Ухвала

від 28.10.2010 по справі 18/54/09-10/47/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

28.10.10 Справа № 18/54/09-10/47/10

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФОЗЗІ -СІЧВ» (69015 м. Запоріжжя, б. Вінтера, б.30)

До Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (69063 АДРЕСА_1)

Про примусове виселення та стягнення 8 726,40 грн. неустойки

Суддя Алейникова Т.Г.,

розглянувши скаргу позивача на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 на підставі дов. № 3020 від 22.09.10

Від відповідача: ОСОБА_1 паспорт

ОСОБА_3 на підставі дов. № 3555 від 15.09.09

Представник ДВС: ОСОБА_4 на підставі дов. № 15092 від 09.09.10

ВСТАНОВИВ :

На виконанні Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 в т.ч. на виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 18/54/09-10/47/10 від 29.06.2010 р. про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ»5 066,94 грн. неустойки, 187,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.07.2010 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

31.08.2010 р. державним виконавцем було винесено постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

02.09.2010 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку у ВАТ «Ощадбанк».

27.09.2010 р. представник стягувача - ОСОБА_2 повідомив державного виконавця про те, що в процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Фоззі-Січ»стало відомо, що ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, 6а.

28.09.2010 р. після прибуття на місце здійснення опису та арешту майна за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, 6а державний виконавець встановила, що ОСОБА_1 підтвердив що він дійсно перебуває за вказаною адресою та здійснює там свою підприємницьку діяльність. Після цього державним виконавцем були розпочаті виконавчі дії та складено акт опису й арешту майна серія АА № 280046 яким було описано майно боржника на загальну суму 2 750 грн. Вказаний акт опису було складено за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, 6а за якою боржник здійснює свою підприємницьку діяльність. Описане й арештоване майно було передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Фоззі-Січ»ОСОБА_2.

01.10.2010 р. в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 було проведено перевірку зведеного виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 Підставою для проведення перевірки стала скарга ОСОБА_6 від 01.10.2010 р. на дії державного виконавця. На підставі проведеної перевірки в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про скасування акту опису й арешту майна від 28.09.2010 р. серія АА № 864201, яким було описано майно боржника ОСОБА_1

Позивач вважає постанову від 01.10.2010 р. в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 такою що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав:

ОСОБА_6 не є стороною та учасником виконавчого провадження, а отже не має встановленого для них ст. 11 1 , 85 Закону України «Про виконавче провадження»права оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження.

У скарзі ОСОБА_6 вказано, що державний виконавець описала та передала на зберігання належне їй майно. Згідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. При цьому з метою захисту прав зазначених осіб ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»передбачене обов'язкове зупинення виконавчого провадження у випадку подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту.

При цьому перевищуючи свої повноваження та фактично присвоївши собі повноваження суду щодо визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, за відсутності будь-яких документів які б підтверджували право власності ОСОБА_6 на описане майно, керуючись лише заявою ОСОБА_6 про належність їй описаного майна викладеною в скарзі від 01.10.2010 р. в.о. начальника Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_5 постановою від 01.10.2010 р. скасувала акт акту опису й арешту майна від 28.09.2010 р. серія АА № 864201, яким описано майно боржника ОСОБА_1

Ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачені випадки зняття арешту з майна боржника, а саме: рішення суду за позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження»передбачено, що за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець майно боржника може бути звільнено з-під арешту тільки в разі якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

В матеріалах виконавчого провадження відсутня скарга боржника на порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження»порядку накладення арешту, а також інші підстави для звільнення з під арешту майна боржника - ОСОБА_1 та скасування акту опису й арешту майна від 28.09.2010 р.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що постанова про скасування акту опису й арешту майна від 28.09.2010 р. в.о. начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 винесена з порушенням вимог ст. 11 , 50, 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач просить визнати недійсною (скасувати) постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про скасування акту опису й арешту майна від 28.09.2010 р. серія АА № 864201, яким описано майно боржника ОСОБА_1 -комп'ютерну, офісну та побутову техніку на загальну суму 2750 грн. під час здійснення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням відносно боржника ОСОБА_1

Боржник проти задоволення скарги заперечив, вважає, що дії органу ВДВС у випадку скасування спірної постанови правомірні.

Вимоги скаржника задоволенню не підлягають на підставі наступного.

На примусовому виконанні у державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_7 перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_1, до складу якого входять виконавчі провадження з виконання наступних виконавчих документів.

В матеріалах зведеного виконавчого провадження наявна відповідь Адресно -довідкового бюро ГУМВС України в Запорізькій області на запит державного виконавця № 1030/1 щодо місця реєстрації ОСОБА_1, а саме повідомлено, що боржник зареєстрований за вказаною у запиті державного виконавця адресою тобто м. Запоріжжя, вул. Кірова, 61/13.

28.09.2010 державним виконавцем складено акт опису й арешту майна серія АА№864201, яким описано майно боржника - комп'ютерну, офісну та побутову техніку на загальну суму 2 750 грн. Вказаний акт опису складений за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 6а, при цьому в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутні будь які документи щодо належності майна боржника, яке перебуває за вказаною вище адресою.

Як вбачається зі самого акту опису й арешту під час проведення опису були присутні як боржник особисто, так і представники стягувачів: УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя -ОСОБА_8 та ТОВ «Фоззі-Січ»- ОСОБА_2 Однак, в матеріалах зведеного виконавчого провадження наявна лише одна довіреність відносно представника ТОВ «Фоззі-Січ»Волкова СІ, термін дії якої на час складання акту опису й арешту вже скінчився, повноваження представника УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя взагалі ніякими документами не підтверджені.

Державним виконавцем порушені вимоги п. 5.8.1-5.8.7 Інструкції, якими встановлено, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна. Копія акта опису і арешту майна видається боржникові та стягувачу, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Однак, копія акту опису й арешту була видана лише стягувачеві (без зазначення кому саме видана), у той час як зазначено в акті опису й арешту копія боржникові направлена поштою, хоча останній був присутній під час проведення опису майна боржника. Також слід зазначити, що акт опису взагалі не містить номерів та серій виданих копій, як це передбачено додатком № 21 ло п. 1.7.2 Інструкції.

Вище виявлене свідчить про порушення державним виконавцем ст.ст. 5, 50, 55 Закону та 5.8.1-5.8.7 Інструкції.

Відповідно до ч. ст. 8 Закону контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований,

зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи зазначене вище, в.о. начальника відділу 01.10.2010 була винесена постанова, якою було скасовано акт опису та арешту майна від 28.09.2010 серія АА№864201, та яким було описано майно боржника. При цьому, постанова була винесена під час здійснення контролю за діями державного виконавця лише в порядку ст. 8 Закону, статті 59 та 85 Закону в даному випадку не використовувались, оскільки скарги відповідні вказаними статтям Закону до відділу не надходили. Навіть на час проведення перевірки зведеного виконавчого провадження від жодного зі стягувачів в тому числі й від ТОВ «Фоззі-Січ», не надходило жодних заяв щодо знаходження майна боржника, або здійснення діяльності суб'єктом підприємницької діяльності за іншою адресою.

Стосовно посилання заявника ТОВ «Фоззі-Січ»на ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», слід зауважити наступне.

Стаття 50 Закону зазначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звергається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.

Отже, на час проведення опису й арешту майна боржника, державним виконавцем не була додержана процедура черговості звернення стягнення на майно боржника. Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги відмовити.

Суддя Т.Г. Алейникова