Постанова

від 29.09.2009 по справі 7/83-09-1286

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/83-09-1286

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" вересня 2009 р. Справа № 7/83-09-1286

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:                      Єрмілова Г.А.

                                 Лашина В.В.

При секретарі:          Толок В.В.

За участю представників сторін:

Від АКБ СР „Укрсоцбанк” —Чоботар В.І., довіреність №02-04/297 від 02.06.09р.;

Від ТОВ “Торговий дім “Радіалка” –Грабар О.А., довіреність №4 від 30.04.09р.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.08.2009р. про відмову у прийнятті касаційної скарги

у справі № 7/83-09-1286

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Радіалка”

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2009р. за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Радіалка”(далі –ТОВ “Торговий дім “Радіалка”) на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було порушено провадження у справі про банкрутство зазначеного товариства у зв`язку з неспроможністю погасити кредиторську заборгованість у розмірі 257 852,24 грн.

          Постановою господарського суду Одеської області від 30.04.2009р. ТОВ “Торговий дім “Радіалка” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії цього товариства Василюк Т.В., припинені повноваження органів управління ТОВ “Торговий дім “Радіалка”, зобов`язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 25-31, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          З цією постановою АКБ “Укрсоцбанк” не погодився та 13 серпня 2009 року  звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

          Водночас, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2009 р. був затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено юридичну особу –ТОВ “Торговий дім “Радіалка”, кредиторську заборгованість банкрута вирішено списати як безнадійну, а вимоги, що залишилися незадоволеними –погашеними, повноваження ліквідатора банкрута та провадження у справі припинені.

          Крім цього, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2009р. (суддя Лепеха Г.А.) було відмовлено АКБ “Укрсоцбанк” у прийнятті касаційної скарги на постанову про визнання банкрутом від 30.04.2009р.

          Не погоджуючись з цією ухвалою, АКБ “Укрсоцбанк” звернувся з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки відмова в прийнятті касаційної скарги здійснена господарським судом всупереч ст. 109 ГПК України, якою чітко передбачено обов`язок місцевого господарського суду надіслати касаційну скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України у 5-денний строк з дня її надходження.

          Перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних під став.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі –Закон про банкрутство) не передбачено можливості оскарження постанови від 30.04.2009р., а дії АКБ “Укрсоцбанк” направлені в порушення ст. 22 ГПК України на затягування судового процесу. Крім цього, господарський суд зазначив, що у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про незалежність судової влади” від 13.06.2007р. № 8 та Інформаційного листа Верховного Суду України № 3.2.-2008 від 10.09.2008р. судам було рекомендовано відмовляти у прийнятті неправомірних апеляційних та касаційних скарг.

          Однак судова колегія вважає зроблені судом першої інстанції висновки такими, що не засновані на діючому законодавстві з огляду на таке.

          Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

          Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

          Згідно з ч. 2 і 3 ст. 6 цього Закону для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

          Виходячи зі змісту ст. 4-6 ГПК України перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами. Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України.

          Посилання місцевого господарського суду на Постанову Пленуму Верховного Суду України “Про незалежність судової влади” від 13.06.2007р. №8 та Інформаційний лист Верховного Суду України № 3.2.-2008 від 10.09.2008р., судова колегія вважає безпідставним, оскільки дані приписи мають рекомендований характер.

          Частиною 2 ст. 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          У відповідності до ч. 2 ст. 109 ГПК України місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

          Отже, чинний Господарський процесуальний кодекс не містить правових норм, за якими передбачається можливість місцевому господарському або апеляційному господарському суду вирішувати питання про прийняття або відмову в прийнятті касаційних скарг. Такі повноваження надані виключно Вищому господарському суду України й саме він у відповідності до ст. 111-5 ГПК України розглядає касаційну скаргу.

          За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 85,103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 13.08.2009 р. по справі  № 7/83-09-1286 про відмову у прийнятті касаційної скарги –скасувати.

Справу передати господарському суду Одеської області для виконання дій, передбачених ч. 2 ст. 109 ГПК України.

          Головуючий суддя                                                            Воронюк О.Л.

          Суддя                                                                                Єрмілов Г.А.

          Суддя                                                                                Лашин В.В.

          Постанова підписана 30.09.2009р.