Рішення

від 03.08.2015 по справі 183/7913/14

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7913/14

№ 2/183/1015/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільний позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Малишко» про відшкодування заподіяних збитків,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фермерського господарства «Малишко» про відшкодування заподіяних збитків, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь 6626,04 грн. заподіяних збитків за період 2014 - 2015 роки та 10000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 2008 року йому згідно з Державним актом серії ЯЕ №978279 належить земельна ділянка площею 4,050 га, кадастровий номер 1223285500-01-027-0464 з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Відповідач самовільно зайняв належну позивачу земельну ділянку, знищив межові знаки та тривалий час використовує її для своєї господарської діяльності. Письмові та усні звернення позивача до відповідача щодо повернення належного майна та відшкодування заподіяних збитків залишились без відповіді та задоволення. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року по справі № 2/183/527/14, з урахуванням рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Фермерське господарство «Малишко» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,050 гектари, кадастровий номер № 1223285500:01:027:0464. Стягнуто з Фермерського господарства «Малишко» на користь ОСОБА_1 заподіяні збитки в сумі 5305,08 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 600 грн. Після ухвалення рішення у справі відповідач позивачу земельну ділянку не повернув, продовжує використовувати земельну ділянку. Оскільки позивач протягом 2014 року не міг власноручно обробляти свою земельну ділянку, передати її в оренду, заподіяну відповідачем майнову шкоду оцінює у мінімальному розмірі орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2015 році. Моральну шкоду, що полягає в переживаннях та нервових зривах від тривалих спроб повернення належного йому майна, приниженні його людської гідності оцінює у 10000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідач та його представник заперечили проти позову, вказуючи, що спірна земельна ділянка, яку відповідача зобов`язано повернути позивачу та збитки, від використання якої відповідачем просить стягнути позивач не закріплена в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. При цьому сама ділянка, розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в єдиному земельному масиві на полі № 27 КАТП «Присамар'я», а межові знаки, якими були закріплені місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки № 464 площею 4,0500 гектари, кадастровий номер 1223285500:01:027:0464 в натурі (на місцевості) були знищені не з вини ФГ «Малишко». Означене позбавляє відповідача можливості повернути земельну ділянку, оскільки відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) можливе тільки за заяви власника, а не відповідача. Оскільки власник земельної ділянки - позивач станом на день звернення з позовом не відновив меж земельної ділянки № 464 площею 4,050 гектари, кадастровий номер 1223285500:01:027:0464 в натурі (на місцевості) та не закріпив їх межовими знаками, тобто не виконав своїх обов'язків як власник, використовує свою власність на шкоду власникам суміжних земельних ділянок і відповідачу - ФГ «Малишко». Означеними діями позивач перешкоджає виконанню судового рішення щодо передачі йому як власнику земельної ділянки та створює передумови для пред'явлення позовів до відповідача про відшкодування шкоди за користування його майном. Відсутність вини ФГ «Малишко» у знищенні межових знаків, якими закріплена спірна земельна ділянка, місцезнаходження земельної ділянки в єдиному земельному масиві на полі № 27, неможливість самостійно визначення меж спірної земельної ділянки відповідачем, відсутність у відповідача правових підстав для вчинення дій, спрямованих на відновлення меж земельної ділянки № 464, тривала у часі (з 2008 року) бездіяльність власника земельної ділянки по утриманню власного нерухомого майна, що виражається у відсутності закріплення меж земельної ділянки межовими знаками свідчать про відсутність вини відповідача у спричиненні шкоди позивачу. Крім того, земельна ділянка відповідачем протягом 2014 - 2015 років для отримання прибутку не використовувалась.

В судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 які підтвердили доводи відповідача щодо відсутності межових знаків на земельній ділянці позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.3ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 978279, виданого 19 червня 2008 року Новомосковською районною державною адміністрацією, ОСОБА_7 належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 4,050 гектари, кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Згідно акту відновлення меж земельної ділянки № 464 в натурі та передачі на зберігання межових знаків від 14 березня 2008 року на підставі угоди про поділ спадкового майна від 13 листопада 2003 року № 2-2262 відновлено на місцевості межі земельної ділянки (пай) № 464, загальною площею 4,0500 гектари, що перебуває у власності ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області

Земельна ділянка № 464 загальною площею 4,0500 гектари знаходиться на полі № 27 Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та у 2012 році та 2013 році використовувалась без належних правових підстав Фермерським господарством «Малишко».

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року, залишеним в цій частині рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року без змін, зобов'язано Фермерське господарство «Малишко» повернути позивачу земельну ділянку площею 4,050 гектари, кадастровий номер 1223285500:01:027:0464, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Доказів виконання рішення суду щодо повернення відповідачем позивачу спірної земельної ділянки суду не надано.

Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За положеннями ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

На підставі ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі, ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Статтею ст.60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалося вище, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року, залишеним в цій частині рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року без змін, зобов'язано Фермерське господарство «Малишко» повернути позивачу земельну ділянку площею 4,050 гектари, кадастровий номер 1223285500:01:027:0464 та встановлено користування відповідачем означеної земельної ділянки без належних правових підстав протягом 2012-2013 років.

Доказів виконання рішення суду, повернення позивачу спірної земельної ділянки у користування у 2014 році, використання належної позивачу земельної ділянки іншими особами матеріали справи не містять.

Посилання на відсутність встановлення меж земельної ділянки та на неможливість передачі позивачу земельної ділянки без встановлення саме позивачем межових знаків земельної ділянки суд не приймає до уваги, оскільки обов`язок виконання судового рішення, згідно наявних в справі матеріалів покладено на відповідача.

Визначаючи розмір збитків суд виходить з того, що згідно до п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 92\2002 від 02 лютого 2002 року, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), запроваджується в розмірі не менше 3% від визначеної згідно із законодавством вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Згідно витягу з технічної документації, нормативна оцінка земельної ділянки позивача у 2014 році становить 88 418 грн., таким чином орендна плата за 1 рік становить 2 652,54 грн. (88 418 Х 3%) і розмір збитків за 2014 рік становить 2652,54 грн.

При цьому, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту використання відповідачем земельної ділянки протягом 2015 року до його закінчення та враховуючи те, що в уточнених позовних вимогах розмір збитків за 2015 рік пов`язаний із платою за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначеною п.1 Указу Президента України № 92\2002 від 02 лютого 2002 року та надано витяг з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки позивача у 2015 році, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про стягнення з відповідача позивачу завданих збитків за 2015 рік, як такому, що заявлено передчасно та при визначенні розміру збитків керуватися відомостями щодо оцінки земельної ділянки, визначеної саме на той рік, в якому відбулось спричинення збитків (2014).

В зв'язку з наведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування завданих збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Стосовно відшкодування завданої моральної шкоди, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, яка заподіяла її.

У відповідності до ч.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обстави, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд приходить до переконання, що діями відповідача, які полягали в незаконному користуванні земельною ділянкою позивача протягом 2014 року позивачу спричинена моральна шкода. В той же час, враховуючи обставини справи, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір моральної шкоди повинен бути визначений в розмірі 200 грн., в зв'язку з чим, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Малишко» про відшкодування заподіяних збитків задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Малишко» (ЄДРПОУ 34550268) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заподіяні збитки в розмірі 2652,54 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 200,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн., а всього 3096 (три тисячі дев`яносто шість) грн. 14 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складено 07 серпня 2015 року

Суддя Д.О. Парфьонов