Рішення

від 20.08.2015 по справі 910/17732/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2015Справа №910/17732/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/17732/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Авторитет-2010»

про стягнення 30937,76 грн.

Представники сторін:

від позивача: Христич О.В., довіреність № 03/2015 від 06.01.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Банк «Контракт» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автооритет-2010» (надалі - відповідач) про стягнення 30937,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №27/2013 про надання кредиту від 02.04.2013р., внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість за кредитом у сумі 26285,44 грн., за прострочення сплати якої позивачем додатково нарахована пеня у сумі 4652,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015р. порушено провадження у справі № 910/17732/15 та призначено її розгляд на 20.08.2015р.

20.08.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

Присутнім у судовому засіданні 20.08.2015р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 20.08.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 20.08.2015р. була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Місцезнаходження відповідача за адресою, зазначеною в позовній заяві підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013р. між позивачем (за договором - банк) та відповідачем (за договором - позичальник) було укладено Договір №27/2013 про надання кредиту, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 813 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк до 01.04.2014 року, сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах та в строки, встановлені даним договором.

Відповідно до п. 2.2. договору, процентна ставка за наданими кредитними коштами встановлюється у ромірі 22% річних.

Згідн з умовами п. 3.1. договору, кредит надається банку позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 206210004053, відкритого в банку, на поточний рахунок позичальника в банку та/або у будь-який інший незаборонений чинним законодавством спосіб, відповідно до цільового призначення кредиту.

Як встановлено судом, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання та перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 813 000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою з особового рахунку відповідача.

01.04.2014р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору №27/2013 про надання кредиту від 02.04.2013р., згідно з умовами якої внесли зміни, зокрема до п. 2.1. в частині повернення строку кредиту.

Так, відповідно до п. 2.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.04.2005р.), строк остаточного повернення кредиту визначений до 31.03.2015р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе за договором зобов'язання в частині сплати процентів за користування кредитом виконав повністю, а в частині повернення кредитних коштів - частково.

Станом на день розгляду справи відповідачем не повернуто кредитних коштів на суму 26285,44 грн., що підтверджується відповідною випискою з особового рахунку відповідача.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду судом спору по суті відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо належного виконання умов кредитного договору в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 26285,44 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 4652,32 грн., яка нарахована за період з 02.04.2015р. по 30.06.2015р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну сплату кредиту та/або плати за кредит, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованостіз дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнає його обгрутованим, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 4652,32 грн. пені - такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авторитет-2010» (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2; код ЄДРПОУ 36884645) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; код ЄДРПОУ 19361746) заборгованість за кредитом у сумі 26285 грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 4652 грн. 32 коп. та 1827 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.08.2015р.

Суддя А.І. Привалов