Рішення

від 17.08.2015 по справі 910/15612/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015Справа №910/15612/15

За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ"

про стягнення 11 732, 29 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від прокуратури: Колодчина Р.В.;

від позивача: Гармашов Б.С.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" (далі -відповідач) про стягнення 11 732, 29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення орендної плати відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2481 від 12.12.2005.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач двічі повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 9.

Ухвали господарського суду міста Києва від 18.06.2015 та від 09.07.2015 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 18.06.2015 з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», при цьому поштове повідомлення про вручення або конверт з ухвалою суду від 09.07.2015 до суду не повернулися.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих представниками прокуратури та позивача і витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено договір оренди № 2481 нерухомого майна, що належить до державної власності, умовами якого передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму (далі - балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.10.2005 - 52 982, 00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2005: 441, 52 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2005, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад, грудень 2005.

Умовами п. 3.3. договору визначено, що перерахування здійснюються відповідачем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від сум заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно пункту 5.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Даний договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє до 12.12.2005 по 12.11.2006 (п. 10.1 договору).

12.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, відповідно до якого позивач, згідно з договором оренди нерухомого майна від 12.12.2005 № 2481 передає, а відповідач приймає в користування нерухоме майно - загальною площею 18,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

02.04.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди № 2481 від 12.12.2005, відповідно до якого сторони домовились про наступне:

2. абзац 1 п. 3.1. р. 3 договору оренди № 2481 від 12.12.2005 викласти в наступній редакції:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший/базовий/місяць розрахунку - січень 2007 - 754, 89 грн.

3. абзац 2 п. 3.2. р. 3 договору оренди № 2481 від 12.12.2005 викласти в наступній редакції:

Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

04.11.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено договір № 2481/02 про внесення змін до договору оренди № 2481 від 12.12.2005, відповідно до якого сторони домовились про нижченаведене:

1. в розділі 1 «Предмет договору» замінити «становить за експертною оцінкою станом на 31.10.2005 - 52 982, 00 грн.» на «визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2009 становить 120 300, 00 грн.».

2. в абзаці 1 п. 3.1. розділу 3 «Орендна плата» замінити «січень 2007 р.: 754, 89 грн.» на «вересень 2009 р.: 1 515, 78 грн.»

3. абзац 2 п. 3.2. розділу 3 виклали у такій редакції:

«Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2009 р. визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за жовтень, листопад 2009 р.»

7. договір оренди № 2481 від 12.12.2005 продовжено на 2 (два роки) до 12.08.2011.

21.10.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено додатковий договір № 2481/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2481 від 12.12.2005, відповідно до умов якого розділ 3 договору № 2481 від 12.12.2005 доповнили наступним пунктом:

Пункт 3.7. Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

27.03.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено договір № 2481/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2481 від 12.12.2005, відповідно до умов якого розділ 3 договору № 2481 від 12.12.2005 доповнили наступними пунктом:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 - 2 129, 24 грн.

Також, сторони домовились, що даний договір вступає в силу з 20.09.2011 і діє протягом всього строку дії договору оренди (п. 5 договору).

01.08.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено додатковий договір № 2481/05 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2481 від 12.12.2005, відповідно до якого договір оренди № 2481 від 12.12.2005 продовжено на 11 (одинадцять), що діє з 12.07.2012 по 12.06.2013.

08.10.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено договір № 2481/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2481 від 12.12.2005, згідно з яким сторони домовились про наведене нижче:

Пункт 1.1. розділу 1 договору № 2481 від 12.12.2005 викласти в наступній редакції:

Позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 20, 90 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, що перебуває на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2009 і становить 139 681, 60 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Абзац 1 пункту 3.1. розділу 3 договору оренди № 2481 від 12.12.2005 викладено у наступній редакції:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2012: 2 472, 21 грн.

В акті приймання-передачі від 12.12.2005 державного нерухомого майна площу об'єкту оренди читати як « 20, 90 кв.м.»

26.04.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" укладено договір № 2481/07 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2481 від 12.12.2005, згідно з яким сторони домовились про таке:

В пункті 1.1. розділу 1 «предмет договору» договору оренди № 2481 від 12.12.2005 слова «Київський геологорозвідувальний технікум» замінити на «Київський національний університет імені Тараса Шевченка».

В акті приймання-передачі від 12.12.2005 слова «Київський геологорозвідувальний технікум» замінити на «Київський національний університет імені Тараса Шевченка».

Як стверджує позивач, відповідачем в порушення умов договору плата за оренду державного майна своєчасно та в повному обсязі не перераховувалась, внаслідок чого станом на 13.05.2015 за останнім утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 8 779, 49 грн.

Так, позивачем на адресу відповідача направлявся лист про погашення заборгованості з орендної плати від 30-05/4286 від 27.04.2015 р., в якому позивач вимагав сплатити заборгованість по орендній платі в повному обсязі протягом 10 днів, що підтверджується списком згрупованих внутрішніх листів та копією фіскального чеку № 6780 від 29.04.2015.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором оренди № 2481 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2005 щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 8 779, 49 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 923, 68 грн. - пені та 2 029, 12 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктом 1, ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України, визначено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом

За приписами ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, відповідно п. 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується, зокрема: за цілісні майнові комплекси державних підприємств - до державного бюджету; за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Згідно п. 4 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 8 779, 49 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідно до п. 3.3. договору № 2481 від 12.12.2005 відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату до 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договором оренди № 2481 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2005, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 8 779, 49 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 923, 68 грн. - пені та 2 029, 12 грн. - інфляційних втрат.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що в останньому допущені помилки у визначенні розміру нарахування.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 923, 63 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 029, 12 грн. - інфляційних втрат, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди № 2481 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2005 з нього підлягають стягненню 2 029, 12 грн. - інфляційних втрат.

Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає, що згідно пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Отже, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 9, ідентифікаційний код - 21634039) до загального фонду Державного бюджету України: одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ, 8 779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 49 коп. - заборгованості, 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 грн. - інфляційних втрат, 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 63 коп. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 9, ідентифікаційний код - 21634039) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 99 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.08.2015.

Суддя Бондарчук В.В.