Рішення

від 16.07.2012 по справі 5019/984/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2012 р. Справа № 5019/984/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та Комунального підприємства В«ТеплотранссервісВ» Рівненської міської ради (далі КП «Теплотранссервіс»), м. Рівне

до відповідача ОСОБА_1 підприємства (далі ДП) «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС», м. Рівне

про стягнення 28 711,76 грн.

за участю представників:

прокурор - Герасимчук Ю.М. -прокурор;

від позивача (Рівненська міська рада) - не з'явився;

від позивача (КП В«ТеплотранссервісВ» ) - ОСОБА_2 - представник;

від відповідача - не з'явився.

Присутнім у судовому засіданні представнику позивача та прокурору права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Рівне звернувся в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та Комунального підприємства В«ТеплотранссервісВ» Рівненської міської ради до господарського суду з позовом до відповідача -ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС»про стягнення 28 437,90 грн. заборгованості по розрахунках, 229,45 грн. пені, 44,41 грн. трьох процентів річних відповідно до Договору на відпуск теплової енергії № 1301 від 01.08.2007р.

25 червня 2012 року прокурором та представником позивача КП В«ТеплотранссервісВ» подано заяву про зменшення позовних вимог від 22.06.2012р. № 01-10 (вхідний номер канцелярії суду 6060/12) (а.с.а.с. 24-25), відповідно до якої вони просять стягнути з відповідача 28 437,90 грн. заборгованості по розрахунках, 222,05 грн. пені, 44,41 грн. трьох процентів річних, тобто, зменшено розмір пені у зв'язку з тим, що відповідно до Постанови Національного Банку України № 102 від 21.03.2012р. із 23 березня 2012р. затверджено облікову ставку в розмірі 7,5 процентів річних.

Ухвалою суду від 25.06.2012р. розгляд справи відкладено на 16.07.2012р.

У судовому засіданні 16.07.2012р. представники позивача КП В«ТеплотранссервісВ» та прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, вищезгадана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.а.с . 33-34).

Відповідач відзив на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання 16.07.2012р. не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу згідно відомостей з довідки Управління статистики у Рівненській області. (а.с.38).

У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвали господарського суду), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; розгляд справ у судовому засіданні відкладався; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Рівненської міської ради та ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

01 серпня 2007 року між КП В«ТеплотранссервісВ» Рівненської міської ради (далі - постачальник) та ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС » (далі - споживач) було укладено Договір № 1301 на відпуск теплової енергії (далі - Договір; а.с.а.с.13-16).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно пункту 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після під'єднання і заключення даного Договору між постачальником і споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

У відповідності до пункту 1.3. Договору відповідальність підприємства і споживача за технічний стан і обслуговування систем водопостачання та теплоспоживання визначається їх балансовою належністю і додається до даного Договору у вигляді схеми розмежування (додаток №1).

Пунктом 1.4. Договору визначено, що теплова енергія подається споживачу за адресою: м. Рівне , вул. О. Дундича,1Б (Житловий будинок).

Відповідно до пункту 2.1. Договору підприємство здійснює відпуск теплової енергії після представлення споживачем акту технічної готовності об'єкту систем теплопостачання, підписаного представником підприємства (визначеного наказом директора). Акт подається щорічно до 15 вересня (додаток № 2).

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Згідно з п.5.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 5.2 Договору визначено розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладання даного договору.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.10.2011р. № 177 (додаток № 1 до рішення) для бюджетних установ вартість 1 Гкал становить 904,20 грн. з ПДВ, місячна вартість опалення 1 м 2 опалювальної площі в опалювальний період становить 24,41 грн.

У відповідності до пункту 5.3. Договору споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Відповідно до пункту 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

У відповідності до п.8.1. Договору договір укладався терміном на 1 рік. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4. Договору).

На виконання умов Договору КП В«ТеплотранссервісВ» здійснило ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС»відпуск теплової енергії. Cпоживач не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього за станом на 30.05.2012р. виникла заборгованість у розмірі 28 437,90 грн.

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 28 437,90 грн. Відповідачем не подано доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що і є у цьому випадку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача в частині 28 437,90 грн. основного боргу підтверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 509, 526, 714 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу в період з 11.05.2012р. по 30.05.2012р. нараховано пеню в розмірі 222,05 грн. (а.с. 25). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 11.05.2012р. по 30.05.2012р. нараховано три проценти річних в розмірі 44,41 грн. (а.с.7). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на викладене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 28 437,90 грн. заборгованості по розрахунках, 222,05 грн. пені та 44,41 грн. трьох процентів річних є обґрунтованими доведеними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України та ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС»(33013, м. Рівне, вул.О.Дундича,1Б, код ЄДРПОУ 30461143, р/р 26003301586519 в ПАТ Промінвестбанк м. Рівне , МФО 333335) на користь Комунального підприємства В«Теплотранссервіс»гвненської міської ради (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30841056, р/р 260053018100 в РОУ ВАТ В«ОщадбанкВ» , МФО 333368) основний борг у розмірі 28 437,90 грн., пеню у розмірі 222,05 грн., три проценти річних у розмірі 44,41 грн.

3. Стягнути з ДП «ЖИТЛОМЕХБУДСЕРВІС»(33013, м. Рівне, вул. О. Дундича, 1Б, код ЄДРПОУ 30461143, р/р 26003301586519 в ПАТ Промінвестбанк м. Рівне , МФО 333335) в доход Державного бюджету України - 1609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 липня 2012 року.

Суддя Трускавецький В.П.