Рішення

від 22.07.2015 по справі 910/7982/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015Справа №910/7982/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полі-Експрес"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест"

Про стягнення 488 624,24 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача Лабатюк Я.М. - представник

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полі - Експрес" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест" про стягнення 488 624,24 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/7982/15-г та призначено розгляд справи на 12.05.2015.

В судове засідання 12.05.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 12.05.2015 представник відповідача не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.04.2015 не виконав.

Ухвалою суду від 12.05.2015 відкладено розгляд справи на 08.07.2015.

В судовому засіданні 08.07.2015 представником відповідача надано клопотання про продовження строку розгляду спору.

В судовому засіданні 08.07.2015 оголошено перерву до 22.07.2015.

22.07.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 22.07.2015 представник відповідача з'явився, надав суду додаткові документи по справі..

В судовому засіданні 08.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.08.2014 було укладено договір поставки №14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві поліграфічну продукцію: крій художніх коробок для кондитерських виробів, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 2.1-2.2 сторони зазначили, що найменування одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, її часткове співвідношення визначаються сторонами шляхом підписання специфікації. У випадку поставки продукції партіями загальна кількість продукції складається із кількості всіх партій поставлених за Договором.

Згідно п. 3.3 Договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

Позивач зазначає що виконав зобов'язання за договором належним чином та здійсним поставку товару на суму 793 200 грн. Проте позивач зазначив що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору та не сплачено вартість продукції в повному обсязі в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 418 458,60 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідачем в судовому засіданні 22.07.2015 надано суду акт звірки відповідно до якого заборгованість відповідача становить 408 458,60 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, 22.07.2015 р., заборгованість відповідача. становить 408 458,60.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 10 000 грн. та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 910/7982/15-г в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 10 000 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 408458,60грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 33 376,33 грн., 33 313,54 грн. - інфляційної складової боргу, 3475,77 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату поставки товару, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 33 376,33 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 33 376,33 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 313,54 грн. -збитків від інфляції та 3475,77 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2 Л.А. оф. 11, код ЄДРПОУ 37883265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полі-Експрес" (61105, м. Харків, вул. Фонвізіна, б. 18, код ЄДРПОУ 23759236) основну заборгованість в розмірі 408 458 (чотириста вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 60 коп., пеню в розмірі 33 376 (тридцять три тисячі триста сімдесят шість) грн., інфляційні втрати в розмірі 33 313 (тридцять три тисячі триста тринадцять) грн. 54 коп., 3 % річних в розмірі 3 475 (три тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 77 коп., судовий збір в розмірі 9 773 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн..

3. Припинити провадження у справі № 910/7982/15-г в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 10 000 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко