Рішення

від 17.08.2015 по справі 910/13841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015Справа №910/13841/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Марченко С.П., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс"

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників:

від позивача:Борух В.А.- представник за довіреністю № 11-юр від 30.01.2015 р. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД" про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення третьою особою (позичальником) - ТОВ "Джет Інвестментс" умов кредитного договору № 577-300512 від 30.05.2012 р., в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виконання яких було забезпечене договором застави повітряного судна № 1054-101012/ПС від 10.10.2012 р., укладеним між позивачем та ТОВ "Євротур-7 ЛТД", внаслідок чого у позивача виникло право на звернення стягнення на майно, що перебуває у заставі.

У позові банк просив суд в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача у загальній сумі 76 674 380,73 грн., яка складається із заборгованості:

- по кредиту у сумі 64 672 397,00 грн.;

- по процентах за користування кредитом у сумі 10 835 556,34 грн.;

- по неустойці у сумі 1 166 427,39 грн.,

звернути стягнення на предмет застави - повітряне судно ЯК-40, заводський № 9340632, реєстраційний номер UR-ЕЕЕ, 1973 року випуску, з встановленими на ньому турбореактивними двигунами АИ-25, серії 2-Е № 5522098, № 5612182, АИ-9 № 97830004, колір - білий, комплектація (компоновка салону) VIP, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. та залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс".

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував свої позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача - ТОВ "Євротур-7 ЛТД" та третьої особи - ТОВ "Джет Інвестментс" в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача та третьої особи з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 30.05.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс" (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір № 577-300512 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 26 240 500,00 грн. Кредитна лінія за договором надається в розмірах, що не перевищують ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) встановленого цим пунктом, за умов, що при видачі кожного траншу і межах ліміту кредитної лінії відсутні такі обставини, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії договору (п. 1.1 кредитного договору).

Цільове призначення кредиту: поповнення оборотних коштів (п. 1.2 кредитного договору); кредит надається на строк з 30.05.2012 по 27.05.2013, якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або на визначений у відповідності до умов розділу ІV договору (п. 1.3 кредитного договору); за користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.3 строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 25 % річних (п. 1.4.1 кредитного договору), при цьому, за користування кредитними коштами понад строк, визначений п. 1.3 договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 50 % річних (п. 1.4.2 кредитного договору); строк сплати процентів з 1-го по 5 число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності до п. 1.3 договору, в день дострокового погашення заборгованості або в день дострокового розірвання договору (п.1.4.4 кредитного договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, що випливають з договору, зокрема: несплати процентів та /або несвоєчасного повернення кредиту або його частини та/або будь-якої іншої заборгованості, що може виникнути згідно з умовами цього договору банк має право припинити свої зобов'язання в односторонньому порядку щодо подальшого кредитування позичальника, розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом надсилання відповідного письмового повідомлення з зазначенням моменту з якого договір розривається, стягнути з позичальника проценти з розрахунку 50% річних. Про розірвання договору банк попереджає позичальника не менш ніж за сім календарних днів до визначеної ним дати розірвання (п. 4.1 кредитного договору).

Згідно з п. 5.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів та комісій за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій за договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку.

У подальшому до кредитного договору були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод до кредитного договору, якими сторони погодили, відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії у сумі 65 000 000,00 грн., графік погашення кредиту та термін надання кредиту з 30.05.2012 р. по 25.03.2015 р.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2015 р. у справі № 910/6026/15-г, яке набрало законної сили, позов Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс" 64 672 397, 00 грн. заборгованості за кредитом, 10 835 556, 34 грн. заборгованості зі сплати процентів, пеню за несвоєчасну оплату процентів у розмірі 1 166 427, 39 грн.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, у судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що на час розгляду справи у позичальника - ТОВ "Джет Інвестментс" існує заборгованість за кредитним договором № 577-300512 від 30.05.2012 р. у загальній сумі 76 674 380,73 грн.

Також судом встановлено, що для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 577-300512 від 30.05.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД" (заставодавець) був укладений договір застави повітряного судна № 1054-101012/ПС від 10.10.2012 р., відповідно до якого в забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитними договором заставодавець надає заставодержателю в заставу повітряне судно ЯК-40, заводський № 9340632, реєстраційний номер UR-ЕЕЕ, 1973 року випуску з встановленими на ньому турбореактивними двигунами АИ-25, серії 2-Е № 5522098, № 5612182, АИ-9 № 97830004, колір - білий, комплектація (компоновка салону) VIP (п.п. 1, 2 договору застави).

Відповідно до п. 3 договору застави заставна вартість предмета застави становить 8 053 747,00 грн.

Відповідно до п. 7 договору застави заставодавець засвідчує, що предмет застави перебуває в заставі та обтяжений забороною згідно договору застави повітряного судна № 192-230609/ПС від 23.06.2009 р. Згода на повторну заставу надана заставодержателем - ТОВ «КУА «ЕСКО-Капітал» 10.10.2012 р. № 101012/1.

На виконання умов договору застави повітряного судна № 192-230609/ПС від 23.06.2009 р., відповідач передав ТОВ «КУА «ЕСКО-Капітал» вищезазначений предмет застави, який у подальшому був переданий банку (позивачу) за договором застави № 1054-101012/ПС від 10.10.2012 р., а майнові права на повітряне судно були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить відповідний витяг з реєстру обтяжень.

Також судом встановлено, що 10.10.2012 р. між ТОВ «КУА «ЕСКО-Капітал» (заставодержатель) та ТОВ "Євротур-7 ЛТД" (заставодавець) був укладений договір про розірвання договору застави повітряного судна № 192-230609/ПС від 23.06.2009 р., у зв'язку з чим сторони дійшли згоди, що обов'язки сторін за даним договором застави припиняються повністю (п.п. 1, 2 договору про розірвання).

Таким чином, у зв'язку з розірванням договору застави повітряного судна № 192-230609/ПС від 23.06.2009 р., ТОВ «КУА «ЕСКО-Капітал» втратило статус попереднього заставодержателя предмета застави - повітряного судна ЯК-40, заводський № 9340632, отже, банк є первісним заставодержателем за договором застави повітряного судна № 1054-101012/ПС від 10.10.2012 р.

Оскільки позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс" неналежним чином виконав своє зобов'язання за кредитним договором, 27.01.2015 р. та 20.02.2015 р. позивач звернувся до відповідача та третьої особи з вимогами про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором. Вказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом (ст. 1 Закону України "Про заставу").

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 9 договору застави в разі неналежного виконання позичальником умов кредитного договору (несвоєчасне повернення суми кредиту, процентів та інших зобов'язань) заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави. Право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває також якщо заставодержатель заявить позичальнику вимогу повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені умовами кредитного договору.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд заставодержателя або за рішенням суду, або позасудовим способом відповідно до чинного законодавства (п. 10 договору застави).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Зважаючи на вказані норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави у судовому порядку в рахунок погашення кредитної заборгованості.

При цьому суд враховує, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

- початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом продажу на публічних торгах у порядку, визначеному законом (ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Отже, з урахуванням викладеного суд встановлює спосіб реалізації предмета застави шляхом його продажу на публічних торгах.

Щодо початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації суд зазначає, що Верховний суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (в редакції від 01.12.2011 р.) зазначив, що вирішуючи питання про початкову ціну майна, суди мають виходити з того, що ціна предмета застави встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Як вбачається із умов договору, заставна вартість предмета застави становить 8 053 747,00 грн. (п. 3 договору застави).

При цьому суд приймає до уваги, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Під час розгляду справи, позивачем був наданий звіт суб'єкта оціночної діяльності - ЗАТ «Консалтингюрсервіс» щодо оцінки предмета застави - повітряного судна ЯК-40, заводський № 9340632, реєстраційний номер UR-ЕЕЕ, 1973 року випуску з встановленими на ньому турбореактивними двигунами АИ-25, серії 2-Е № 5522098, № 5612182, АИ-9 № 97830004, колір - білий, комплектація (компоновка салону) VIP, відповідно до якого станом на 2015 рік вартість вказаного об'єкта застави становить 5 830 796,00 грн.

Отже, суд вважає, що початкова ціна предмета застави може бути визначена на підставі наданого позивачем висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість заставленого майна в сумі 5 830 796,00 грн.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги положення чинного законодавства та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Європейський газовий банк" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Отже, сума судового збору за поданий позивачем позов складає 73 080,00 грн. (не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс" про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Інвестментс" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37, ідентифікаційний код 37441846) перед Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) за кредитним договором № 577-300512 від 30.05.2012 р., яка складається з:

- 64 672 397 (шістдесят чотири мільйони шістсот сімдесят дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом;

- 10 835 556 (десять мільйонів вісімсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 34 коп. заборгованості зі сплати процентів;

- 1 166 427 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 39 коп. пені за несвоєчасну оплату процентів,

звернути стягнення на повітряне судно ЯК-40, заводський № 9340632, реєстраційний номер UR-ЕЕЕ, 1973 року випуску, з встановленими на ньому турбореактивними двигунами АИ-25, серії 2-Е № 5522098, № 5612182, АИ-9 № 97830004, колір - білий, комплектація (компоновка салону) VIP, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37, ідентифікаційний код 34046729).

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на публічних торгах за ціною 5 830 796,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротур-7 ЛТД" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37, ідентифікаційний код 34046729) до Держаного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 серпня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 21 серпня 2015 року року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна