Рішення

від 25.08.2015 по справі 903/718/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2015 р. Справа № 903/718/15

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади м. Луцька в особі відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради, м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» , м. Луцьк

про стягнення 131943,82 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №34-17/141 від 29.07.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - головний редактор, посвідчення №01 від 16.03.2012р..

В судовому засіданні прийняла участь прокурор - Тарасюк Т.В., службове посвідчення №022411 від 04.11.2013р..

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки прокурора та сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від прокурора та представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади м. Луцька в особі відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» про стягнення 131943,82 грн., з них 126082,90 грн. - основного боргу, 5860,92 грн. - пені та судових витрат по справі.

Позов мотивував тим, що товариство з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» не виконує взятих на себе зобов'язань в частині сплати орендної плати, які визначені договором №7 від 20.03.2013р. оренди нежитлових приміщень, укладеним між відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» .

Ухвалою господарського суду від 26.06.2015р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі, призначено розгляд останньої в судовому засіданні 29.07.2015р. та зобов'язано прокурора і сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2015р. розгляд справи відкладено на 12.08.2015р. у зв'язку з неподанням сторонами та прокурором всіх витребуваних ухвалою суду від 26.06.2015р. доказів, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи.

У судовому засіданні 12.08.2015р. судом оголошено перерву до 19.08.2015р., для надання нових доказів, зокрема надання відповідачу можливості подати суду докази на підтвердження винятковості випадку - скрутного фінансового становища останнього, для підтвердження заяви викладеної в поясненні №35 від 11.08.2015р. з приводу розстрочки оплати заборгованості на 6 місяців через необгрунтованість.

19.08.2015р. через канцелярію суду від відповідача поступили пояснення №41 від 18.08.2015р., в якому зазначає про винятковість випадку для розстрочки виконання рішення, зокрема зменшення переплати газети з 9265 примірників у лютому 2014р. до 4635 примірників у липні 2015р., зниження обсягу реклами, зменшення виручки за газети продані в роздріб, зростання цін на поліграфічні послуги та на папір, тому відповідач просить суд розстрочити оплату заборгованості на 6 місяців. Також просять врахувати, що відповідач через фінансові труднощі відмовився від 150,5 кв.м приміщення на проспекті ОСОБА_2, 8, м.Луцьк. До даного пояснення долучено наступні копії: замовлення-наряд: №977 від 01.07.2015р., №946 від 30.06.2015р., №908 від 25.06.2015р., №894 від 24.06.2015р., №327 від 30.01.2014р., №376 від 31.01.2014р., №362 від 30.01.2014р., №381 від 03.02.2014р., розшифровка банківських виписок за липень 2013р. та за лютий 2015р., копія книги про надходження та видатки, видаткова накладна №2889 від 25.09.2014р. та рахунок на оплату №415 від 18.02.2015р..

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 19.08.2015р. позов підтримали, вимоги просили задовольнити у повному обсязі та відмовити відповідачу в розстрочці оплати заборгованості на 6 місяців через необгрунтованість.

Відповідач у судовому засіданні 19.08.2015р. позовні вимоги визнав, несплату заборгованості пояснював скрутним фінансовими становищем, у зв'язку з чим просить розстрочити оплату заборгованості на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд, -

встановив:

20.03.2013р. між відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради(далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» (далі - Орендар) на підставі рішення виконавчого комітету від 20.03.2013р. №171-4 В«Про продовження оренди нежитлових приміщення на пр-ті ОСОБА_2, 8В» було укладено договір оренди нежитлових приміщень №7(далі - Договір)(а.с.9-10).

Згідно п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою м. Луцьк, пр-т Волі, 8, яке знаходиться на балансі ЖКП №3.

Згідно п.1.2.1 Договору загальна площа приміщення 227,2 кв.м., в т.ч. напівпідвал(цокольний поверх) 227,2 кв.м., вартість майна 957400 грн..

Згідно п.1.3.1 Договору приміщення, що передається в оренду відповідно до цього Договору, буде використовуватися для розміщення редакції засобу масової інформації.

Згідно п.2.1 Договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно п.3.2 Договору орендна плата за один місяць(березень 2013р.) визначена в сумі 7970,36 грн.(без ПДВ).

Згідно п.3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць, вказаний в п.3.2 Договору, розраховується з урахуванням нового значення індексу інфляції, що визначається щомісячно Державним комітетом статистики України.

Згідно п.3.7 Договору орендна плата вноситься в грошовій формі до останнього числа розрахункового місяця у відповідності з отриманими рахунками.

Згідно п.4.2 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі до останнього числа розрахункового місяця.

22.07.2015р. між відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради(далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» (далі - Орендар) на підставі рішення виконавчого комітету від 22.07.2015р. №430-1 В«Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 20.03.2013р. №171-4 «Про продовження оренди нежитлового приміщення на пр.-ті ОСОБА_2, 8» було укладено додаткову угоду №1 до Договору.

Згідно п.1 Додаткової угоди №1 від 22.07.2015р. сторонами внесено зміни до п.п.1.2.1 та п.3.2 Договору, зокрема п.п.1.2.1 викладено в наступній редакції: загальна площа - 76,5 кв.м, в т.ч. напівпідвал (цокольний поверх) - 76,5 кв.м, вартість майна 322 365 грн., а п.3.2: орендна плата за один місяць(липень 2015р.) визначена в сумі 4733,92 грн. (а.с.46).

Позивач листами-претензіями №34-17/53 від 23.03.2015р. та №34-17/82 від 05.05.2015р. (а.с.15, 22) просив погасити заборгованість по оренді та попереджав відповідача, що в разі несплати боргу буде подана позовна заява до суду.

Проте відповідач залишив листи-претензії без розгляду, заборгованість не оплатив.

Договором на відповідача було покладено обов'язок своєчасно і в повному об'ємі вносити орендну плату. Однак, відповідач не виконав своїх зобов'язань та на час розгляду спору в нього виникла заборгованість в сумі 126 082,90 грн. за період оренди нежитлового приміщення з серпня 2014р. по липень 2015р.. Сума основної заборгованості - в сумі 126 082,90 грн. підтверджується виставленими позивачем відповідачу рахунками-фактури: №720 від 14.08.2014р., №805 від 08.09.2014р., №910 від 08.10.2014р., №1010 від 07.11.2014р., №1112 від 08.12.2014р., №2 від 12.01.2015р., №109 від 11.02.2015р., №211 від 10.03.2015р., №322 від 14.04.2015р., №425 від 08.05.2015р., № 514 від 08.06.2015р., №630 від 08.07.2015р., №712 від 27.07.2015р. та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2015р. (згідно договору оренди нежитлових приміщень від 20.03.2013р. №7, додаткової угоди №1 від 22 липня 2015р.), що підписаний представниками позивача та відповідача 03.08.2015р. та скріплений печатками останніх.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майна у користування за плату на певний строк.

Згідно п.5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір №7 від 20.03.2013р. оренди нежитлових приміщень предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору та не проведення при цьому відповідачем оплати за оренду нежитлових приміщень в період з серпня 2014р. по липень 2015р., суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 126 082,90 грн..

Щодо стягнення з відповідача 5860,92 грн. - пені, що складається з нарахованої пені за серпень 2014р. в період прострочення з 02.09.2014р. по 30.09.2014р. в сумі 178,04 грн., за вересень 2014р. в період прострочення з 01.10.2014р. по 31.10.2014р. в сумі 382,15 грн., за жовтень 2014р. в період прострочення з 01.11.2014р. по 30.11.2014р. в сумі 628,16 грн., за листопад 2014р. в період прострочення з 02.12.2014р. по 31.12.2014р. в сумі 847,25 грн., за грудень 2014р. в період прострочення з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. в сумі 1510,63 грн., за січень 2015р. в період прострочення з 03.02.2015р. по 28.02.2015р. в сумі 2314,69 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.8.1 Договору при несвоєчасному внесенні орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування пені в сумі 5860,92 грн. за вказані вище періоди, що наведені у розрахунку позивача (а.с.49), погоджується з ними та вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.1 ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом прийнято визнання відповідачем позову в сумі 131 943,82 грн., що було заявлене в судовому засіданні 19.08.2015р., згідно ст.ст.22, 78 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству та судом не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З приводу заявленого відповідачем клопотання про розстрочку оплати боргу на 6 місяців, що викладене у поясненні №35 від 11.08.2015р. та в поясненні №41 від 18.08.2015р., суд зазначає наступне.

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно п.п.7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами та доповненнями) визначено, що господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.11.2012р. у справі №5008/437/2012, від 10.08.2011р. у справі №14/83.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як передбачено п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов'язане з об'єктивними та непереборними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом ст.121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для розстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.229 Господарського кодексу України та ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст.218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідачем не надано суду доказів наявності порушення справи про банкрутство останнього та обумовленої цим реальної загрози його банкрутства, не надав інших доказів(документів), які б свідчили про відсутності коштів на його банківських рахунках та інших активів (майна), на які можливо було б звернути стягнення.

Суд критично відноситься до поданих представником відповідача доказів, а саме замовлення-наряд по замовленню Волинської дирекції Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта»: №977 від 01.07.2015р. на суму сплати 145,60 грн., №946 від 30.06.2015р. на суму сплати 98 134,40 грн., №908 від 25.06.2015р. на суму сплати 712,40 грн., №894 від 24.06.2015р. на суму сплати 156 грн., №327 від 30.01.2014р. на суму сплати 36 202,50 грн., №376 від 31.01.2014р. на суму сплати -30 грн., №362 від 30.01.2014р. на суму сплати 41,60 грн., №381 від 03.02.2014р. на суму сплати 2947,50 грн., розшифровка банківських виписок за липень 2013р. та за лютий 2015р., копія книги про надходження та видатки, видаткова накладна №2889 від 25.09.2014р. та рахунок на оплату №415 від 18.02.2015р., оскільки останніми документами стверджується рух коштів у відповідача та можливість оплатити заборгованість.

Отже, в даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище відповідача зумовлене зменшенням переплати газети з 9265 примірників у лютому до 4635 примірників у липні 2015р., зниження обсягу реклами, зменшення виручки за газети продані в роздріб, зростання цін на поліграфічні послуги та на папір за змістом ст.121 ГПК України без обґрунтування належними та допустимими доказами не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом спосіб, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду. До цього суд зазначає, що згідно ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також суд зазначає, що відповідачем у поясненні №35 від 11.08.2015р. та в поясненні №41 від 18.08.2015р. не зазначено винятковість випадку та обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, не зазначено графіку погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладені обставини, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, не доведено складного фінансового становища відповідача, беручи до уваги заперечення прокурора та представника позивача про розстрочення оплати заборгованості на 6 місяців, наявність інфляційних процесів у економіці держави, господарський суд прийшов до висновку, що заява про розстрочення оплати заборгованості на 6 місяців, що викладена у поясненні №35 від 11.08.2015р. та в поясненні №41 від 18.08.2015р. - підлягає відхиленню.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, господарський суд, оцінюючи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи визнання позову відповідачем, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 131943,82 грн., з них 126082,90 грн. - основного боргу та 5860,92 грн. - пені.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 2638,87 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» (43000, Волинська область, м. Луцьк, просп. Волі 8, код ЄДРПОУ 02471778) на користь відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 37610633) 131943,82 (сто тридцять одну тисячу дев'ятсот сорок три гривні вісімдесят дві копійки) грн., з них 126082,90 грн. - основна заборгованість та 5860,92 грн. - пеня.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» (43000, Волинська область, м. Луцьк, просп. Волі 8, код ЄДРПОУ 02471778) судовий збір в розмірі 2638,87 (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень вісімдесят сім копійок) грн. в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ- 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 В«Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)В» , призначення платежу "Судовий збір, за розгляд справи в господарському суді Волинської області у справі за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади м. Луцька в особі відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю В«Редакція газети «³че-інформВ» , код ЄДРПОУ 03499885").

Повний текст рішення складено

25.08.2015

Суддя А. С. Вороняк