Рішення

від 25.08.2015 по справі 903/878/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2015 р. Справа № 903/878/15 за позовом: Луцького педагогічного коледжу, м. Луцьк

до відповідача: приватного науково-виробничого підприємства В«Проект-сервісВ» , м. Луцьк

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 37420,36 грн. та зняття арешту з рахунку

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 17.08.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 , директор, наказ №1К від 01.04.2015р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Луцький педагогічний коледж звернувся з позовом до приватного науково-виробничого підприємства В«Проект-сервісВ» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 37420,36 грн., які були перераховані відповідачу та зняття арешту з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» . Також просять судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на норми ст.1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.08.2015р. справу призначено до розгляду на 19.08.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

14.08.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли: докази направлення відповідачу копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами(завірені копії опису вкладення та фіскального чеку), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача(станом на 13.08.2015р.), письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

17.08.2015р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог з додатками копій: статуту ПНВП В«Проект-сервісВ» , постанови заступника начальника другого ВДВС Луцького МУЮ від 20.04.2015р. ВП №47288215 про відкриття виконавчого провадження, супровідного листа другого ВДВС Луцького МУЮ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача, наказу №1К від 01.04.2015р..

В судовому засіданні 19.08.2015р. судом встановлено, що позивачем не виконано всіх вимог ухвали суду від 05.08.2015р., а саме не подано суду: письмове вмотивоване клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області та додаткове письмове правове обґрунтування вимоги, щодо зобов'язання другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області зняти арешт з рахунку(із посиланням на конкретні норми законодавства).

В судовому засіданні 19.08.2015р. представник позивача подала заяву в якій просить замінити найменування відповідача з скороченого ПНВП В«Проект-сервісВ» на повне - приватне науково-виробниче підприємство В«Проект-сервісВ» , інших додаткових документів не подала, позовні вимоги підтримала, позов просили задовольнити.

Суд розглянувши дану заяву позивача, в порядку ст.22 ГПК України ухвалив прийняти її та змінити найменування позивача на приватне науково-виробниче підприємство В«Проект-сервісВ» .

В судовому засіданні 19.08.2015р. представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення 37420,36 грн. визнав, неповернення коштів пояснював арештом рахунку на який вони надійшли.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

25.05.2015р. між Луцьким педагогічним коледжем та приватним підприємством В«ТАМ Проект-сервісВ» було укладено договір №04/15-П з додатками №1, №2 на виготовлення проектно-кошторисної документації(а.с.10-13).

16.07.2015р. між Луцьким педагогічним коледжем та приватним підприємством В«ТАМ Проект-сервісВ» було укладено додаткову угоду №1 до договору №04/15-П від 25.05.2015р.(а.с.14).

20.07.2015р. між Луцьким педагогічним коледжем та приватним підприємством В«ТАМ Проект-сервісВ» було підписано акт здавання-приймання робіт, в якому у п.2 зафіксовано загальну вартість проектно-кошторисної документації у розмірі 37420,36 грн.(а.с.15).

Приватне підприємство В«ТАМ Проект-сервісВ» виставили Луцькому педагогічному коледжу до сплати рахунок №06 від 20.07.2015р. на суму 37420,36 грн.(а.с.18).

Проте позивач згідно платіжних доручень №816 від 20.07.2015р. на суму 35580,31 грн. та №817 від 20.07.2015р. на суму 1840,05 грн. помилково перерахував кошти не ПП В«ТАМ Проект-сервісВ» , а ПНВП В«Проект-сервісВ» (а.с.17).

Листом №376 від 28.07.2015р.(а.с.16) позивач звертався до відповідача, щодо повернення вказаних коштів, проте директор ПНВП В«Проект-сервісВ» повідомив Луцький педагогічний коледж, що рахунок на який були переведено кошти арештований, згідно постанови другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області.

З огляду на вищезазначене позивач просить стягнути безпідставно отримані кошти з відповідача.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Згідно підпунктів 1.23, 1.24 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Таким чином, враховуючи відсутність між позивачем та відповідачем жодних цивільно-правових відносин, суд приходить до висновку, що позивач 20.07.2014р. помилково здійснив переказ грошових коштів в сумі 37420,36 грн. на банківські реквізити відповідача, який в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, у відповідача були відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем, а відтак, відповідач відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути позивачу помилково перераховані грошові кошти в сумі 37420,36 грн., як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.1 ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом прийнято визнання позову представником відповідача, згідно ст.ст.22, 35, 78 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству та судом не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Обов'язок по доведенню обставин покладено положеннями ГПК України на сторони у справі і в даному випадку на позивача. Право на звернення до суду обумовлюється фактом порушення прав особи станом на час звернення до суду і зазначений факт порушення права має бути доведений належними доказами. Доведення факту порушення прав позивача не є обов'язком суду, яким в свою чергу надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.

Статтею 115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

З метою з'ясування правових підстав вимоги позивача в частині зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешт з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» , який взагалі не є стороною у справі, судом було витребувано у Луцького педагогічного коледжу додаткове письмове правове обґрунтування вимоги, щодо зобов'язання другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області зняти арешт з рахунку(із посиланням на конкретні норми законодавства), не подання позивачем вказаних уточнень унеможливлює вирішення спору, оскільки суд не взмозі сам визначити підставу такої вимоги.

Вимоги суду, які в силу положень процесуального кодексу є обов'язковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з'ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи, на виконання вимог викладених в ухвалі суду від 05.08.2015р. позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення вказаної вимоги по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з'ясування обґрунтованості заявлених вимог.

Згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Також суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі господарського суду Волинської області від 05.08.2015р. було зазначене попередження, згідно якого за неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів або неявки представників позивача у судове засідання, позов може бути залишено без розгляду (п.5 ч.1 ст.81 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, через неподання позивачем витребуваних судом матеріалів (доказів), з яких можливо встановити наявність чи відсутність обставин(підстав), на яких ґрунтується вимога позивача про зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешт з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» , як того вимагають ст.32-34 ГПК України та які необхідні для об'єктивного вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов в цій частині слід залишити без розгляду.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути Луцького педагогічного коледжу з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1218 грн. через залишення позовної заяви без розгляду - в частині зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешт з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» , сплаченого згідно платіжного доручення №867 від 04.08.2015р. на суму 1218 грн..

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача помилково перерахованих грошових коштів в сумі 37420,36 грн., а в частині позовних вимог про зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешт з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» - залишити без розгляду.

В порядку ст.ст.44, 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1827 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Позовні вимоги Луцького педагогічного коледжу до приватного науково-виробничого підприємства В«Проект-сервісВ» в частині зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешт з рахунку №26000500120938 ПНВП В«Проект-сервісВ» - залишити без розгляду.

3. Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства В«Проект-сервісВ» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Данила Галицького, буд. 33, код ЄДРПОУ 20136730) на користь Луцького педагогічного коледжу (43010, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Волі, 36, код ЄДРПОУ 02126107) 37420,36 (тридцять сім тисяч чотириста двадцять гривень тридцять шість копійок) грн. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.

4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути Луцькому педагогічному коледжу з Державного бюджету 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) грн. сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №867 від 04.08.2015р. на суму 1218 грн..

Повний текст рішення складено

25.08.2015

Суддя А. С. Вороняк