Ухвала

від 26.03.2009 по справі 23/558/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

o

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    "26" березня 2009 р.                     справа №   23/558/08-АП

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі:  головуючого 

судді:             Бишевська Н.А.

    суддів:             Коршуна А.О.  Мірошниченка М.В.

при

секретарі судового засідання:     Кондратовій Ю.Д.

за участю представників сторін:

позивача

:         не з'явився

відповідача-1:     не з'явився

відповідача-2:     не з'явився

прокурора:         Овчар Т.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової

інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

на ухвалу  господарського суду Запорізької області від

10.01.2009 року

у справі  №23/558/08-АП

за позовом  Відкритого акціонерного товариства

Запорізький завод феросплавів, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Спеціалізованої

державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.

Запоріжжі, м. Запоріжжя

відповідача-2: Головного

управління Державного казначейства України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

за участю прокуратури Запорізької

області

про  стягнення з Державного бюджету України на

користь позивача заборгованості по податку на додану вартість за декларацією з

ПДВ за лютий 2008 р. в сумі 17 489 928,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 10.01.2009 року (суддя -І.В.

Садовий) закрито провадження у справі №23/558/08-АП за позовом Відкритого

акціонерного товариства Запорізький завод феросплавівдо відповідача-1:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Запоріжжі, відповідача-2: Головного управління Державного

казначейства України в Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету

України на користь позивача заборгованості по податку на додану вартість за

декларацією з ПДВ за лютий 2008 р. в сумі 17 489 928,00 грн. в зв'язку з

відмовою позивача від позову та стягнуто з Спеціалізованої державної податкової

інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на користь

позивача 1700,00 грн. судового збору.

Ухвала суду

в частині щодо стягнення судових витрат обґрунтована посиланням на ст.95 КАС

України та те, що саме дії відповідача-1 слугували підставою для звернення

позивача з позовом до суду та сплати у зв'язку з цим судового збору.

Спеціалізованою

державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.

Запоріжжі не погоджуючись з ухвалою суду в частині щодо покладення судових

витрат по справі подано апеляційну скаргу, в якій заявник вказує на порушення

судом першої інстанції приписів норм процесуального та матеріального права.

Скаржник,

зазначає, що судові витрати згідно ст.95 КАС України, відшкодовуються

відповідачами, а не одним з відповідачів та тільки у разі задоволення

адміністративного позову відповідачем. Окрім того податковий орган вказує на

те, що він не є належним відповідачем по справі та позивач не має, згідно

змісту адміністративного позову, будь-яких вимог до СДПІ по роботі з ВПП у

м.Запоріжжі.

Позивач та

відповідач про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним

чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового

засідання не з'явились представники позивача та відповідача. До суду 25.03.09р.

надійшли заперечення на апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

Запорізький завод феросплавів. Згідно заперечень позивач просить суд відмовити

в задоволенні апеляційної скарги посилаючись на правомірність винесеної судом

ухвали, оскільки саме неподання податковим органом до органів державного

казначейства висновку про суми бюджетного відшкодування послугували підставою

для невиплати податкового відшкодування та, як слідство, звернення до суду з  адміністративним позовом. Про причини неявки

до судового засідання, зі змісту поданого заперечення, позивачем не

повідомлено.

Від

відповідача жодного повідомлення про причини неявки представника до судового

засідання не надходило.

З

урахуванням вище викладеного, нез'явлення в судове засідання представників

позивача та відповідача не заважає розгляду скарги .

Перевіривши

законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної

скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга не 

підлягає задоволенню з наступних підстав .

Підставою

для стягнення з відповідача-1 судових витрат в сумі 1 700,00 грн. згідно

оскаржуваної ухвали є посилання на норму статті 94 та 95 КАС України.

Згідно ст.95

КАС України, у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним

витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою

стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати

судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову

внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову,

то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із

відповідача .

Відповідно

до пунктів 4.1 -4.3Наказу Державної податкової адміністрації України та

Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 року

№209/72 Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість,

відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами

Державного казначейства України за висновками податкових органів  (форма наведена в додатку 2) або за рішенням

суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну

відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. На

підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість  органи Державного казначейства України

протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку

обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні

суду.

Згідно

пунктів 5, 7 Наказу Державної податкової адміністрації України,  Міністерства фінансів України, Державного

казначейства України від 3 серпня 2004 року №451/501/132 Про затвердження

Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України,

Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі

відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної

податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з

податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної

позики, державна податкова адміністрація України надає  Державному казначейству України реєстр  суб'єктів підприємницької діяльності з

визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету .

Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює

відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими

реєстром та висновками , про що протягом двох днів з моменту отримання

реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені

відшкодування податку.

Оскільки

заява про відмову від адміністративного позову від 22.12.08р. подана позивачем

на підставі того, що сума ПДВ 17 489 928,00 грн. за лютий 2008р. перерахована

на рахунок позивача, про що свідчить виписка по рахунку, надана управлінням

Державного казначейства України в Запорізькій області та те, що в даному

випадку відшкодування ПДВ здійснено позивачеві відповідачем-2 не на підставі

судового рішення, а за висновком, наданим відповідачем-1  (від 18.12.08р. №274) і без наявності

вказаного висновку відповідач-2 не мав права самостійно перерахувати кошти з

рахунку обліку доходів Державного бюджету на відповідний рахунок позивача

колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення судових витрат з

відповідача-1.

Окрім того,

колегія суддів зазначає наступне.

Згідно

пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, платник

податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв

рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному

податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної

суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При

цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому

органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з

відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових

декларацій у розрізі платників.

Протягом 30

днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган

проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного

відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства,

податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну

перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування

такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний

термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства

висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпункт

7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, на

підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного

казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного

відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний

банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти

операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як зазначено

судом першої інстанції, протягом судових засідань, представники СДПІ по роботі

з ВПП в м.Запоріжжі не навели жодної причини та не пояснили суду підстави

затримки з наданням висновку органам Державного казначейства про бюджетне

відшкодування.

Відповідно

до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок

держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,

завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні

ними своїх повноважень.

Таким чином,

звернення до суду з адміністративним позовом та сплата державного мита на

підставі цього (понесення матеріальної шкоди), здійснена позивачем саме

внаслідок протиправної бездіяльності відповідача-1, що полягала у затримці

подання висновку до органів держказначейства України про відшкодування податку

на додану вартість. З боку відповідача-2 по даній справі бездіяльності, яка

могла бути підставою для понесення матеріальної шкоди позивачем матеріалами

справи не встановлено.

Стягнення

судових витрат з державного бюджету на користь позивача який не є суб'єктом

владних повноважень встановлено ст.94 КАС України тільки у випадку,

передбаченому ч.1 даної статті.

З огляду на

викладене, суд дійшов правильного висновку, щодо обставин справи, а тому

колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими, і

спростовуються вищевикладеним, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись

ст. 196, п.1.ч.1 ст.199, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів,

-

У

Х В А Л И Л А:

Апеляційну

скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі на ухвалу господарського суду Запорізької

області від 10.01.2009 року  у справі

№23/558/08-АП - залишити без задоволення.

Ухвалу

господарського суду Запорізької області від 10.01.2009 року  у справі №23/558/08-АП - залишити без змін .

Ухвала суду

набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний

строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної

скарги.

Ухвалу в

повному обсязі складено та підписано 30.03.2009р.

Головуючий:                             Н.А Бишевська

Суддя:                                 А.О. Коршун

Суддя:                                 М.В. Мірошниченко