Ухвала

від 02.04.2009 по справі 23/161-3/449/07-ап-5/34/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

o

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"02"

квітня 2009 р.

справа №   23/161-3/449/07

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду, у складі: 

головуючого  судді:             Бишевська Н.А.

    суддів:             Юхименка О.В.  Мірошниченка М.В.

при

секретарі судового засідання:     Дубовій К.С.

за участю представників

сторін:

позивача -не прибув

відповідача -не прибув

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Запорізькому

районі Запорізької області, м. Запоріжжя

на постанову  господарського суду Запорізької області від

06.03.2008 року

у справі  №23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП

за позовом  приватного підприємства Сандао, м. Запоріжжя

до Державної податкової

інспекції у Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя

про  визнання недійсними податкових

повідомлень-рішень, -

В с т а н о в

и л а :

    У липні 2007 року приватне підприємства

Сандаозвернулося із заявою до господарського суду Запорізької області про

перегляд справи №23/161 за нововиявленими обставинами.

Постановою господарського

суду Запорізької області від 06.03.2008р. у   справі

№23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП задоволена заява приватного підприємства

Сандаодо

  Державної

податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про перегляд

рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2005 року у справі

№23/161 задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення господарського суду

Запорізької області від 10.10.2005р. у справі №23/161. Визнано протиправними та

скасовано податкові повідомлення-рішення Хортицької МДПІ м. Запоріжжя

№0001512302/1 від 05.07.2004р. та №0000281520/0 від 08.02.2005р.

Постанова суду першої

інстанції обґрунтована тим, що згідно нововиявленої обставини, а саме -

висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в Ухвалі №

К-11549/06 від 29.05.07р., ПП Сандаовиставило в банк платіжне доручення № 196

від 14.06.2001р. на перерахування до бюджету ПДВ в сумі 12254 грн. Гроші не надійшли

до бюджету з вини банку. Тому податкова інспекція неправомірно не враховувала з

14.06.01р. і по теперішній час суму в розмірі 12254 грн. при розрахунках

підприємства з бюджетом по податку на додану вартість, тобто на протязі всього

часу існування спору. Якщо суму 12254 грн. відобразити в особовому рахунку

платника податків, як це встановлено Вищим адміністративним судом України, то у

позивача з 14.06.2001р. виникає не борг, а переплата на цю суму у розрахунках з

бюджетом по ПДВ. Тому сума 12254 грн. повинна враховуватись у його розрахунках

з бюджетом у період з 14.06.2001р. і по теперішній час. Ця переплата перекриває

недоїмку, вказану відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях №

0000281520/0 від 08.02.2005р. (недоїмка 1522,2 грн.) та № 0001512302/1 від

05.07.04р. (недоїмка 11032,94 грн.).

 Відповідно до вищевказаного, суд першої

інстанції визнав, що підстав для застосування штрафних санкцій у відповідача не

було.

Не погодившись із рішенням

суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить

постанову суду від 06.03.2008р. у   справі

№23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП скасувати та прийняти нову постанову, якою

відмовити позивачу у задоволенні позову. Скарга мотивована посиланням на

неврахування судом першої інстанції при винесенні постанови істотних обставин,

що мають значення для справи та порушенням господарським судом Запорізької

області норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив, що банк,

який своєчасно не перерахував кошти на відповідний рахунок бюджету є контрагентом

позивача, а тому невиконання банком своїх зобов'язань є суто господарські

зобов'язання між банком та його клієнтом та не впливають на зобов'язання

позивача перед третьою особою -бюджетом. З вищевказаного відповідачем зроблено

висновок, що оскільки платіж до бюджету надійшов значно пізніше строку,

визначеного законом -до позивача на підставі порушення вимог Закону України Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондамизастосовано штрафні санкції. Крім того, відповідач вказує на

прострочення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

У судове засідання

представники сторін не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені

належним чином. Позивач  заявляв  про 

розгляд справи  без участі його

представника.

Дослідивши матеріали справи,

колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду

Запорізької області від 10.10.2005р. та ухвалою Запорізького апеляційного

господарського суду від 08.12.2005р. у справі № 23/161 позивачу  відмовлено у задоволенні позову про визнання

недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001512302/1 від 05.07.2004р. та №

0000281520/0 від 08.02.2005р., на підставі яких відповідачем  стягнуто з позивача штрафи у сумі 2436,15грн.

та 152,22грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Ухвалою Вищого господарського

суду України від 25.01.2006р. відмовлено в прийнятті касаційної скарги ПП

Сандаона ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2005р.

у справі № 23/161 та повернуто касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого

адміністративного суду України від 08.06.2007р. касаційну скаргу ПП Сандаона

ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2005р.

повернуто.

Рішення господарського суду

від 10.10.2005р. у справі № 23/161 

прийняте враховуючи ст.35 ГПК України та постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 02.08.2005р. у справі № 6/62/03-24/131.

Зокрема, рішенням суду

встановлено, що відділом документальних перевірок СПД юридичних осіб управління

податкового аудиту та валютного контролю Хортицької МДПІ м. Запоріжжя згідно

даних АІС Облік податківсформовані податкові повідомлення-рішення (без

складання акту перевірки):

- № 0000281520/0 від

08.02.2005р. про сплату штрафної санкції в розмірі 10% у сумі 152,22 грн. за

платежем: податок на додану вартість за затримку на 21 календарних днів

граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі

1522,20 грн.;

- № 0001512302/0 від

09.06.2004р. про сплату штрафної санкції в розмірі 20% у сумі 2670,93 грн. за

платежем: податок на додану вартість за затримку на 10 календарних днів

граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі

11032,94 грн.

Рішенням Хортицької МДПІ м

Запоріжжя про результати розгляду скарги від 05.07.2004р. № 21231/10/23-112

скасоване податкове повідомлення-рішення від 09.06.2004р. № 0001512302/0 в

частині нарахування штрафної санкції на суму 234,78 грн. На підставі

зазначеного рішення Хортицькою МДПІ м. Запоріжжя винесене податкове повідомлення-рішення

№ 0001512302/1 від 05.07.2004р. про сплату штрафної санкції в розмірі 20% у

сумі 2436,15 грн., яке було предметом оскарження.

Рішенням господарського суду

Запорізької області від 16.06.2004р. у справі № 6/62/03-24/131 (за позовом ПП

Сандаодо Хортицької МДПІ, Управління Державного казначейства у Запорізькій

області, Фінансового відділу Хортицької районної адміністрації м. Запоріжжя про

визнання недійсним рішення № 7 від 23.01.2002р. та повернення зайво

перерахованої суми податку) визнано недійсним рішення Хортицької МДПІ м.

Запоріжжя № 07 від 23.01.2002р. про стягнення узгодженої суми податкового боргу

з податку на додану вартість у розмірі 7645,83грн. та стягнуто на користь

позивача зайво перераховані кошти з комунального податку (50грн.) та з податку

на додану вартість (13006,65грн.).

Постановою Запорізького

апеляційного господарського суду від 02.08.2005р. у справі № 6/62/03-24/131

скасовано рішення господарського суду від 16.06.2004р. у справі та, зокрема,

встановлено:

28.03.2000р. між ПП Сандаоі

Акціонерним агропромисловим банком Українаукладено договір № 11 про здійснення

розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до умов укладеного

договору банк взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції на

протязі двох банківських днів.

14.06.2001р. ПП

Сандаовиставило в банк платіжні доручення № 196 та № 198 від 14.06.2001р. на

перерахування до бюджету відповідно ПДВ за березень 2001р. в сумі 12254 грн. і

комунального податку в сумі 50 грн. за другий квартал 2001р. Вказані платіжні

доручення отримані банком із зазначенням дати надходження.

В зв'язку з відсутністю

коштів на кореспондентському рахунку банку, платіжні доручення від 14.06.2001р.

№ 196 та № 198 залишились не оплачені.

Хортицька МДПІ відмовилася

відображати в особовому рахунку позивача зазначені суми податків. З цих

підстав, за особовим рахунком позивача в нього виник податковий борг в сумі

12254 грн.

Податковий борг в сумі

7200,55 грн. позивач погасив за рахунок зменшення від'ємного значення в

податковій декларації з ПДВ за травень 2002р. в сумі 2027 грн., за червень

2002р. в сумі 1529 грн., за жовтень 2002р. в сумі 2804 грн., за листопад 2002р.

в сумі 840,55 грн.

Рішенням Хортицької МДПІ № 7

від 23.01.2002р. позивачу визначена сума податкового боргу в розмірі 7645,83

грн.

13.02.2002р. позивач подав до

Хортицької МДПІ заяву про розстрочення податкового зобов'язання № 14 від

13.02.2002р.

На підставі рішення

Хортицької МДПІ від 06.03.2002р. № 1/24-20493200-2821, між позивачем та МДПІ

було укладено договір про розстрочення податкового зобов'язання № 1 від

06.03.2002р. У зв'язку з укладенням договору про розстрочення податкового

зобов'язання, позивач мав сплатити відсотки за користування розстрочкою

загальною сумою 386,51 грн., у тому числі за платіжною вимогою № 1015 від 26.09.2002р.

- 347 грн., і листом позивача № 88 від 02.12.2002р. - 39,51 грн.

За період з 21.01.2002р. по

25.03.2002р. позивачу  нарахована пеня з

ПДВ в сумі 366,14 грн., яка на підставі рішення МДПІ від 24.09.2002р.  в безспірному порядку списана за платіжною

вимогою № 1016 від 26.09.2002р.

Обставини справи свідчать, що

у позивача виник податковий борг по платежам з ПДВ та комунального податку в

сумі 12254,грн, у зв'язку з несвоєчасним надходженням самостійно визначених сум

податків перед бюджетом.

Ухвалою Вищого

адміністративного суду України від 29.05.2007р. у справі № 6/62/03-24/131

касаційна скарга приватного підприємства Сандаозадоволена, скасована постанова

Запорізького апеляційного господарського суду від 02.08.2005р., а рішення

господарського суду Запорізької області від 16.06.2004р. залишено без змін. Про

вказані обставини позивач дізнався отримавши вказану ухвалу  18.06.2007р. 

-  згідно штемпеля на конверті.

 Стаття 

247 КАС України,  передбачає,  що заяву про перегляд судового рішення за

нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того,

як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці

обставини.

Як вбачається із матеріалів

справи, обставини на які посилається позивач як на підставу для перегляду

рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2005р. у справі

№23/161,  ним виявлені 18.06.2007р., а

отже позивач своєчасно - 17.07.2007р. звернувся з відповідною заявою про

перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Вищого адміністративного

суду України від 29.05.2007р. встановлю, що відповідно до вимог пп. 16.5.1 п.

16.5 ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами, за порушення строків

перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або

державних цільових фондів, встановлених Законом України Про платіжні системи та

переказ грошей в Україні, банк сплачує пеню за кожний день прострочення,

включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 ст. 16 та штрафні

санкції, встановлені пп. 17.1.7 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу

відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та

повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного

цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності

за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджетів та

державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

На підставі пп. 16.5.2 п.

16.5 ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами, днем подання до установ банків

платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його

реєстрації у цих установах.

Відповідно до Закону України

Про платіжні системи та переказ грошей в Україніплатіжне доручення -

розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій

установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної

в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача, при цьому поточний

рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для

зберігання коштів і здійснення розрахунково - касових операцій за допомогою

платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства

України.

На підставі ст. 8 Закону

України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні, банк зобов'язаний

виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який

надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Банк, що обслуговує платника,

та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем

відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону

та умов укладених між ними договорів.

Відповідно Закону України Про

платіжні системи та переказ грошей в Україніпереказ грошей - це рух певної суми

грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у

готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних

підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного

документу на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно п. 22.4 ст. 22 Закону

України Про платіжні системи та переказ грошей в Україніпри використанні

розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту

прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають

забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку має виконувати

платіжна система.

Відповідальність банків при

здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України Про платіжні

системи та переказ грошей в Україні, якою, зокрема, передбачено право

отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної

йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У

разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу

цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе

відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Згідно п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8,

п.16.3 ст.16 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивиконання платником

зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане

з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.

Саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон пов'язує

настання певних правових наслідків.

п.п. 16.3.1 п.16.3 ст.16

вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу

закінчується у день прийняття банком обслуговуючим платника податків,

платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент

закінченню нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до

банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного

зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату)

податкового боргу платником податку.

Тобто, з моменту прийняття АК

АПБ Українау ПП Сандаоплатіжних доручень № 196 та № 198 від 14.06.2001 р. на

перерахування до бюджету відповідно податку на додану вартість за березень 2001

р. в сумі 12 254 грн. та комунального податку в сумі 50 грн. за 2 квартал 2001

р. позивач виконав свої податкові зобов'язання.

Таким чином, згідно

нововиявленої обставини, а саме висновків Вищого адміністративного суду

України, викладених в Ухвалі № К-11549/06 від 29.05.07р., ПП Сандаовиставило в

банк платіжне доручення № 196 від 14.06.2001р. на перерахування до бюджету ПДВ

в сумі 12254 грн. Гроші не надійшли до бюджету з вини банку, тому податкова

інспекція неправомірно не враховувала з 14.06.01р. і по теперішній час суму

12254 грн. при розрахунках підприємства з бюджетом по податку на додану

вартість, тобто на протязі всього часу існування спору. Якщо суму 12254 грн.

відобразити в особовому рахунку платника податків, як це встановлено Вищим

адміністративним судом України, то у позивача з 14.06.2001р. виникає не борг, а

переплата на цю суму у розрахунках з бюджетом по ПДВ. Тому сума 12254 грн.

повинна враховуватись у його розрахунках з бюджетом у період з 14.06.2001р. і

по теперішній час. Ця переплата перекриває недоїмку, вказану відповідачем в

податкових повідомленнях-рішеннях № 0000281520/0 від 08.02.2005р. (недоїмка

1522,2 грн.) та № 0001512302/1 від 05.07.04р. (недоїмка 11032,94 грн.). Тому

колегія суддів погоджується, що підстав для застосування штрафних санкцій у

відповідача не було.

Колегія  суддів 

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  при розгляді апеляційної скарги  ДПІ у Запорізькому районі  Запорізької 

області   на судове рішення   від 06.03.08 р., зясувала, що суд   першої інстанції  при  

розгляді   заяви  про перегляд 

рішення  Господарського суду  Запорізької області від  10.10.05 р. , врахував    вимоги ст.. 252  КАС України, 

здійснив  обґрунтований

аналіз  наявних     матеріалів справи,  врахував  

судове рішення   касаційної інстанції

, яке  очевидно впливає на   переглядаєме 

рішення суду,  та прийняв   обґрунтовану   постанову  

з додержанням  норм  процесуального та матеріального права.

На підставі викладеного,

колегія судів вважає, що постанова господарського суду Запорізької області від

06.03.2008 р. є цілком законною та обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1

ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя

-  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду

Запорізької області від 06.03.2008 року у справі №23/161-3/449/07-АП-5/34/08-АП

- без змін

.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.

254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено відповідно

до ст. 160 КАС України 07.04.2009р.

Головуючий суддя :                             Н.А Бишевська

        Судді:                                 О.В. Юхименко

М.В. Мірошниченко