Рішення

від 09.08.2012 по справі 5019/853/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2012 р. Справа № 5019/853/12

Ускладі судді Заголдної Я.В.,

при секретарі судового засідання Бердій Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДМТ-ЦЕНТРВ»

до Приватного акціонерного товариства В«Здолбунів-ФармаціяВ»

про стягнення 9 098,48 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 дов.№22/06 від 22.06.2012р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ДМТ-ЦЕНТРВ» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства В«Здолбунів-ФармаціяВ» про стягнення 9 098, 48 грн.: з яких основна заборгованість в сумі 4 680,46 грн., 334,94 грн. пені , три проценти річних від простроченої суми в розмірі 33,08 грн., та 4 050,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 28 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/853/12, розгляд якої було призначено на 03 липня 2012 року.

Ухвалою від 03.07.12 року розгляд справи відкладено на 30.07.12 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою від 30.07.12 року розгляд справи відкладено на 09.08.12 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

В судовому засіданні 09.08.12 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі в судових засіданнях не приймав. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМТ-ЦЕНТР" (Позивач) та Приватним акціонерним товариством В«Здолбунів-ФармаціяВ» (Відповідач) 26 липня 2011 року було укладено договір поставки товарів медичного призначення № 1237.

Згідно п. 1.1 цього Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари медичного призначення в асортименті ( далі Товар), а Покупець прийняти та оплатити отриманий Товар за ціною та у терміни, що визначений цим Договором (а.с.17).

Позивачем виконано зобов'язання, згідно умов Договору - поставлено на протязі 2011- 2012 року товар на загальну суму 4 680,46 грн., що підтверджується видатковими накладними: №98315 від 09.08.2011 р. на суму 324,12 грн., №98306/ВО від 09.08.2011 р. на суму 1650,85 грн., №100172/ВО від 23.08.2011 р. на суму 381,13 грн., №103429/ВО від 29.09.2011 р. на суму 824,58 грн., №115032 від 21.12.2011 р. на суму 384,48 грн., №115028/ВО від 23.12.2011 р. на суму 996,70 грн., №116774/ВО від 04.01.2012 р. на суму 118,60грн. (а.с.18-24).

Пунктом п. 4.3. Договору передбачено, що в разі, якщо покупець сам здійснює доставку Товару на свій склад, в обов'язки Продавця входить передача Товару в розпорядження Покупця на своєму складі разом з усіма супровідними та комерційними документами у відношенні даної партії Товару.

Згідно зазначених вище накладних, товар у відповідності до них отриманий уповноваженою особою Покупця. Жодних зауважень щодо кількості та якості поставленого товару збоку вказаної особи не було, що засвідчено представниками (уповноваженими особами) обох сторін а також печаткою ТОВ «ДМТ-ЦЕНТР" (Позивач) та печаткою ПАТ В«Здолбунів-ФармаціяВ» (Відповідач).

Відповідно до пунктів 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3. Договору, Покупець здійснює 100 - відсоткову передоплату товару. За домовленістю з Продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі Покупець може взяти товар з відстрочкою в оплаті до 45 календарних днів. Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту його продажу Покупцем третім особам.

Відповідно до п. 3.8. Договору, при умові оплати Товару передбаченої п.3.3.3. Договору Покупець зобов'язаний надавати Продавцю Звіт про хід реалізації Товару або Акт звірки щотижня. Сторони домовились, що ненадання Продавцю Вказаного звіту в зазначений термін свідчить про повну реалізацію Покупцем товару, що в свою чергу, тягне за собою обов'язок Покупця сплатити за Товар протягом передбаченого строку.

В будь-якому випадку, умови оплати кожної партії товару, згідно з п. 3.3. Договору вказуються у замовленні Покупця та накладній Продавця.

Судом встановлено, що останній строк оплати наведений в накладних продавця і погоджений покупцем 03.02.2012 року.(а.с.24).

Таким чином, згідно зазначених умов Договору, термін оплати поставки Товару сплив 03.02.2012 року. Водночас, в порушення умов Договору оплата поставленого Товару не була здійснена Відповідачем. Повернення товару Відповідачем також не здійснювалось.

04.05.12 року ТОВ «ДМТ-ЦЕНТР" (Позивач) надіслано до ПАТ В«Здолбунів-ФармаціяВ» (Відповідач) два примірники Акту звірки з вимогою про їх підписання. Відповідач ОСОБА_2 звірки не підписав. Таким чином Відповідач не визнав борг перед Позивачем.(а.с.26).

Відповідач зобов'язався оплатити товар, але не виконав зазначені в умовах пп. 1.1, 4.1 Договору поставки - до цього часу оплата за вищезазначені партії товару не проведено.

На адресу відповідача надсилалось досудове попередження вих. № 11 від 26.03.2012 року з вимогою про погашення боргу, яка залишена без відповіді.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовною заявою розмір, основної заборгованості відповідача становить в сумі 4 680,46 грн.

На підставі ст. 530 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 4 680,46 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 4 680,46 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 680,46 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. Договору поставки сторони погодили, що у разі порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0.5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені ґрунтється на законі (ст. 549 Цивільного кодексу України) та умовах договору, а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення пені за прострочення платежу підлягають задоволенню в сумі 334,94 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 33,08 грн.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 33,08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, вимоги позивача про стягнення адвокатських витрат, також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється, тільки на осіб, які є адвокатами.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ В«ДМТ-ЦЕНТРВ» та ТОВ В«Центр Конфліктології і ПраваВ» укладено договір №45/Ю від 27 квітня 2009 року про надання юридичної допомоги (а.с.30).

ТОВ В«Центр Конфліктології і ПраваВ» (Довіритель), в особі заступника директора ОСОБА_3, на підставі Договору про надання юридичних послуг № 45-ю від 27 квітня 2009 р. укладеного між ТОВ В«ЦКПВ» та ТОВ В«ДМТ-ЦЕНТРВ» у відповідності до п.2 даного Договору уповноважив дорученням № 02-45-ю від 28.04.12 року адвоката (Повірений) ОСОБА_4 надати від імені Довірителя юридичні, консультаційні та інші послуги, що визначені Договором про надання юридичних послуг № 45-ю від 27 квітня 2009 року.(а.с.32).

Згідно з п.8.1.1 даного договору, ціна одного робочого часу Повіреного, який є фіксованим, і визначається за нормативами які розроблені Повіреним і погоджені з Довірителем. За дорученням № 45-ю заплановано 13 годин по тарифу - 450 грн. за 1 годину. Попередня оплата послуг Повіреного: 4050 гривень за 9 годин (відкриття справи, ознайомлення з документами, інші підготовчі дії, складання та подання позовної заяви щодо стягнення заборгованості) що підтверджується актом здачі -прийняття робіт № ОУ- 0000112 та банківською випискою на оплату послуг згідно договору № 45-ю.(а.с.33-34).

Отже, вимогу позивача щодо стягнення 4 050,00 грн. витрат на адвокатські послуги, слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 680,46 грн. основного боргу, пені у розмірі 334,94 грн., 3% річних 33,08 грн., та 4 050,00 грн. за адвокатські послуги обґрунтовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору, зокрема, повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 вищезазначеної статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, -повністю (частина 1 статті 7 Закону України В«Про судовий збірВ» ).

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМТ-Центр" звернулося до суду із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Здолбунів-Фармація" 9 098 грн. 48 коп., позивач на підставі вищезазначеної норми мав сплатити судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Водночас з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 08 травня 2012 року № 6060 вбачається, що за подачу даної позовної заяви позивач перерахував до Державного бюджету України 1 641 грн. 00 коп. судового збору.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що переплачену суму судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп. слід повернути позивачу.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 7 Закону України В«Про судовий збірВ» , суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«Здолбунів-ФармаціяВ» (35705, Рівненська область, Здолбунівський р-н, м. Здолбунів, вул.. Незалежності 42, ЄДРПОУ 01979262, р/р 22002136895, МФО 33391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДМТ-ЦЕНТРВ» (01010, м.Київ, вул. Січневого Повстання, буд.3, к.197, ЄДРПОУ 34529098, р/р 26002052602598 в філії В«Розрахунковий центрВ» Приватбанку, МФО 320649) 4 680,46 грн. основного боргу; 334,94 грн. пені; 33,08 грн. 3% річних; 4 050,00 грн. за адвокатські послуги та 1 609,50 грн. судовий збір.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю В«ДМТ-ЦЕНТРВ» (01010, м.Київ, вул. Січневого Повстання, буд.3, к.197, ЄДРПОУ 34529098, р/р 26002052602598 в філії В«Розрахунковий центрВ» Приватбанку, МФО 320649) з Державного бюджету України 31 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.08.2012 р.

Суддя Заголдна Я.В.