Постанова

від 08.09.2009 по справі 49/227-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/227-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2009 р.                                                           Справа № 49/227-08  

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

                                       головуючий суддя Лакіза В.В.,

                         суддя-доповідач Пуль О.А.,суддя Білоусова Я.О.,

при секретарі –Сємєровій М.С.,

за участю представників сторін :

прокурора- Гавриленко О.В. ( посвідчення № 178 від 23.08.2007 р.),

1-го позивача –не з'явився,

2-го позивача- представника Танчик Н.В. за довіреністю № 38-3746/318 юр від 09.10.2008 р.,

відповідача –директора Глинько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2370х/2-6) відповідача Приватного малого підприємства «Десо», м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2009 р. по справі № 49/227-08,

за позовом -  прокурора м. Харкова в інтересах Харківської міської ради в особі Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м.Харків,

до відповідача- Приватного малого підприємства «Десо», м.Харків, код 14069337,

про стягнення 10814,19 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2009 р. (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги прокурора м. Харкова в інтересах  Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»задоволено. Стягнуто з ПМП фірми «Десо»на користь КП «Харківські теплові мережі»вартість безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 10674,65, суму боргу за неналежне виконання договірних зобов'язань в розмірі 132,96 грн., інфляційні в сумі 5,59 грн. та 3% річних в сумі 0,99 грн. Стягнуто з ПМП «Десо»на користь Держбюджету України 108,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ПМП «Десо»з рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2009 р. по справі № 49/227-08 не погодився, звернувся з до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким припинити провадження у  даній справі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. На його думку, позивач звертаючись з позовом, пропустив строк позовної давності. КП «Харківські теплові мережі»було відомо про знаходження ПМП фірми «Десо»в приміщенні за адресою: м.Харків, вул. Дарвіна,35, що підтверджується актом обстеження приміщення за № 111/01-02 від 21.05.2002 р., а тому відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг позовної давності згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто відповідно до доданих до позовної заяви документів, позивач про порушення свого права знав у 2002 році, відтак в цей період і розпочався перебіг строку позовної давності.

Окрім того, відповідно до статті 29.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житлово –комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. ПМП фірма «Десо» не є власником чи балансоутримувачем приміщення. Отже КП «Харківські теплові мережі»повинно було само підготувати та надати ПМП  фірмі «Десо»договір про постачання теплової енергії. Доказів про підготовку і запропонування укласти такий договір з 2001 року ( на момент укладання договору оренди між ПМП фірмою «Десо»та Управлінням комунального майна м. Харкова) позивач суду не надав. Також позивач не надав доказів, які підтверджували б прийняття своєчасних заходів по запобіганню заборгованості в межах загального строку позовної давності і не вказав причин не звернення до суду з позовом про спонукання ПМП фірму «Десо»до укладання договору.  Вимога з боку КП «Харківські теплові мережі», що фірма «Десо» нібито повинна з 2001 року спонукати Комунальне підприємство на укладання паралельного договору з ОВО «Харківтеплокомуненерго»(а тільки ця організація затверджена з боку Управління комунального майна як поставщика послуг по теплопостачанню при укладанні договору № 17 від 29.10.2001 року) є, на думку апелянта, безпідставною.

Не погоджується апелянт і з тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції узяв за основу листи начальника КЖЕП-4 як за факт подачі опалення відповідачу, оскільки вищезазначені листи, на його думку, не можна вважати належними та допустимими доказами щодо отримання обсягу спожитої відповідачем теплової енергії, оскільки такі листи свідчать тільки про факт включення та виключення системи опалення в двоповерховому будинку за адресою м. Харків, вул. Дарвіна,35, а не отримання відповідачем в орендованому приміщенні теплової енергії в обсязі 90,5 Г/кал. Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Однак, у своєму рішенні від 17.07.2009 р. суд безпідставно врахував тільки максимальне навантаження, а не фактично отриману теплову енергію.

Прокурор та позивач надали відзиви на апеляційну скаргу відповідача, вважають рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду від 17.07.2009 р. по даній справі –без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах Харківської міської ради в особі Комунального підприємства  (надалі КП) «Харківські теплові мережі»до Приватного малого підприємства ( надалі- ПМП «Десо») про стягнення 10814,19 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за період з листопада 2001 року по березень 2007 року.

В подальшому КП «Харківські теплові мережі»додатково просило стягнути заборгованість і за квітень 2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.04.2008 р. в позові відмовлено ( а.с.128-131 т.1).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 р. рішення господарського суду Харківської області скасовано в частині відмови  у позові щодо стягнення боргу в сумі 132,96 грн., 0,99  грн. річних та 5,59 грн. інфляційних та прийнято нове, яким стягнуто з ПМП «Десо»борг в сумі 132,96 грн., 3% річних в сумі 0,99 грн., інфляційних в сумі 5,59 грн. на користь КП «Харківські теплові мережі»В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2008 р. залишено без змін ( а.с. 128-133 т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 року рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 р. у  даній справі скасовано, а справу передано до суду першої інстанції ( а.с. 169-171 т.2).

При цьому, Вищий господарський суд України звернув увагу попередніх судів на те, що докази того, що відповідач у визначеному Законом України «Про теплопостачання»порядку відключався від опалювальної системи в житловому будинку по вул. .Дарвіна, 35 м. Харкова, яка є єдиною, (тобто не споживав поставлену позивачем теплову енергію) у спірний період в матеріалах справи відсутні. Окрім того, судами не було досліджено, з яких причин відповідачем  не виконано умови пункту 4.7 договору оренди від 29.10.2001 р., про   зобов'язання відповідача в місячний термін з моменту укладання цього договору укласти договори на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням орендованого приміщення, в тому числі і з енерегопостачальною організацією.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Харківської області позовні вимоги задоволено повністю ( а.с. 12-15 т.4).

Колегія суддів погоджується з таким рішенням місцевого суду, виходячи із наступного.

Між відповідачем та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради  укладено договір № 917 від 29.10.2001 р. оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Дарвіна,35, літ.А-2 у м. Харкові ( а.с.10-13 т.1).

Пунктом 4.7 вказаного договору передбачено, що в мясячний термін з моменту укладання цього договору орендар ( відповідач по справі) зобов'язується укласти і надати Орендодавцю  (Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради) договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утриманням будівлі орендованого приміщення , зокрема з ОВО «Харківтеплоенерго»- вул. Доброходова,11.

Договір оренди № 917 від 29.10.2001 р. є діючим.

Відповідач свої обов'язки згідно Договору оренди щодо укладання договору на постачання теплової енергії в період опалювальних сезонів 2001-2007 р.р. не виконав, доказів укладання договору не надав.

01.04.2007 р. між сторонами: КП «Харківські теплові мережі і ПМП фірмою «Десо»було укладено тимчасовий договір № 10824 про постачання теплової енергії ( а.с. 75-77 т.1).

Пунктом 1.1 вказаного тимчасового договору передбачено, що КП «Харківські теплові мережі»зобов'язується постачати відповідачеві ( ПМП фірмі «Десо»теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п.2.1 договору, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

У відповідності до пункту 6.3 договору  відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити 2-му позивачу вартість зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Відповідно до додатків до договору сторонами узгоджена схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача, обсяги постачання теплової енергії (а.с.78 т.1).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, позивач виконав свої зобов'язання за умовами договору, відпустив теплову енергію відповідно до умов договору та додатків до нього, що підтверджується актами включення та виключення теплової енергії, наданих до матеріалів справи (а.с.43-55 т.1).

Відповідач свої обов'язки щодо сплати коштів за отриману теплову енергію не виконав, кошти в повному обсязі не перерахував, в зв'язку з чим заборгованість за квітень 2007 року складає 132,96 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказана заборгованість обґрунтована доданими до матеріалів справи документами і тому в цій частині боргу за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 132,96 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем інфляційні в сумі 5,59 грн. та 3% річних в сумі 0,99 грн. відповідають вказаній вище нормі Цивільного Кодексу України, у зв'язку з чим колегія суддів також погоджується в цій частині з висновком місцевого суду про їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо заборгованості відповідача за безпідставно спожиту теплову енергію за період з листопада по березень 2007 року, то колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як встановлено судом, опалювальна система в житловому будинку по вул. Дарвіна,35, є єдиною. КП «Харківські теплові мережі»на підставі розпоряджень про початок опалювального сезону здійснювало постачання теплової енергії у даний житловий будинок у опалювальних сезонах 2001-2002, 2002-20003, 2003-2004, 2004-2005, 2005-2006, 2006-2007 роках. Факт подачі опалення у житловий будинок та також у приміщення відповідача у опалювальні сезони за вказані роки підтверджується листами начальника КЖЄП -4, які є у матеріалах справи. Сума вартості безпідставно спожитої енергії визначена згідно з «Тимчасовими правилами обліку відпуску та споживання теплової енергії», затвердженими і введеними в дію наказом Держкомітету України з житлово - комунального господарства та Міністерства енергетики і електрифікації України № 57/112 від 01.07.1996 р.

Згідно розрахунку позивача сума вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з листопада 2001 року до березня 2007 року складає 10674,65 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надано доказів того, що він у визначеному Законом України «Про теплопостачання»порядку відключався від системи опалення, не споживав поставлену КП «Харківські теплові мережі»теплову енергію в період з листопада 2001 року по березень 2007 року. Не надано доказів належного виконання пункту 4.7 договору оренди № 917 від 29.10.2001 р. щодо укладання договору на оплату експлуатаційних витрат, що пов'язані з поточним утриманням орендованого приміщення з енергопостачальною організацією і доказів того, що ПМП фірмою «Десо»сплачувались комунальні послуги за спірний період.

За таких обставин, колегія суддів і в цій частині оскаржуваного судового рішення  погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Комунального підприємства і стягнення з відповідача на користь 2-го позивача  10674,65 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

Посилання відповідача  на сплив строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію за вказаний вище період та такі ствердження спростовуються чинним законодавством та матеріалами справи.

Так, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог п.3.2.19 тимчасового договору  від 01.04.2007 р.           № 10824 на постачання теплової енергії відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії до укладення договору з моменту виникнення права користування приміщенням у сумі, розрахованої позивачем. При цьому, належних доказів розірвання або внесення зміни, або виключення за домовленістю сторін цього пункту  договору як того вимагає п. 8.1. зазначеного договору  суду сторонами не надано. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Як свідчать матеріали справи  позивачем на адресу відповідача була направлена вимога –доручення № 17400-6388 від 15.05.2007 р. щодо сплати 10674,65 грн., яку відповідач отримав 08.06.2007 р. Останній у семиденний термін кошти не перерахував. Перебіг  терміну позовної давності починається через сім днів з моменту надсилання КП «Харківські теплові мережі», тобто з 15.05.2007р., а з позовом Прокурор м. Харкова до господарського суду звернувся  27.11.2007 р.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2009 року по справі № 49/227-08 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального суду України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства фірми «Десо»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2009 року по справі № 49/227-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.                

Повний текст постанови підписано 07 вересня 2009 року.

Головуючий суддя                                              Лакіза В.В.

                       суддя                                              Білоусова Я.О.

                       суддя                                             Пуль О.А.