Ухвала

від 23.09.2009 по справі 44/389-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/389-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

23 вересня 2009 р.                                                                                   № 44/389-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.

Заріцької А.О.

розглянувши касаційні скарги

1. ДПА  у м. Києві 2. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва

на постановувід 21.07.2009 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 44/389-б господарського суду м. Києва

за заявою ТОВ "А.А.Г.", м. Київ

доТОВ "Будівельна фірма "Дімбудінвест", м. Київ

пробанкрутство

ліквідаторКондра Є.Ю., м. Енергодар Запорізької областї

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Голосіївському районі м. КиєваШаліна С.І., довір.;

ліквідаторКондра Є.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2009 р. порушено провадження у справі № 44/389-б про банкрутство ТОВ "Будівельна фірма "Дімбудінвест" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 21.07.2009 р. (суддя Чеберяк П.П.) визнано відсутнього боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута та зобов'язано його вчинити певні дії.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПА у м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

У касаційній скарзі ДПА у м. Києві просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 21.07.2009 р. та закрити провадження у даній справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 52 Закону про банкрутство, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" та ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Вимоги касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва полягають у скасуванні вказаної постанови та направленні справи на новий розгляд. Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 52 Закону України про банкротство, ст. 19 Закону України "Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. ст. 36, 43 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.           

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться названим законом в залежність від положень процесуального закону.

Стаття 107 ГПК України передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Між тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (тобто особливостей процедури банкрутства).

Отже, в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).

Таким чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, касаційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть подавати тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Отже, податкові органи не віднесені чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Однак в матеріалах справи відсутні докази звернення ДПА в м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку.

Крім того, призначаючи до розгляду касаційні скарги, Вищий господарський суд України ухвалою від 19.08.2009 р. та ухвалою від 08.09.2009 р. зобов'язав заявників касаційних скарг надати докази набуття статусу учасників справи про банкрутство, зокрема докази заявлення грошових вимог до боржника.

Втім такі докази заявниками касаційних скарг надані суду не були.

Таким чином, заявники касаційних скарг не є учасниками справи про банкрутство, оскільки не звернулися з грошовими вимогами до боржника.

У зв'язку з чим вказані особи позбавлені можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційними скаргами неучасників такої справи не може бути здійснене, а тому підлягає припиненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 41, 80, 107, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити касаційне провадження за касаційними скаргами ДПА  у м. Києві та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 21.07.2009 р. у справі № 44/389-б.

           Головуючий                                                                              Б.М. Поляков  

          Судді                                                                                        В.М. Коваленко

                                                                                                                                А.О. Заріцька