Постанова

від 25.08.2009 по справі 33/68-09-1963

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/68-09-1963

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 33/68-09-1963

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

(склад суду змінювався згідно розпоряджень голови суду №103 від 28.07.2009р. та №128 від 17.08.2009р.)

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача –Амірханової О.Н. за довіреністю від 14.03.09р.,

від відповідача –Денисенко Л.М. за довіреністю № 19/19/08 від 20.10.08р.,

Почтарука В.Є. за довіреністю № 32/07/09 від 08.07.09р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства /далі –ПП/ „Кабаре-Лідер”, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від „21” липня 2009р.

по справі № 33/68-09-1963

за позовом скаржника

до товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента”, м. Одеса

про розірвання договору фінансового лізингу обладнання № 07/03/08-Л від 10.04.2008 року

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2009 року ПП „Кабаре-Лідер” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” про розірвання договору фінансового лізингу обладнання №07/03/08-Л від 10.04.2008р., укладеного між сторонами у справі, з посиланням на вимоги ст. ст.509,526,610,629,678,652,768,784 ЦК України, ст.ст. 193,198,230,231 ГК України та ст. 2 Закону України „Про фінансовий лізинг”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2009р. (суддя Мазур Т.Д.) в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав необґрунтованості та недоведеності позову.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням господарського суду, ПП „Кабаре-Лідер” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2009р. та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції:

- не застосував до спірних правовідносин вимоги ч.2 ст. 662 та ч. 2 ст. 666 ЦК України, згідно яких якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Крім того, апелянт стверджує, що в порушення Наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні” №28 від 01.02.2005р., відповідачем не були передані сертифікати відповідності та технічні паспорти на предмет лізингу;

- взяв до уваги те, що в порушення вимог ст.ст. 11, 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на момент підписання договору фінансового лізингу обладнання №07/03/08-Л та до теперішнього часу не були надані документи щодо проведення метрологічної атестації;

- не прийняв до уваги акт та припис державного метрологічного нагляду від 14.05.2008р. та від 14.05.2008р., в яких було зафіксовано невідповідність обладнання сертифікату відповідності і заборонено використовувати його.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” спростовувало доводи апеляційної скарги, наполягало на залишенні оскаржуваного рішення від 21.07.2009р. без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

На підставі матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ПП „Кабаре - Лідер” звернулося до ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” з заявкою (анкетою) на отримання в лізинг торгівельно - роздавальних апаратів Віаnchi моделі „Роlaris” 952, в кількості 15 одиниць, продавцем вказаного обладнання виступило ТОВ „ЄВРОВЕНДІНГ”.

На підставі вказаної заявки (анкети) лізингоодержувача між ТОВ „ЄВРОВЕНДІНГ” та ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” був укладений договір купівлі продажу № 02/04/08 від 10.04.2008року торгівельно - роздавальних апаратів Віаnchi моделі "Роlaris" 952 (серійні номери 07360602, 07360606, 07360607, 07360611, 07360613, 07360615, 07360616, 07360622, 07360623, 07360626, 07360634, 07360635, 07360637, 07360638, 07360598).

10.04.2008р. ПП „Кабаре-Лідер” (лізингоодержувач) та ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” (лізингодавець) уклали договір №07/03/08-Л фінансового лізингу обладнання, згідно умов п. 1.1 якого останній зобов'язується набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), найменування, модель, оцінка одиниці, кількість і загальна вартість, якої наведені в Специфікації (Додаток №1 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 встановлено, що відповідно до заявки лізингоодержувача, продавцем предмета лізингу є ТОВ "СВРОВЕНДІНГ" (Продавець), код ЄДРПОУ 35405408, місцезнаходження: Україна, 65101, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, будинок 5, корпус 1, кв. 108.

Загальна вартість Предмету лізингу складає 513 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 85 500,00 грн. (п. 1.3).

Згідно з п. 3.2.2, лізингоодержувач зобов'язаний у випадках та в строки передбачених законодавством України, за свій рахунок, зареєструвати предмет лізингу в відповідних органах реєстрації, а відповідно до п. 3.2.11 –одержати всі необхідні дозволи на експлуатацію предмета лізингу згідно чинного законодавства України.

Передача предмета лізингу лізингоодержувачу здійснюється до „11” квітня 2008 р., але не раніше дати зарахування предмета лізингу на баланс лзингодавця, оформлення всіх документів на предмет лізингу, необхідних для його нормальної експлуатації лізингоодержувачем, сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу та нульових лізингових платежів відповідно до Додатку №2 до договору (п.4.1).

Пунктом 4.2 вказаного договору, лізингоодержувач зобов'язаний в присутності Лізингодавця перевірити якість, комплектність та відповідність предмета лізингу умовам договору (в т.ч. відповідність предмету лізингу встановленим лізінгоодержувачем умовам та специфікаціям), що підтверджується в Актах прийому передачі. Акт прийому-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2008р. повноважними представниками обох сторін, складений акт приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, з якого вбачається що лізингодавець передає, а лізингоодержувач приймає торгівельно - роздавальні апарати Віаnchi моделі "Роlaris" 952 (серійні номери 07360602, 07360606, 07360607, 07360611, 07360613, 07360615, 07360616, 07360622, 07360623, 07360626, 07360634, 07360635, 07360637, 07360638, 07360598) у кількості 15 штук; приймання передача відбувається за адресою: м. Одеса, вул. Просьолочна, 10-А; загальна вартість предмету лізингу на момент укладання договору складає 513 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 85 500,00 грн.; предмет лізингу передано лізингоодержувачу у стані, який дозволяє його нормальну експлуатацію у відповідності до вказаного договору і цільового призначення предмета лізингу; предмет лізингу переданий у стані, який повністю відповідає гарантійним і технологічним вимогам виробника; предмет лізингу належним чином укомплектований, у справному технічному стані, без зовнішніх ушкоджень; зазначеним актом лізингоодержувач підтверджує отримання саме того предмета лізингу, який ним був замовлений відповідно до заявки та специфікації, і у зв'язку з цим у лізингоодержувача відсутні будь-які претензії до лізингодавця щодо отриманого предмета лізингу.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних  вимог з огляду на таке.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються вимогами ст. ст 806, 808 ЦК України, згідно яких за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Згідно наявного в матеріалах справи складеного у відповідності до пункту 4.5 договору акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, колегія приходить до висновку про добросовісне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором фінансового лізингу, оскільки на момент укладання договору фінансового лізингу обладнання та підписання акту приймання - передачі предмету лізингу у лізингоотримувача претензій щодо якості або комплектності предмету лізингу, в тому числі і технічної документації,  не було.

Висновок суду про те, що у ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента” було відсутнє зобов'язання проведення метрологічної атестації предмету лізингу  відповідає, як положенням п.п. 3.2.2, договору, згідно якого лізингоодержувач зобов'язаний у випадках та в строки передбачених законодавством України, за свій рахунок, зареєструвати предмет лізингу в відповідних органах реєстрації та умовам п. 3.2.11. згідно якого саме позивач зобов'язаний одержати всі необхідні дозволи на експлуатацію предмета лізингу згідно чинного законодавства України, так і вимогам ст.ст. 11, 28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”. Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Пунктом 7.1 договору фінансового лізингу передбачено, що сервісне обслуговування предмета лізингу протягом усього строку гарантії здійснюється представниками продавця (постачальника) по сервісному обслуговуванню за рахунок лізингоодержувача.

Таким чином, у випадку виявлення в процесі експлуатації скритих недоліків в предметі лізингу, позивач мав звертатись до продавця обладнання, а саме до ТОВ "СВРОВЕНДІНГ", а не пред'являти претензії до лізингодавця - ТОВ „Інвестиційно-лізингова компанія „Рента”. Отже суд першої інстанції вірно відзначив, що позивачем не надано доказів звернення безпосередньо до продавця предмету лізингу з вимогами, що випливають як з договору купівлі-продажу, так і з договору фінансового лізингу стосовно умов експлуатації і технологічного обслуговування, відтак обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

До того ж, колегія суддів критично оцінює в якості доказів наявності скритих недоліків в предметі лізингу акт та припис державного метрологічного нагляду від 14.05.2008р. та від 14.05.2008р., в яких на думку скаржника, було встановлено невідповідність обладнання сертифікату відповідності і заборонено використовувати їх і договір суборенди обладнання № Л-02/08 від 28.03.2008р., укладений між позивачем та ПП „Кабаре-Плюс”, згідно якого, як зазначає позивач, останньому передані в суборенду частина торгівельно - роздавальних апаратів Віаnchi моделі "Роlaris" 952, що отримані ПП „Кабаре - Лідер” від відповідача по справі за вищезазначеним договором фінансового лізингу №07/03/08-Л, оскільки по-перше, ані в акті ні в приписі державного метрологічного нагляду, ані в умовах договору суборенди обладнання № Л-02/08 від 28.03.2008р. не зазначені серійні номери саме тих торгівельно - роздавальних апаратів, що складають предмет лізингу та зазначені в специфікації до цього договору фінансового лізингу; по-друге, умовами п. 7.6 вищезазначеного договору фінансового лізингу №07/03/08-Л лізингоодержувач не має права без попереднього письмового дозволу лізингодавця передавати предмет лізингу в сублізинг, у найм (оренду) або іншим способом розпоряджатись предметом лізингу; по-третє, цими документами встановлена лише відсутність метрологічної атестації обладнання, а не його технічна непридатність.

Статтею 651 ЦК України встановлено, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Щодо підстав розірвання договору фінансового лізингу у зв'язку зі зміною курсу гривні до долара, що впливає на розмір лізингових платежів, то колегія вважає, що враховуючи заборону односторонньої зміни умов договору, а також беручи до уваги ту обставину, що сторони в добровільному порядку самі визначили в умовах договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США, відтак наведені позивачем обставини не можуть вважатися підставами для розірвання договору в розумінні ст. 651 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що господарський суд Одеської області ретельно з'ясував всі обставин справи, давши належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Тому, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2009р. слід залишити без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2009 року по справі № 33/68-09-1963 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства „Кабаре-Лідер” –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

Суддя                                                                                   М.С. Петров