на лист ЗАТ НВО „ТОР” №156 від 21.11.08 р. погодило останньому графік погашення заборгованості у загальній сумі 21217,85 грн., у тому числі за реактивну електроенергію у сумі 4395,21 грн., яка за твердженням позивача виникла ще у 2004 р., та 16822,64 грн. по акту №Є 7112 від 14.11.08 р. про порушення Правил КЕЕ.

В наявних матеріалах справи відсутній лист відповідача від 21.11.08 р., на підставі якого ВАТ „ЕК Миколаівобленерго” здійснило розстрочку оплати заборгованості відповідача і по якому можна встановити яку суму погодили обидві сторони, що підлягала розстрочці. Однак, суд 1інстанції всупереч вимогам ст.38 ГПК України не витребував цей лист у сторін. У зв'язку із цим апеляційний суд відповідно до ст.ст.38, 101 ГПК України прийняв цей лист від скаржника в якості додаткового доказу по даній справі.

З листа ЗАТ НВО „ТОР” №156 від 21.11.08 р. вбачається, що відповідач просив розстрочити сплату лише 16822,64 грн. боргу.

Таким чином, з врахуванням листів відповідача від 21.11.08 р. №156 та позивача від 25.12.08 р. №13/20-2829 судова колегія вважає, що обома сторонами погоджено графік погашення заборгованості лише в частині сплати  16822,64 грн. боргу. Часткова сплата відповідачем 30.12.08 р. та 14.01.09 р. 1460 грн. за реактивну електроенергію не може бути доказом погодження графіку погашення в частині реактивної електроенергії, оскільки листом від 16.01.09 р. №4 знову повідомило позивача, що не погоджується із боргом за реактивну електроенергію, оскільки вона ніякими доказами не підтверджена, а проведену оплату у сумі 1460 грн. просить зарахувати авансом по оплаті реактивної електроенергії на майбутнє. В судовому засіданні представники ЗАТ НВО „ТОР” пояснили, що часткова оплата реактивної електроенергії по графіку погашення була сплачена у зв'язку із тим, що ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” перед Новим 2009 роком в усній формі погрожувало відключити електроенергію, а вже 26.01.09 р. направило офіційного листа із погрозою про відключення електроенергії, що підтверджує доводи про погрози щодо відключення електроенергії перед Новим 2009 роком.

Судова колегія вважає, що сам факт існування даного спору свідчить про те, що сторонами не було узгоджено графік погашення 4395,21 грн. за реактивну електроенергію.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-яки докази взагалі про наявність боргу у сумі 4395,21 грн. за реактивну електроенергію, в той час як предметом доказування у даній справі є не тільки строк, у якій повинна бути погашена спірна заборгованість, а і наявність цієї заборгованості. Один графік погашення заборгованості при оспорюванні відповідачем наявності боргу за реактивну електроенергію не може бути належним та достатнім доказом для задоволення позову про стягнення боргу.

У зв'язку із цим судова колегія в судовому засіданні відповідно до ст.38,101 ГПК України витребувала від представника позивача докази, які б підтверджували наявність боргу відповідача за реактивну електроенергію (звіти про спожиту електроенергію, акти про порушення Правил КЕЕ за відповідний період, на підставі яких можна визначити спірну заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 4395,21 грн.), однак, представник позивача заявила, що такі докази вона не може надати у зв'язку із їх відсутністю. Таким чином, позивач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів належними доказами а ні сам факт існування боргу за реактивну електроенергію у сумі 4395,21 грн., а ні узгодження з відповідачем графіку погашення щодо розстрочення оплати за реактивну електроенергію.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково задовольнив позов ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” та стягнув з відповідача 2935,21 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо його неналежного повідомлення про час і місце судового засідання від 02.07.09 р., оскільки ухвала суду про призначення розгляду справи на 02.07.09 р. була направлена на адресу відповідача: м. Миколаїв, вул. В. Морська, 63, яка була вказана позивачем в позовній заяві, у договорі на постачання електричної енергії № 44/109 від 12.02.07 р. та яку він вказав і в апеляційній скарзі. Однак, вказана ухвала разом з поштовим повідомленням повернулась до господарського суду з відміткою пошти „ за строком зберігання”.

        Відповідно до ст. 87 ГПК України рішення та ухвали господарського суду розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь  в  судовому  процесі,  третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Із змісту вищенаведеної статті випливає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб  або  місця проживання фізичних  осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат  вибув",  "адресат  відсутній" і т.п., з урахуванням  конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників   судового   процесу   про  вчинення  цим  судом  певних процесуальних дій.

Вищенаведене свідчить про те, що ЗАТ НВО „Тор” не отримало вказану ухвалу господарського суду в результаті власної недбалості, тому судова колегія вважає, що місцевий господарський суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час і місце судового засідання (аналогічної позиції по аналогічним питанням щодо належного повідомлення сторін дотримується і ВГС України - інформаційний лист від 02.06.06 р. № 01-8/1228).

За вищенаведених обставин, апеляційна скарга ЗАТ НВО „Тор” підлягає  задоволенню з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови,  рішення господарського суду Миколаївської області від 02.07.09 р. слід скасувати, у позові ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” –відмовити.

Відповідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

         П О С Т А Н О В И Л А:

       1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання „Тор” задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.07.09 р. скасувати, у позові ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” відмовити.

      2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 94, п/р № 26002392418001 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 24789699) на користь Закритого акціонерного товариства науково-виробничого об'єднання „ТОР” (54017, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63, р/р 26001301430284 в МФ ПІБ, МФО 326438, код ЄДРПОУ 14308003) витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 51 грн. 00 коп.

      3.Видачу наказу за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

 Головуючий суддя                                           М.С. Петров

 Суддя                                                                 Г.П. Разюк

 Суддя                                                                 С.І. Колоколов