Ухвала

від 18.07.2013 по справі 905/3861/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

18.07.2013р.                     Справа № 905/3861/13                     

за позовною заявою: Донецького казенного заводу хімічних виробів, м. Донецьк, ЄДРПОУ 14311844

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-германське спільне підприємство «WEBA», м. Донецьк, 02016034

про: стягнення 6 054,33 грн.                     

Суддя: Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Донецький казенний завод хімічних виробів звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-германське спільне підприємство «WEBA» про стягнення 6 054,33 грн., з яких 5 263,77 грн. – матеріальні збитки, 374,30 – інфляційні, 416,26 грн. – 3 % річних.

Крім того, у позовній заяві позивач просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі 6 054,33 грн.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у постанові пленуму від 26.12.2011р. N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У позовній заяві Донецького казенного заводу хімічних виробів стосовно клопотання про забезпечення позову взагалі не наведено будь-яких мотивів необхідності забезпечення позову, не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову і що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що унеможливлює задоволення такого клопотання.

Слід також зазначити, що на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Донецького казенного заводу хімічних виробів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у розмірі 6 054,33 грн. – відмовити.

Суддя Н.В. Величко           

Надруковано 3 прим.:

1 – у справу

1 – позивачу

1 – відповідачу

(062) 381-91-20