Постанова

від 30.09.2009 по справі 2а-4048/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м.

Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

30 вересня

2009 року

Справа №

2а-

3048/09/0870

09 год. 35

хв.

Запорізький

окружний адміністративний суд у складі

головуючого

судді  Каракуша С.М.

при

секретарі  Святенко О.В.

за участю

представника позивача Харламової О.О.

представника

відповідача Касьяненко М.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу                                

               за позовом:

Запорізького

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів   

                               до:

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Обен»

                                                                        про:

 стягнення суми адміністративно-господарських

санкцій та пені  

ВСТАНОВИВ:

       Запорізьке обласне відділення Фонду

соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до ТОВ

«Обен» з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій у

розмірі  5933 грн. 33 коп. та пені в сумі

87 грн. 69 коп., а всього 6108 грн.71 коп. В обґрунтування позовних вимог,

позивач вказав, що відповідач є юридичною особою, який використовує найману

працю працівників, отже за приписами Закону України «Про основи соціальної

захищеності інвалідів» повинен забезпечувати працевлаштування інвалідів в

установлених законодавством нормативах - у розмірі 4% середньооблікової

чисельності штатних працівників, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості

1 робочого місця. Відповідно до «Звіту про зайнятість та працевлаштування

інвалідів» (форма 10-ПІ річна-поштова), затвердженого наказом Мінпраці України

від 10.02.2007 № 42, наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних

працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 18 осіб,

таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу,

встановленого ч.1 ст.19 Закону, на Товаристві з обмеженою відповідальністю

«Обен» повинна складати 1 особу. Згідно відомостей, наданих відповідачем у

Звіті, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 осіб, у

зв'язку з чим, відповідачу було нараховано суму адміністративно-господарський

санкцій у розмірі середньорічної 

заробітної  плати на підприємстві,

що у грошовому вираженні склало 5933 грн. 33 коп. та пені в сумі 87 грн. 69

коп., а всього 6108 грн. 71 коп., яка обчислюється виходячи з 120 відсотків

річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати,

нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Зазначену суму

адміністративно-господарських санкцій та пені позивач просить стягнути з

відповідача у примусовому порядку, оскільки відповідач добровільно не виконує

обов'язок щодо сплати санкцій, чим порушує майнові інтереси держави.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у

повному обсязі,  просила їх задовольнити

та дала пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній

заяві.

26.08.2009 року представником подано 

заяву про уточнення до позовної заяви, відповідно до якої просить

стягнути з відповідача у загальній сумі 6021 грн. 20 коп., з них 5933 грн. 33

коп. - адміністративно-господарських санкцій та 87 грн. 69 коп. - сума пені.

Представник

відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні

позову відмовити у повному обсязі, посилаючись 

на те, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»

одним із обов'язків підприємств, установ та організацій, незалежно від форми

власності і господарювання, є працевлаштування 

визначеної місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами

відповідних рад кількості осіб, які потребують соціального захисту і не здатні

на рівних умовах  конкурувати на ринку

праці, таким чином працевлаштуванням 

зобов'язаний займатися позивач, відповідні органи виконавчої влади і

місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, вказуючи що за весь

час існування підприємства від вищевказаних суб'єктів  не поступило жодної конкретної пропозиції про

працевлаштування інвалідів та не направляли для працевлаштування інвалідів, у

зв'язку з чим відсутні підстави для застосування  адміністративно-господарських санкцій.

Вислухавши

пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та

перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає

задоволенню з наступних підстав.

 Спеціальним нормативно-правовим актом, що

регулює та визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і

гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами для участі в економічній,

політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов,

які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з

індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875 -ХІІ. 

Судом

встановлено, що ТОВ «Обен»  є юридичною

особою та відноситься до категорії суб'єктів підприємницької діяльності, яким,

відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць для забезпечення

працевлаштування інвалідів.

Відповідно

до приписів ст.19 зазначеного Закону, «для підприємств, установ, організацій, у

тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних

осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць

для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності

штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -

у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому

числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні

особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість

робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу,

встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При

розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення».

Як свідчать

дані звіту відповідача ф. 10-ПІ про зайнятість 

та працевлаштування інвалідів за 2008 р., середньооблікова кількість

працюючих на підприємстві відповідача у 2008 році  складала 

18 особи.

Відповідно

до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні», норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

повинен складати 1 місце.

Згідно із

звітом, в 2008 році на підприємстві відповідача не працювало жодного інваліда.

Ст. 20

Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

встановлено, що «підприємства, установи, організації, у тому числі

підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів

є менша, ніж установлено нормативом, 

передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням

Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції,

сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує

найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда

і не зайняте інвалідом».

За правилами

ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських

санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120

відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на

момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно

до наданого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій

для підприємства відповідача складає 

5933 грн. 33 коп. та пені в сумі 87 грн. 69 коп., а всього 6021 грн. 20

коп.

Відповідно

до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які

використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця

для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації

і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним

законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для

організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту

інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Відповідно

до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»,

державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і

організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність

вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування

інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і

звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації

виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення

працівників.

Відповідно

до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»,

підприємства,

установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих

центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі

про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для

працевлаштування інвалідів …

Інформацію

про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування

інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як

платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства

праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за

погодженням з Держкомстатом.

Правила

подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів

відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних

посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями

та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і

працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх

працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про

реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» від 31.01.2007 р. № 70.

Згідно із

листом Мелітопольського районного центру зайнятості від 17.06.2009 р. № 683,

звіти форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів відповідачем  в період з грудня 2007р. по грудень 2008р. не

подавалися.

01.01.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстрований в смт Якимівка

Якимівського району Запорізької області.

Згідно із

листом Якимівського районного центру зайнятості від 29.09.2009 р. № 1299, звіти

форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів відповідачем  в період з грудня 2007р. по грудень

2008р.також  не подавалися.

Вищезазначене  є порушенням 

ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», у зв'язку з чим суд

приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всіх заходів, передбачених

ч. 3 ст. 18 Закону, для забезпечення реалізації прав інвалідів на

працевлаштування.

Нормами господарського законодавства встановлено, що  «суб'єкти господарювання та інші учасники

відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах

встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог

законодавства» (ч.3 ст.5 Господарського кодексу України).

За порушення

встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до

суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами

державної влади або органами місцевого самоврядування

адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або

майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта

господарювання та ліквідацію його наслідків 

(ч.1 ст.238 ГК України).

Відповідно

до ст. 218 ГК України, підставою господарської відповідальності учасника

господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських

санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У частині

другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин

відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не

доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення

господарського порушення.  

На підставі

викладеного, та приймаючи до уваги, що протягом 2008 року відповідачем звіти

форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів до районного центру

зайнятості не подавалися, суд приходить до висновку, що ТОВ «Обен» не ужито

всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, у

зв'язку з чим вважає позовні вимоги про стягнення суми

адміністративно-господарських санкцій та пені обґрунтованими та такими, які

підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Відповідно

до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких

позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична

особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обен» (72364, Запорізька область,

Мелітопольський район , с. Костянтинівка, вул. Озерна, б. 49, ЄДРПОУ 30708148 )

на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів( 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, ЄДРПОУ 34676932,

розрахунковий рахунок № 31211230700168, одержувач Державний бюджет

Мелітопольского району, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000

«Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік»)  суму адміністративно-господарських

санкцій  та пені за невиконання нормативу

робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 6021 грн. 20

коп.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано,

набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький

окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня

складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після

цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до

кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Копія апеляційної

скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної

інстанції.

Суддя                                 С.М. Каракуша

Постанову

виготовлено в повному обсязі 02 жовтня 2009 року.